Покровителька воїнства і родини

Цілком логічно, що, згідно з указом президента Петра Порошенка, починаючи з нинішнього року на свято Покрови Пресвятої Богородиці відзначається також День захисника України, у зв’язку з чим оголошено вихідний.

Свято Покрови має давню історію, бо вшановує подію, яка сталася багато сотень років тому — на початку Х століття — у Константинополі в часи Візан-тійської імперії. Тоді вороги оточили місто. У Влахернському храмі, де зберігався омофор — головний покров Богородиці, зібралися патріархи, імператор, багато жителів міста. Всі вони молилися Богові, щоб Він захистив столицю Візантії від ворогів. У цей час блаженний Андрій — юродивий — зі своїм учнем побачили у видінні, як від вівтаря вийшла в оточенні багатьох святих Богородиця і свій омофор простерла над тими, хто молився — ніби покрила їх. Це була ознака того, що Діва-Богородиця покриває своєю милістю всіх, хто звертається з молитвою до її Сина, Господа Ісуса Христа.

З тих давніх часів це свято дуже шанували у Київський Русі. Багато храмів було збудовано на його честь. Особливо свято Покрова шанувалося українськими козаками, бо ж Богородиця, вберігши Константинополь від ворога, почала вважатися ще й захисницею від загарбників. І козаки, що боронили віру християнську, шанували свято Покрови як найбільше і найзначущіше. Навіть отамана обирали собі саме в цей день.

Козаки покладали свою надію на Бога і молилися до Богородиці, щоб вона захищала їх, покривала своїм покровом, оберігала від несподіваної смерті. Саме тому в усі козацькі часи головний храм у центрі Січі був на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Звідси виник й особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрови Пресвятої Богородиці — козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свою покрову, свій омофор над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди.

Українська повстанська армія, яка зародилася в час Другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.

У це свято прийнято згадувати про ті незліченні милості, які дарував Господь за молитвами Пресвятої Богородиці. Головні українські святині посвячені на її честь. Згадаймо перший кам’яний храм Богородиці Десятинної, собор Святої Софії, який хоч і названий на честь премудрості Божої, але престольне свято цього храму святкувалося саме у день Різдва Богородиці. Це і Києво-Печерська та Почаївська лаври, освячені на честь Успіння Богородиці. Ці святині нагадують нам про те, що Діва Марія є заступницею й охоронителькою всіх, хто звертається до неї в молитвах.

Це свято пов’язане і з народними традиціями. Дівчата, які мріяли вийти заміж, молилися до Богородиці: «Покрово, Покрівонько, покрий мою голівоньку, хоч ганчіркою, аби не лишитися дівкою». Приповідка мовить: «Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем». В укра-їнських селах і донині дотримуються давньої традиції справляти весілля після Покрови. Здавен від Покрови і до початку Пилипівки — пора наймасовіших шлюбів в Україні.

У цей день вшановують Божу матір як Пріснодіву і ту, що народила Сина Божого. Тож нехай це велике православне свято — Покрова Пресвятої Богородиці — нагадає нам про справжню радість материнства, про повагу до жінки, про давні українські християнські звичаї і традиції подружнього життя. Тому що без духовного відродження української родини неможливо відродити націю в цілому. Побудувати міцну державу можна тільки на міцному духовному фундаменті.

Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ.