«З родинного гнізда, немов пташа...»

Місцеві болгари гостинно відчинили двері своєї установи, адже українці Одеси, на жаль, усе ще не мають власної достойної сцени для широкомасштабних імпрез. Присутніх привітала натхненниця конкурсу, голова ГО «Український клуб Одеси» Наталя Олександрівна Чайчук, яка спільно з чоловіком, Сергієм Романовичем Чайчуком, є фундаторами фонду і конкурсу. У короткій промові вона оголосила про початок проведення наступного, вже п’ятого регіонального конкурсу педагогів-україністів. Його мета — підносити професію вчителя, прищеплювати любов до української мови, історії й культури, виявляти креативних педагогів, сприяти підвищенню професійної майстерності і поширенню здобутків у цій царині.

Цьогорічний конкурс був оголошений 13 лютого і проводився у кілька етапів на базі Українського дому Одеси. Про його особливості розповіла голова оргкомітету та журі, старший викладач Одеського інституту вдосконалення учителів, культуролог Тетяна Ананченко: «Спершу ми проводимо прес-конференцію і даємо оголошення про конкурс, у тому числі в соціальних мережах. Бажаючі взяти участь приносять портфоліо, і ми розглядаємо кандидатуру, беручи до уваги, перш за все, досягнення учнів заявленого конкурсанта: перемоги в олімпіадах і конкурсах, як-от, імені Петра Яцика, участь у МАН тощо. Цього року було більше двадцяти заявок. На наступному етапі групами запрошуємо вчителя з учнями в Український клуб Одеси, причому тема повідомляється лише перед початком уроку. Програма, яку я розробляю, враховує вікові особливості учнів — від 5-го до 11-го класів. Адже не будеш пропонувати найменшим учасникам «Марусю Чурай» Ліни Костенко. Діти проглядають фрагмент фільму чи мультика, скажімо, за байкою «Фарбований лис» Івана Франка, для восьмикласників — мультфільм «Маруся Богуславка» та інші. Й діти відразу визначають, де є невідповідність тексту з першоджерелом. А завдання вчителя — керувати самим процесом, застосовувати методику, наприклад, ігрових моментів, поділивши учнів на різні групи: «журналісти», їх опоненти і т.п. — варіанти бувають різні. Приємно спостерігати, як у дітей горять очі — вияв високої за-цікавленості. Відбувався конкурс упродовж квітня-травня, а для 11-х класів — навіть у червні».

Нагадаємо, що торік, зважаючи на ситуацію в країні, конкурс не проводився. Згідно з його умовами, учитель може брати участь лише один раз. Цього року коло учасників розширили: крім філологів та істориків, до нього долучилися і бібліотекарі.

Як повідомила Наталя Чайчук, цьогоріч рівень майстерності педагогів був досить високим і журі не змогло визначити переможця. Номінанти отримали дипломи і цінні подарунки: Людмила Одарій (НВК «Гармонія»), Катерина Катанова (ЗОШ № 81) — вчителька із п’ятдесятирічним (!) стажем роботи. Серед нагороджених — наймолодша учасниця конкурсу Наталя Листопад (НВК № 84). Креативного і перспективного педагога прийшли привітати почесний президент Одеського морського торговельного порту Микола Павлюк та голова Федерації морських профспілок Володимир Зайков, які вручили переможниці грамоту та цінний подарунок від Всеукраїнського козацтва.

Кращими у своїй номінації були визнані нині вже директор ЗОШ № 8 Любов Дубовенко, єдиний серед учасників чоловік — учитель історії Юрій Кучеренко (ДСХШ ім. К. Костанді), Олена Сорбія (гімназія № 7), Тетяна Шаян (юридичний ліцей) та Антоніна Ліпинська (ЗОШ № 63). До речі, остання із названих шкіл показала один з найвищих в Одесі результатів зі ЗНО — від 185 до 195 балів із 200. Уперше у своїй номінації переможцями стали бібліотекарі: Євгенія Стельмах, Ольга Обренська та Олена Квітка (ЦМДБ ім. А. Гайдара). Хотілось би відзначити солідний призовий фонд конкурсу. Серед дарунків — три «ноутбуки», плазменний телевізор та інші цінні речі.

Крім уже названих гостей, конкурсантів привітали відомі громадські діячі міста, колеги і, що приємно, учнівська молодь із числа незмінних успішних учасників освітянського змагання — гімназії № 7. Прина-гідно зауважу, що під час нещодавнього форуму Всесвітнього конгресу українських молодіжних організацій зі сцени Одеської опери окремі промовці з пієтетом згадували цей заклад. Оптимістично, в певних моментах з почуттям гумору, прозвучало вітання господарів в особі директора Всеукраїнського культурного центру болгарської культури Дмитра Терзі, який пообіцяв сприяти розширенню кола учасників цього конкурсу, залучаючи вчителів української мови з тих районів Одещини, де компактно проживає болгарське населення.

Пам’ятним був виступ ще одного почесного гостя — вчительки Маріїнської гімназії Лариси Сторожук, переможниці першого регіонального конкурсу педагогів-україністів. «Минулого навчального року, у листопаді, зі своїми учнями я брала участь у конференції асоційованих шкіл ЮНЕСКО в Києві. Із 55 шкіл-учасниць з усієї України ми привезли диплом

1-го ступеня і перемогу», — повідомила вона не без гордості. Цей факт ще раз підкреслює високий рейтинг одеського конкурсу. Лариса Сторожук натхненно прочитала прекрасний вірш «Моя Україна» поета-шістдесятника Віктора Романюка, проникнутий любов’ю, болем і тривогою за нашу Вітчизну.

З огляду на заявлену мету та ідею конкурсу, його патріотичний меседж, дещо дивним, на мою думку, видалося музичне вітання, підготовлене фольклорним колективом Елеонори Шапкіної за участі юних виконавців. У цьому контексті присутніх здивувала мультинаціональна програма, що складалася переважно з відомих естрадних шлягерів здебільшого російською мовою, до того ж досить складних у вокальному плані. Приємними винятками стали виконання на початку й у фіналі двох українських пісень Лізою Погодіною та окремі номери в ансамблі, зокрема вокальної студії «Світлячок». Порадувала також Анастасія Біла (фолькмузика). Свій музичний дарунок зробили і господарі зали: Ірина Побазова чудово виконала болгарську народну пісню. Як на мене, ідея участі школярів у концертній програмі дуже доречна, але слід враховувати патріотичну ноту конкурсу і професійні можливості задіяної, безумовно, музично обдарованої юні. Насамкінець хочу нагадати, що в Одесі не так багато концертних майданчиків, де популяризується укра-їнська культура.

Володимир КУДЛАЧ.