№ 78 (21650) четвер 1 жовтня 2015 року

Із виступу Президента України Петра Порошенка на загальних дебатах 70-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй

Наше майбутнє значною мірою залежатиме від результатів нинішньої сесії і наших колективних рішень — або ми оберемо шлях миру, безпеки і прав людини, або поринемо в метушню нових гібридних воєн, хаосу і страждань.

У момент ювілею Організації я пишаюся тим, що говорю від імені одного із членів-засновників ООН. Держави, яка у 1945 році брала активну участь у конференції в Сан-Франциско, робила внесок у заснування ООН і заклала основи для її діяльності. Держави, яка додала багато чого у Сан-Франциско і сформувала серце Статуту ООН — Цілі та Принципи Організації.

У цьому можна було легко переконатися, побувавши вже на сьомому марші вишиванок, який відбувся минулої суботи. Маршрут, як і в попередні рази, залишився незмінним — з Дерибасівської до Воронцовської колонади.

Як і оголошувалося, захід був аполітичним. Будь-які партійні символи та прапори, крім державних, не віталися.

Перед будівлею міськради зробили короткий привал, щоб виконати пісню Леоніда Утьосова «Біля Чорного моря». До речі, тут же, на Думській, один з учасників походу освідчився своїй коханій, і та, у присутності сотень свідків у вишиванках, дала згоду стати його дружиною.

Біля Воронцовської колонади учасники маршу відкрили стіну пам’яті співакові Андрієві Кузьменку (Кузьма Скрябін). На події був присутній батько Андрія. Потім відбувся концерт за участю гурту «Скрябін» та одеських музикантів, а також благодійний ярмарок.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення громадських організацій «Центр стратегічних досліджень» та «Агенції ненасильницьких рішень» із 31 серпня по 13 вересня провів опитування громадської думки жителів України щодо їх ставлення до методів опору інтервентам/окупантам.

Сприйняття приєднання Криму до Росії і подій на Донбасі.

На запитання «Ви згодні або не згодні з тим, що приєднання Криму до Росії у 2014 році є його окупацією?» 77,5% респондентів погодилися з твердженням, 10,8% — не погодилися, а 11,7% не визначилися зі своєю думкою або відмовилися відповісти.

Мій давній знайомий по роботі на Одеській залізниці Анатолій Смаглюк недавно подарував мені книжку з невигадливою назвою «Записки Сердюка Миколи Павловича». Це автобіографічна розповідь простого сільського вчителя, яка не претендує на художню досконалість, але містить вражаючі факти, що свідчать про глибину людських страждань за комуні-стичної епохи.

А ще ця книжка про міцну чоловічу дружбу двох людей — Анатолія та Миколи, які виросли в селі Кірове на Кіровоградщині (ото вже любов до Кірова!) і яких доля розвела по різні сторони «барикад», але вони зберегли в собі чесність, правдивість, відвертість. Непросто було це, непросто...

Історія країни через призму окремої людини. Держархів Одещини ініціював збір особистої інформації про минувшину кожної одеської родини. При установі віднедавна діє новий відділ «Народний архів», куди кожен може принести старі документи власної сім’ї: листування дідуся з бабусею, фотокартки предків і навіть квитанцію на цукор радянських часів. Усе це, за словами архіваріусів, допоможе у відновлені справжньої історії нашого краю.

Багато хто думає, що історію найкраще вивчати за офіційними документами, але працівники архіву знають: найкращий інформатор про минувшину — особисті записи сучасників тієї чи іншої доби. Донедавна інформація особистісного характеру, за словами архіваріусів, не цінувалася, її старанно вилучали зі стосу документів, залишаючи лише офіційні дані конкретних офіційних установ, фабрик, підприємств і т.д. Винятком були особисті фонди відомих людей, але й ті зазнавали старанного очищення від конфіденційних записів їхніми рідними. «До наших фондів потрапляв архів уже «стерильний» — позбавлений особистого листування, особистих записів, які свідчили б про неформальне сприйняття якихось історичних подій. Життя простих людей залишалося не архівованим. Ми втратили щоденники, спогади, документи повсякденності», — зазначила Алла Місюк, науковий співробітник Одеського літературного музею, член громадської ради при Держархіві Одеської області.

Перші кроки в нове життя — без черг у муніципальних кабінетах. Новонароджених одеситів, починаючи з вересня цього року, реєструють одразу при виписуванні з пологового будинку, на місці.

Проходячи Бісквітним провулком, одразу зауважуєш: десь тут, неподалік є пологовий будинок. Будівля навпроти нього всіяна плакатами-подяками дружинам та яскравими надписами — «Кохана, дякую за сина», «Дякую за доньку»... Наприкінці минулого тижня ці стіни поповнилися кількома новими надписами. Трьох матусь урочисто виписали додому з малечею. Свідоцтво про народження малюків видали тут же.

З оцінкою поточної ситуації на ринку роботодавці поки що далекі від оптимізму. За даними Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, половина опитаних експертів кажуть про те, що ситуація в їхній галузі погіршилася (31% відзначив незначне погіршення, а 21% констатував, що їхня галузь — на межі виживання). П’ята частина респондентів угледіла стабільність на ринку, 10% — незначне зростання в їхній сфері, й лише 3%, з яких більшість — ІТ або гуртові торгові компанії, заявила про значне зростання в їхньому секторі економіки.

Ситуація в економіці закономірно позначилася і на конкретних компаніях. Так, понад третина роботодавців (38%) сказали, що перше півріччя 2015-го було для них періодом випробувань, з якими їм вдалося впоратися. Ще майже третина (28%) пережила суворі потрясіння, скорочення, занепад бізнесу. 11% відпо-віли, що в їхній роботі чергувалися періоди падінь, стабільності й зростання. А ось позитивні тенденції минулого періоду помітили небагато: 13% відзначили, що це був час стабільної роботи, і стільки ж — активний розвиток компанії.

Балта здавна відома як місто, де мирно уживаються люди різних національностей: українці, молдовани, росіяни, чимала єврейська громада. Перед нападом гітлерівської Німеччини на Радянський Союз тут мешкали близько 12 тисяч євреїв. І саме тут німецько-румунські окупанти у 1941 році створили гетто. І хоч багато єврейських родин встигли евакуюватися, у гетто загалом утримувалось до 3800 представників цієї національності, в тому числі десь півтори тисячі місцевих жителів.

Щоб урятувати від знущань і загибелі, які чатували на в’язнів гетто, балтяни переховували єврейських дітей, а іноді й дорослих. І все ж число жертв значне. Скорботну пам’ять про них бережуть у Балті, виховуючи молоде покоління на прикладах людяності і гуманізму наших земляків та прищеплюючи з дитинства почуття шани до безневинно убієнних.

Прем’єра концерту Євгена Станковича в Одесі

Черговий концерт Національного одеського філармонійного оркестру познайомив шанувальників симфонічної музики з творами видатного сучасного українського композитора Євгена Станковича і вкотре дозволив насолоджуватися грою прекрасного скрипаля Валерія Соколова. Другу частину програми заповнила одна з найкращих симфоній Брамса — Третя. За диригентським пультом — запрошений диригент з українським корінням Віктор Плоскіна (Білорусь).

Концертна п’єса «Ханука» (свято відновлення Другого храму) на біблійний сюжет написана Станковичем тринадцять років тому на замовлення оркестру в Лас-Вегасі (США) і є зразком модерної музики, що ґрунтується на єврейському фольклорі. Ідея дива, відродження передана через колоритні єврейські мелодії специфічною музичною палітрою композитора, яка подає нам складні, дисонансні гармонії. Психіка не підготовленого слухача не відразу може їх сприйняти. Мелодії розвиваються в святковому невпинному плині і завершуються піднесеною розлогою бравадою з гумористичною кінцівкою, що викликає в пам’яті симфонічно-естрадні твори Бернстайна. «Ханука» став одним із перших відомих творів на єврейську тематику у творчості Станковича. Згодом був написаний Каддиш-реквієм, присвячений 70-річчю трагедії в Бабиному Яру (на слова Дмитра Павличка) — місці, у якому нацистами були замордовані тисячі євреїв, українських націоналістів та радянських воїнів.

В Одесі тривають заходи у рамках фестивалю «Тижні Німеччини в Україні», який знайомить нас з культурою, історією, економікою та планами подальшого розвитку цієї дружньої нам держави.

Першою фестивальною ластівкою стало відкриття у залах Музею західного і східного мистецтва виставки робіт великої групи одеських і німецьких художників та нашого земляка-фотографа Олександра Синельникова, об’єднаних загальною назвою «Натхненні Німеччиною». Наступна адреса «Тижнів» — Літмузей, який запросив на виставку робіт фотохудожниці Катерини Кіпер і художника Віктора Потеряйка «Враження від Німеччини» та концерт ансамблю Національного одеського філармонійного оркестру під керуванням Євгена Кострицького (звучали твори легендарного Йоганна Себастьяна Баха, вокальні партії виконали солістка Одеського національного академічного театру опери та балету Аліна Ворох та солістка Одеської обласної філармонії Олена Вишневська).

1 жовтня в Одесі стартує перший Міжнародний літературний фестиваль (МЛО). Упродовж чотирьох днів (по 4 жовтня включно) знані письменники із 14 країн світу читатимуть уривки своїх творів, дискутуватимуть з колегами та одеситами, що завітають на зустрічі, про літературу і культуру загалом, про життя, соціальні виклики та політичні вихори, і не тільки.

Серед учасників фестивалю — відомі і шановані літератори з Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Польщі, Грузії, Болгарії, Румунії, Туреччини, Іраку, Росії, Канади, США, Мексики. Україну представлятимуть Юрій Андрухович, Андрій Курков та Сергій Жадан.

5 жовтня минає 40 днів як відійшов у вічність Григорій Дем’янович Зленко (1934-2015), видатний краєзнавець-україніст, енциклопедист, літературознавець, журналіст, письменник-публіцист, поет, що витворив реальне історичне тло української Одеси, дослідив маловідомі сторінки життя і творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Бориса Грінченка, Калістрата Аніщенка, Михайла і Богдана Комарових, Амвросія Ждахи, Михайла Жука та багатьох інших видатних особистостей, прямо чи опосередковано пов’язаних з Одесою. Його заслужено називали «творцем українського обличчя Одеси», «літературним слідопитом». Поєднавши хист журналіста, науковця і краєзнавця, Григорій Зленко витворив оригінальний жанр літературно-документального нарису, захоплюючий у викладі, досконалий у стилістиці і точний у фактах.

Хто уважно стежив за публікаціями Григорія Дем’яновича, той знає, що він був також прекрасним поетом-традиціоналістом, академічним і вимогливим щодо форми й глибоким щодо змісту. У ліричних, філософських віршах знайшло вираження його душевно сокровенне, думки і почуття. Улюблена поетична форма — сонетна. У цих творах багато скепсису, розчарування, життєвої втоми, схильності до фаталізму й, однак, зберігається віра в Людину. Частина із них, на зламі ХХ—ХХІ століть, явно навіяна читанням Євангелія та Апокаліпсису.

Юні одеські дарування вкотре підкорили світ: учні дитячої музичної школи №3 м. Одеси Вікторія Сирітська, Карина Кардаш, Анастасія Мальнева, Анна Мальнева, Никон Рудой, Софія Руда та Ірина Константинова стали переможцями міжнародного конкурсу талантів «ТALENT—2015» у номінації «академічний вокал».

Протягом усього цього року діти брали активну участь у різних благодійних концертах, а також за-войовували призові місця в численних міських, обласних, всеукраїнських і міжнародних вокальних конкурсах.

У Пархомівському художньому музеї імені Луньова, що у Краснокутському районі Харківської області, з нагоди 60-річчя установи відкрилася ювілейна виставка, в експозиції якої роботи видатних художників, включаючи Малевича й Пікассо.

Прикметно, що ці шедеври із власного фонду сільського музею, який має статус автономного відділу Харківського художнього музею.

Що там насправді відбувається, детально розповів під час брифінгу в Одеському кризовому медіа-центрі Валерій Супруненко, директор приватного підприємства «Ренесанс-7», яке до серпня впродовж п’яти останніх років орендувало цілісний майновий комплекс санаторію і впродовж 13 місяців обслуговувало за власний кошт розміщених там переселенців.

А історія така. ПП «Ренесанс-7», яке вже півтора десятиліття успішно діє на вітчизняному ринку органі-зації оздоровчих послуг для дітей, щороку обслуговуючи по кілька тисяч неповнолітніх, без вагань прийняло пропозицію влади спішно розмістити на орендованих площах майнового комплексу «Сперанца», що у Сергіївці Білгород-Дністровського району, спершу 14 дітей, а потім і 480 дорослих, вимушених переселенців зі сходу України, де й досі над головами людей літають кулі. Контингент був специфічний: 180 пацієнтів — інваліди 1-ї та 2-ї груп, а 50 — взагалі пересувалися на візках.

11—12 вересня в Ужгороді відбулася третя  Всеукраїнська спартакіада серед інвалідів праці «Сила духу». На цих змаганнях збірна Одеської області гідно представила рідний край і здобула перше місце в загальнокомандному заліку.

Місто Одесу в збірній нашої області представляли П.Г. Тимощук (дартс) та А.М. Крючкова (настільний теніс). П.Г. Тимощук виборов четверте місце в дартсі (положення сидячи) та перше місце (положення стоячи). А.М. Крючкова у своєму виді посіла 11 місце.

Повноцінний сон, як відомо, запорука здоров’я, гарного настрою і високої працездатності.

Всі ми прекрасно розуміємо, що спати необхідно 7—9 годин на добу. Однак це в теорії. На практиці ж, на жаль, так виходить далеко не завжди — життєві обставини нерідко вносять свої корективи і ламають наші плани.

Дослідники з австралійського Університету Аделаїди займаються розробкою препарату, який допоможе знизити кількість вжитих калорій. Після завершення експериментів можливе створення «таблетки від ожиріння», яка дозволить скоротити кількість калорій, спожитих з їжею, до 20%.

Вчені помітили, що надходження в організм великої кількості лауринової кислоти сприяє зниженню апетиту, і людина за добу споживає на 10 — 18% калорій менше. У межах експерименту групі добровольців подавали невелику кількість лауринової кислоти через трубку, що сполучає носовий прохід і тонкий кишківник. Інша група замість кислоти вживала сольовий розчин. При подальшому порівнянні з’ясувалося, що люди, які одержували лауринову кислоту, зменшили кількість спожитих калорій до 18%. Ніяких побічних ефектів при цьому не було, відзначає medicinform. Лауринова кислота є в грудному молоці, яловичині, кокосовій олії, але раніше людство зовсім нічого не знало про її вплив на апетит.

Компанія Lifan найближчим часом планує здійснити революцію в галузі електромобілебудування.

Уже цього року вона запускає виробництво нових батарей для такого типу автотранспорту. Потужності автогіганта дозволять продукувати до 500 тисяч акумуляторів на рік.

Українські ВМС у період з 22 по 24 вересня провели контрольні навчання і тактико-спеціальні заняття. Вони пройшли під загальним керівництвом командувача ВМС віце-адмірала Сергія Гайдука на стаціонарних пунктах управління, у пунктах постійної дислокації, на морському полігоні та полігонах бойової підготовки в Одеській і Миколаївській областях.

До навчань залучалися понад 15 бойових кораблів, катерів та суден забезпечення, 6 літальних апаратів, більше 10 берегових військових частин і підрозділів. Загалом у вишколі взяли участь близько 2 тисяч військовослужбовців, понад 100 одиниць озброєння і військової техніки.

За зловживання при реалізації авіаційного палива в аеропорту «Одеса» на ТОВ «Лукойл Авіейшн Україна» накладено штраф у розмірі 18 мільйонів 718 тисяч гривень.

Ще навесні, у березні, Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України розпочало справу стосовно ТОВ «Лукойл Авіейшн Україна» за ознаками зловживання монопольним становищем на ринку послуг з реалізації (поставки) авіаційного пального для повітряних суден та їх заправки на території міжнародного аеропорту «Одеса».

В отруйного чагарнику, який вбивав кіз і був бідою для мешканців Східно-Африканської рифтової долини, тепер є нова головна функція: чисте паливо, яке освітлює будинки і допомагає заробляти сільським жителям до 1000 доларів на рік.

Один з фермерів поселення Марігат придумав, як боротися із бур’яном Prosopis juliflora — підвидом мескитового дерева — його ж зброєю. Щільний чагарник, який може виростати до 12 метрів заввишки, поширився у регіоні, зіпсувавши пасовища й отруївши домашню худобу. Тепер чагарник, який місцеві називають матенге, збирають і продають як паливо для електростанції, що вперше подала електрику в окремі сільські будинки і скоротила відключення енергії в інших.