Переглядів: 2550

«Вони не зможуть вкрасти нашу мрію»

«У листопаді 2013-го я стояв посеред вируючого Майдану, розуміючи, що це — революція і що я опинився у самому її центрі. До мене підійшла моя давня зна-йома й подала мені блакитно-жовту стрічку. Весь Майдан уквітчався тоді такими стрічками. «Але ж я не маю права, бо — журналіст», — відповів їй. «Це було вчора. А сьогодні ти — протестувальник». Так я став протестувальником. І вже не міг не відзняти цей фільм». (Додамо в дужках: і саме такий фільм).

Це зізнання зі сцени Арт-центру ім. Віри Холодної на Одеській кіностудії зробив минулої суботи американський кінодокументаліст на ймення Бен Мозес під час зустрічі зі своїми одеськими глядачами, організованої посольством США в Україні.

З-поміж багатьох мирних протестувальників тієї пори він найближче знав лише цих двох — аспірантку літературознавства Національного університету ім. Тараса Шевченка Юлію Марушевську та журналіста, депутата Верховної Ради України Андрія Шевченка.

— Отже, я став протестувальником, — сказав Бен Мозес. — У ті дні я вже знав, що у своїй стрічці про Майдан мушу розповісти їхні історії. В картині вони говорять про своє бачення тих подій і всього, що відбулося. І тепер я найбільше пишаюся тим, що таки зробив цей фільм про Революцію Гідності, побачену очима двох молодих українців.

Усе це американський режисер виголосив державною мовою.

— Не розмовляю ні українською, ані російською, але для мене дуже важливо говорити тут вашою мовою, — і прочитав заздалегідь написане. — Тепер буду вивчати.

Фільм називається «Ми — українці: особисті історії про революцію». А слово оте — протестувальник — наче ключ до зрозуміння картини. Тому що є тут і його особистісне ставлення до української революції — а інакше чи був би це художній твір? А ще тому, що робив режисер свій фільм для американського глядача — щоби за океаном люди краще зрозуміли, що ж відбувається в Україні. Бо, як відомо, — і про це він сказав під час зустрічі американці, як правило, дізнаються про Україну з російських ЗМІ, у яких Росія дуже потужно представляє себе за океаном.

То про що ж усе-таки фільм? Він — не про Майдан, не про Революцію Гідності, й навіть не про те, як змінилася країна. Картина ця — про те, як події, що відбулися два роки тому, не лише круто розвернули її, а пройшли через людські серця, отже змінили долі багатьох людей. А що може бути важливішим для мистецтва, як не дослідження людини в час різних життєвих випробувань, надто тоді, коли треба приймати кардинальні рішення?! Цим картина певною мірою відрізняється від інших фільмів на тему Майдану.

За великим рахунком, героями картини є ті, хто мужньо та рішуче відстояв на Майдані до самого кінця. Відстояв свій власний європейський вибір, ті цінності, що є властивими для цивілізованого демократичного суспільства. Без перебільшення, вони були героями, хоч, можливо, нічого героїчного не вчинили. Але саме вони, кожен зосібна і всі разом, перемінили країну. Перемінили кожного з нас. Хоч, може, не кожен відчув у собі ці переміни. Це не важливо, бо об’єктивно вони сталися. Але дуже важливо, щоб ті переміни усвідомили ті, хто опинився на верхах. До цього підводить нас ця картина. Цілком можливо, що автор не мислив такими категоріями, коли знімав і монтував цей фільм, але тут уже вступають у дію мистецькі закони.

Фільм емоційно наснажений, динамічний, у ньому багато несподіваних ракурсів, які камера вихоплювала із самісінького виру подій. У всьому тут відчувається небайдуже серце людини, котра так само прагне захищати демократію, відстоювати свободу — своїми і талантом, й душею. Здавалось би, автор прагне показати лише те, що бачить. Але, як автор, він має право вибору, й тут усе вже залежить від того, під яким кутом зору він дивиться.

Тож фільм цей також і про Майдан (до слова, дуже стисло аналізуються й події 2004 року). Ми бачимо на екрані фрагменти найголовніших — це самий початок — і, властиво, найстрашніших подій дворічної давнини на Майдані. Переважна більшість епізодів подана через розповіді Юлії Марушевської та Андрія Шевченка. Коли протистояння досягло свого апогею, Бен Мозес відзняв  звернення молодої жінки до людства, що стало сенсацією в інтернеті. Відзняв на барикадах, на тому самому місці, де було вбито врятованого Андрієм від міліцейської розправи хлопця. «Ми маємо свободу у наших серцях», — сказала вона у своєму зверненні. Ці слова були зрозумілі всім. Тоді її ім’я не розголошувалося. Пізніше його взнали всі. Надто по тому, коли Юлія Марушевська побувала у США, багатьох інших країнах світу. Як лиш не називали її російські пропагандисти! А вона всюди розповідала про свою Вітчизну, її прагнення до свободи, справедливості, до європейського рівня життя. Усвідомлення того, що «ніхто нам не допоможе, якщо ми самі не зробимо цього».

Є у фільмі і трагедія, що сталася в українському небі з вини проросійських бойовиків, й анексія Криму Росій-ською Федерацією, і 200-річчя Тараса Шевченка, й навіть недавні вибори до місцевих органів влади. Усе це, певна річ, подане дещо фрагментарно, для підсилення основного режисерського задуму — якнайбільше розповісти про Україну.

— Два роки, що минули, дають можливість краще подивитися на події, можливо, глибше осмислити, що ж, власне, відбулося, — сказав Бен Мозес. — Але в історії людства події такого масштабу є незворотними.

Цю думку наче доповнила Юлія Марушевська: «Революція — не подія, а процес. Країна вже не та. І вони не зможуть вкрасти нашу мрію». Гарячі оплески по закінченні фільму ствердно підтримали цей висновок.

Роман КРАКАЛІЯ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net