Переглядів: 1299

Дипломатичний фронт України

15 жовтня на сесії Генасамблеї ООН Україну обрано від Східної Європи непостійним членом Ради безпеки ООН на період 2016—2017 років. «За» проголосували делегації 177 із 193 держав-членів ООН. 14 делегацій не голосували. Для обрання України до Радбезу потрібно було 129 голосів. Окрім України, непостійне членство в Раді безпеки ООН отримали також Японія, Єгипет, Сенегал та Уругвай.

Щороку Генасамблея обирає п’ять непостійних членів Ради безпеки, термін повноважень яких становить два роки. Будучи однією із 51 держав-засновників ООН, за 70 років існування цієї глобальної міжнародної організації Україна вже тричі була непостійним членом Радбезу — в 1948—1949, 1984—1985 та 2000—2001 роках. Визнанням авторитету України на міжнародній арені під егідою ООН було рішення східноєвропейських держав висунути на посаду голови Генеральної асамблеї 1997—1998 років кандидатуру міністра закордонних справ України Геннадія Удовенка, який до цього багато років працював у системі ООН: 1965—1971 — співробітник відділення ООН у Женеві; 1977—1980 — директор Управління (Д-2) Секретаріату ООН; 1985—1992 — постійний представник України при ООН.

Довідково. До Ради безпеки ООН входить 15 країн, п’ятеро з яких є постійними членами — США, РФ, КНР, Велика Британія і Франція. Відповідно до Статуту ООН, Рада безпеки несе головну відпові-дальність за підтримання міжнародного миру і безпеки. Якщо Ген-асамблея ухвалює рекомендаційні рішення, то резолюції Радбезу ООН мають імперативний характер. Усі держави-члени ООН відповідно до цього Статуту зобов’язані неухильно виконувати рішення РБ ООН. Невиконання рішень Радбезу тягне за собою введення санкцій і навіть виключення країн зі складу членів ООН. У деяких випадках Рада безпеки може санкціонувати застосування сили з метою підтримки або відновлення міжнародного миру і безпеки. Радбез подає Генеральній асамблеї рекомендації щодо призначення нового генерального секретаря ООН і прийому нових членів до складу організації. Рада безпеки спільно з Генасамблеєю ООН обирають суддів Міжнародного суду.

Перемога України
і поразка Росії

Упродовж останніх місяців МЗС України і зокрема місія нашої держави в ООН докладали великих зусиль для того, аби забезпечити підтримку України під час голосування. Зустрічаючись з багатьма лідерами та представниками десятків країн світу, й особливо країн Східної Європи, Президент України П. Порошенко намагався заручитися їхньою підтримкою у справі обрання України до Ради безпеки ООН. Велике значення для підтримки України з боку переважної більшості країн світової спільноти мав виступ 28 вересня з трибуни Генасамблеї ООН президента США Б. Обами, в якому він однозначно засудив анексію Росією Криму та її агресію на Сході України.

Як влучно зазначив український політолог Павло Нусс, «голосування членів ООН за надання Україні статусу непостійного члена Ради безпеки ООН можна розглянути як «світовий референдум» або глобальне соціологічне опитування країн світу, у бюлетені якого стояло лише два гіпотетичні питання: 1. Чи підтримуєте ви агресію РФ на Сході України й агресивну та деструктивну зовнішню політику президента РФ В. Путіна? 2. Чи підтримуєте ви створення глобальної проукраїнської коаліції на противагу російській агресії? І відповідь світу була очевидною».

Обрання України до РБ ООН свідчить про підтримку нашої країни світовим співтовариством попри спротиву Москви, яка з лютого 2014 року намагалася нав’язати усьому світові свої оцінки процесів, що відбуваються в Україні, називаючи українське керівництво «бандеровской хунтой, узурпировавшей власть в Киеве и изгнавшей законного президента». Таким чином, обрання України до РБ ООН є ще однією нищівною поразкою анти-української політики Кремля і свідчить про те, що в українсько-російській конфронтації переважна більшість країн світу підтримує саме Україну як жертву російської агресії. Вперше таку підтримку Україна здобула 27 березня 2014 року, коли Генасамблея ООН голосами 100 делегацій підтримала резолюцію під назвою «Територіальна цілісність України», яка засудила російську анексію Криму.

У своєму зверненні до народу з нагоди обрання України непостійним членом РБ ООН П. Порошенко підкреслив, що голосування 15 жовтня в Генасамблеї ООН показало глобальний рівень міжнародної підтримки України: «Цей переконливий результат є свідченням глибокої міжнародної солідарності з Україною в умовах триваючої зовні-шньої агресії з боку постійного члена Ради безпеки ООН. Нам це вдалося дякуючи мужності та героїзму українського народу у боротьбі за свободу та незалежність. Кожен зі 177 голосів, відданих сьогодні в Генеральній асамблеї ООН в Нью-Йорку за Україну, — це голос на підтримку державного суверенітету, політичної незалежності та соборності України».

Україну
поздоровляють

У середині жовтня в ході візиту до Вашингтона міністр закордонних справ України П. Клімкін провів низку робочих зустрічей у Білому домі та Державному департаменті США. Зокрема, зустрівся з радником президента США з питань національної безпеки Сюзан Райс, першим заступником держсекретаря Тоні Блінкеном, помічником держсекретаря з питань Європи та Євразії Вікторією Нуланд, координатором з питань міжнародної енергетики Держдепу Амосом Хокстіном, постійним представником США у Радбезі ООН Самантою Пауер та іншими високопоставленими особами. Всі згадані американські чиновники привітали Україну з обранням непостійним членом Ради безпеки ООН.

Однією з перших Україну з тимчасовим членством у Радбезі ООН привітала Саманта Пауер. За її словами, «дуже сильний підрахунок голосів показує, що міжнародне співтовариство висловило свою підтримку Україні». Привітали нашу країну всі акредитовані в Києві посольства. Глави держав, урядів і парламентів також надіслали свої офіційні поздоровлення українському керівництву.

Позиція Росії

У заяві МЗС РФ від 15 жовтня щодо обрання непостійних членів до Ради безпеки ООН висловлювалося сподівання, що «обрані держави активно сприятимуть закріпленню центральної ролі організації у світових справах, підвищенню її ефективності й авторитету, в реалі-зації порядку денного виступатимуть за політико-дипломатичне врегулювання кризових ситуацій на основі суворого дотримання цілей і принципів Статуту ООН і міжнародного права». В заяві також зазначалося, що російська сторона готова до конструктивної співпраці з новообраними членами Ради безпеки.

Постійний представник Росії при ООН В. Чуркін назвав голосування з обрання України до Ради безпеки «безальтернативним». За його словами, «в умовах безальтернативного голосування результат виявився очікуваним». В. Чуркін «спростував» заяву Президента П. Порошенка про те, що Росія намагалася перешкодити обранню України непостійним членом РБ ООН.

Намагаючись применшити значення успіху України в її обранні до Радбезу ООН, заступник міністра закордонних справ Росії Г. Гатилов стверджував, що Україна була за-тверджена як безальтернативний кандидат від однієї з п’яти регіональних груп в ООН — східноєвропейської — ще до проведення виборів у Генасамблеї. Тому, на його думку, «Києву не варто представляти цілком передбачуваний результат виборів як черговий тріумф на міжнародній арені». Але ж те, що Україна виявилася єдиним кандидатом у непостійні члени РБ ООН від Східної Європи — не манна небесна, а результат цілеспрямованих зусиль з боку керівництва нашої держави, зокрема МЗС, а також доброї волі східноєвропейських держав.

Г. Гатилов висловив побажання, щоб «українські партнери використали своє перебування в Раді безпеки не для того, щоб політизувати дискусію щодо українського кон-флікту, а для того, щоб шукати кон-структивних шляхів для його розв’я-зання». Він також висловив сподівання, що «українці прислухаються до цього і поводитимуться відповід-ним чином у Раді безпеки». Хотілося б сказати пану Гатилову і його колегам, що слухняних і покірних Москві українців більше не буде. Не діждетесь! У Раді безпеки Україна відкриє дипломатичний фронт проти Росії.

Що дає Україні
статус члена РБ ООН?

Цей статус дає можливість Україні ініціювати скликання засідання Радбезу, долучатися до формування порядку денного засідань РБ, вносити проекти резолюцій. Представник України в РБ ООН зможе брати участь у закритих переговорах, на яких виробляються проекти резолюцій, рішень, заяв. Як і всі інші члени Радбезу, у 2016—2017 роках впродовж одного або двох місяців Україна головуватиме в РБ. Під час головування представник України може виступати із «заявами голови», які зазвичай ухвалюються у разі відсутності заперечень з боку інших членів Радбезу.

Не всі резолюції РБ ООН можуть блокуватися накладанням вето з боку п’яти постійних країн-членів Радбезу. Переважно для ухвалення резолюції необхідна підтримка кваліфікованої більшості, тобто дев’ятьох із п’ятнадцяти членів Радбезу. Тому, якщо непостійні члени зможуть домовлятися й узгоджувати свої позиції з того чи іншого питання порядку денного, то вони матимуть можливість не допустити ухвалення неприйнятних для них резолюцій і просувати ті, які відповідатимуть їх спільним інтересам. Отже, якщо непостійні члени РБ ООН діятимуть солідарно, то зможуть досягти поставленої спільної мети. При цьому тексти резолюцій РБ ООН мають складатися таким чином, щоб не дати жодних підстав будь-якій країні із постійних членів Радбезу накласти на них вето.

Членство України у Раді Безпеки ООН надасть більше можливостей для інформування світу про ситуацію в нашій державі та її політику на міжнародній арені. Наші дипломати отримають додатковий механизм нагадування світовій спільноті про необхідність вжиття усіх можливих заходів з метою припинення російської агресії і повернення окупованих територій.

На думку політичного аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва В. Горбача, «членство України в Раді безпеки ООН, де приймаються найважливіші безпекові рішення, в тому числі й ті, які стосуються України, дає можливість нам краще захищатися від різноманітних російських інсинуацій».

В. Горбач вважає, що дворічна каденція України «має бути використана для наступу на російську позицію там, де вона є брехливою і фальшивою». А такою російська позиція, особливо щодо України, на жаль, дуже поширена.

Завдання України
в Раді безпеки

Передусім, під час членства в Радбезі Україна має використати всі можливості ООН для врегулювання військового конфлікту на сході нашої держави. Київ має внести на розгляд Генасамблеї ООН резолюцію, яка дозволить чітко ідентифікувати Росію як агресора і знайти можливість надання Україні миротворчої допомоги. Президент П. Порошенко висловив переконання, що членство України в РБ ООН допоможе повернути мир в нашій країні, а також звільнити окуповані Росією українські території.

Проте, на думку екс-міністра закордонних справ В. Огризка, домагатися ухвалення резолюцій РБ ООН з питань територіальної цілісності України та конфлікту з Росією буде вкрай важко, оскільки московський представник у Радбезі може завжди заблокувати будь-яке рішення в інтересах України. За весь час існування ООН найчастіше правом вето користувалися СРСР і його «правонаступниця» Росія — загалом 120 разів. США ветували рішення Ради безпеки 76 разів, Велика Британія — 32, Франція — 18 і Китай — 5 разів.

Отже, за існуючої системи ветування в Радбезі Україна може сподіватися лише на дискусії навколо питань, в яких вона зацікавле-на. Зважаючи на це, Київ, за словами Президента П. Порошенка, має приділити значну увагу саме реформуванню Ради безпеки і протидії зловживанню правом вето з боку Росії. Щоб внести зміни в Статут ООН і скасувати право вето, необхідно ухвалити відповідну резолюцію за підтримки двох третин держав-членів Генасамблеї, а також усіх п’яти постійних членів Радбезу.

У 2016 році серед непостійних членів до Радбезу ООН уже водинадцяте увійде Японія, яка є одним із найбільших фінансових спонсорів цієї організації. Японія займає цілком проукраїнську позицію і є нашим природним союзником. Як відомо, ця країна має багаторічну територіальну суперечку з Росією за Південні Курильські острови, через що мирний договір між Мо-сквою і Токіо після закінчення Другої світової війни й досі не підписаний.Але, напевно, не лише РФ, а й решта «великої п’ятірки» не захочуть позбавляти себе права вето. Очевидно, мова може йти лише про обмеження права вето стосовно тієї країни-постійного члена РБ ООН, яка, як сьогодні Росія, вдається до агресивних дій проти інших держав. З пропозиціями внести такі обмеження виступають також Франція і Мексика. Наразі близько 100 країн-членів ООН підтримують ці пропозиції і їх кількість неухильно зростає.

Останніми днями, після того як Москва оголосила про плани створити нову військову базу на Курилах, проблема Курильських островів знову загострилася.

Японське керівництво має намір заявити офіційний протест після вивчення деталей російських планів щодо створення там військової бази. Таким чином, Україна і Японія мають спільну територіальну проблему з Росією і тому у них є підстави координувати свої дії у РБ ООН.

Японія, яка стабільно посідає третє місце у світі за розміром ВВП (у 2014-у — 4,7 трлн дол.) після США і КНР, має повне право стати постійним членом РБ ООН, але це неможливо без реформування ООН. Зважаючи на це, Японія може підтримати Україну у питанні реформування всесвітньої організації. Крім Японії, на постійне місце в Радбезі претендують також Бразилія, Індія, Німеччина і ПАР.

Крім своїх національних інтересів, Україна має відстоювати у Радбезі також інтереси регіональної східноєвропейської групи, від якої її делеговано. Тому Київ має постійно проводити консультації із східноєвропейськими партнерами й узгоджувати з ними свої можливі дії та ініціативи в РБ ООН. Росія намагалася знайти альтернативу Україні із числа східноєвропейських країн, але це їй не вдалося. Жодна держава Східної Європи не виявила бажання складати Україні конкуренцію і в цьому проявилася підтримка нашої держави в тяжкий для неї час. За це ми маємо віддячувати нашим східноєвропейським друзям та партнерам і, за можливості, допомагати їм у вирішенні їхніх проблем у Раді безпеки ООН.

Перебуваючи в Радбезі, Україна зобов’язана ставити питання про порушення прав людини в Криму, зокрема прав автохтонного крим-ськотатарського народу. Слід також порушувати питання про те, що Крим — це окупована територія неядерної держави Росією, яка є учасником Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а сьогодні вона завозить туди ядерну зброю, що не може не непокоїти країни Чорноморського басейну. І не тільки ці країни.

Працюючи в Раді безпеки ООН, Україна буде зобов’язана займатися не тільки своїми власними проблемами (анексованим Кримом й окупованим Донбасом), а й іншими військовими конфліктами та гуманітарними катастрофами далеко за нашими кордонами. Намагаючись вирішити у Раді безпеки питання про направлення миротворчого контингенту на Донбас, Україна також має перейматися миротворчими операціями в різних країнах світу, тим більше, що практично впродовж усіх років незалежності ми беремо активну участь у миротворчих операціях. Так, сьогодні близько 400 українських військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ несуть службу в шести миротворчих операціях ООН, зокрема у Грузії, Демократичній Республіці Конго, Косово, Ліберії, Судані та Тиморі-Лешті. Третина гелікоптерів, які використовує ООН у своїх миротворчих місіях, надані Україною.

Хто буде
наступним Генсеком ООН?

У 2016 році — вибори нового Генерального секретаря ООН. Претендент має бути схвалений Радою безпеки перед тим, як кандидатура виноситься на розгляд Генеральної асамблеї. За 70 років існування ООН жоден з восьми генеральних секретарів ООН не представляв держав Східної Європи. Крім того, всі вони були чоловіками. У кулуарах ООН дедалі частіше йдеться про те, що наступним Генсеком ООН повинна стати жінка. Зокрема, і нинішній Генсек ООН Пан Гі Мун неодноразово заявляв, що його наступником має бути жінка.

Сьогодні список можливих претендентів включає нинішнього адміністратора Програми розвитку ООН і колишнього прем’єр-міністра Нової Зеландії Хелен Кларк, виконавчого директора ЮНЕСКО болгарку Ірину Бокову, президента Чилі Мішель Бачелет і президента Литви Далю Грибаускайте, а також прем’єр-міністра Данії Хелле Торнінг-Шмідт. На думку провідних українських дипломатів, друг України президент Литви Даля Грибаускайте має великі шанси бути обраною на пост Генсека ООН. Якщо це станеться, то Україна на другому році перебування в РБ ООН отримає суттєву підтримку з боку нового очільника організації. Але українська делегація в РБ ООН має зробити все від неї залежне і можливе, щоб усе склалося саме так.

Нема сумніву в тому, що Москва використає увесь свій величезний ресурс, щоб не допустити обрання Д. Грибаускайте на пост Генерального секретаря ООН. Виступаючи 20 жовтня на засіданні Радбезу щодо методів його роботи, представник РФ при ООН В. Чуркін закликав не нагнітати «ажіотаж навколо відбору та призначення нового Генерального секретаря ООН». За його словами, «до закінчення терміну повноважень чинного керівника секретаріату залишається ще більше року, проте низка делегацій вимагають запустити процес обрання вже зараз. Вважаємо, що в цьому нема ніякої практичної цінності, крім «набору очок» для тих, хто просуває ці ініціативи».

Існує вислів, «що дипломат своїми словами приховує свої думки», а іноді і деякі «дєлішкі» держави, яку він представляє. Можна не сумніватися в тому, що Москва вже давно розпочала свою «підкилимну боротьбу» за прийнятну для неї кандидатуру майбутнього Генсека ООН, від політичної позиції якого сьогодні може залежати дуже багато. Отже, боротьба за кандидатуру наступного Генсека ООН може стати одним із напрямків «основного удару» на «дипломатичному фронті» між проукраїнською і проросійською коаліціями в Організації Об’єднаних Націй.

Олексій ВОЛОВИЧ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net