«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»
28 листопада — День пам’яті жертв голодоморів
Як таке могло статися? Ось про що я завжди згадую у ці скорботні дні. Ось на яке питання у мене нема відповіді. Чому в Україні, де найкращі у світі чорноземи, люди помирали від голоду?
Коли після «роздраю» у середовищі демократів-патріотів до влади в Україні прийшов Віктор Янукович, чи не в перший день з офіційного сайта президента держави зник розділ, присвячений пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років. А вже у квітні 2010-го, під час засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, Віктор Янукович заявив, що голодомор 30-х років не варто вважати геноцидом українців. «Це були наслідки сталінського тоталітарного режиму, — зазначив тоді він. — Але визнавати голодомор як факт геноциду щодо того чи іншого народу, ми вважаємо, буде неправильно. Це була трагедія, спільна трагедія держав, що входили в єдиний склад Радянського Союзу».
З таким ставленням до подій початку 30-х років минулого сторіччя погоджуються більшість російських істориків і політиків. Вони наполягали і продовжують наполягати, що масовий голод стався, у тому числі, через неврожай, і його наслідки відчувалися не тільки на території України, але й в російському Поволжі та Казахстані.
А ось Віктор Ющенко (скільки б ми не жартували над його захопленням глечиками і баранцями) доклав чимало зусиль до міжнародного визнання Голодомору як геноциду українців. Саме з його подачі наш парламент у 2006 році визнав Голодомор геноцидом. Саме завдяки його зусиллям він був визнаний геноцидом українців парламентами 24 країн світу, в тому числі CША, Канади, Іспанії, Литви, Грузії та інших.
Що ж стосується сьогодення, то доводиться визнавати: увага до цієї найбільшої трагедії українського народу дещо згасла. Можливо, справа в російській агресії, окупації Криму, зниженні рівня життя українців, можливо... просто не до того. Не будемо розмірковувати, чому саме, але зазначимо: вітчизняні телебачення, радіо і преса майже не звертаються нині до цієї трагічної теми.
Тим часом у Вашингтоні нещодавно відкрили пам’ят-ник жертвам Голодомору в радянській Україні. І президент Петро Порошенко назвав цю подію «історичною». Пам’ятник ще в серпні було встановлено на Капіто-лійському пагорбі. Неподалік від комплексу будівель Конгресу, поруч із центральним вокзалом Вашингтона. Незважаючи на дощову погоду, на церемонію відкриття зібралися тисячі американців і представників української діаспори у США. Масивна бронзова стіна довжиною 10 метрів із зображенням пшеничного поля і написом «Голодомор» — так виглядає пам’ятник. Його автор — скульптор Лариса Курилас, американка українського походження. Офіційна назва монумента — «Меморіал жертвам українського Голодомору-Геноциду 1932—1933 років». У загибелі кількох мільйонів людей в Україні винне радянське керівництво на чолі зі Сталіним, а сам Голодомор був жахливим злочином проти людства у мирний час та спробою поставити українців на коліна.
...Щороку четвертої суботи листопада ми вшановуємо День пам’яті жертв голодоморів. Нагадуємо одне одному, що Україна пережила у ХХ столітті аж три голодомори. Перший — 1921—1922 років — коли ми втратили до мільйона людей, другий — більшовицький, 1932-го—1933-го, в якому було замордовано до 5 мільйонів українців, і голод 1947—1948 років, що відгукнувся сотнями тисяч замучених наших земляків.
170 років тому Тарас Шевченко написав у своєму посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні...» такі рядки:
Отак і ви прочитайте,
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима.
Щоб ви розпитали
Мучеників: кого, коли,
За що розпинали?
Давайте ж питати частіше себе і всіх, хто поруч і хто далеко: за що розпинали? А відповідь одна: за прагнення до свободи і незалежності, за почуття гідності і національної гордості. Адже це все ненависне рабам. І нехай серед нас їх буде якомога менше. Тоді й підлих питань, як-от: «А що, у нас зараз не голодомор?» ми ніколи не почуємо.
Ярослав ШЛАПАК.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
