№ 74 (21646) четвер 17 вересня 2015 року

Радослав Сікорський в Україні найбільше відомий як колишній глава МЗС Польщі, хоча насправді його кар’єра — набагато ширша: він був і міністром оборони Польщі, і спікером польського Сейму.

Зараз у Сікорського справи вдома йдуть не дуже добре. Через скандал, що спалахнув після публікації прослуховування низки польських політиків (у тому числі колишнього глави МЗС), йому довелося залишити посаду спікера Сейму. Він навіть не балотується на парламентських виборах від «Громадянської платформи», на яких, за опитуваннями, переможе їхній конкурент, «Право і Справедливість».

Учора, 16 вересня, минуло 15 років з дня зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, який став символом відданості професії. У цей день вшановують пам’ять усіх загиблих українських журналістів.

Напередодні акції пам’яті українські медійники звернулися до колег і суспільства з закликом виявити солідарність та не забувати злочинів проти журналістів, домагатися їхнього розслідування та покарання винних.

Співробітники Служби безпеки України затримали в Одеській області членів диверсійної групи, яка планувала низку гучних терористичних актів та замовних вбивств. Першим її завданням була фізична ліквідація громадського активіста, одного з лідерів одеського Євромайдану Сергія Гуцалюка. За словами самого Сергія, затримання відбулося 9 вересня.

За завданням кураторів із ГРУ Генштабу Росії члени групи планували, зокрема, здійснити вибухи в місцях дислокації правоохоронців, на військових об’єктах, в офісах волонтерських та громадських проукраїнських організацій.

12 вересня в готелі «Міністеріум» (вул. Гоголя, 12) відбулася урочиста церемонія закриття українсько-американських навчань «Сі бриз-2015». У ній взяли участь командування ВМС Збройних Сил України та представники командування тактичного з’єднання 6-го флоту ВМС США.

Підсумовуючи спільні навчання, командувач ВМС України віце-адмі-рал Сергій Гайдук зазначив, що їх головним результатом став рух у напрямку досягнення необхідного рівня безпеки у Чорноморському регіоні, а також успішна реалізація завдань щодо високого рівня взаємосумісності у багатонаціональному штабі цього масштабного вишколу. Під час маневрів кораблі, подолавши близько тисячі миль, відпрацювали взаємодію в проведенні операції на морі, українські та американські літаки виконали близько 90 польотів над акваторією, а військовослужбовці берегової компоненти здійснили десяток маршів та справилися з іншими поставленими завданнями.

Закінчення. Початок у номері за 12 вересня

— Нещодавно Гельсінським угодам сповнилося 40 років. Ці угоди ви називаєте поворотним моментом історії, але нині вони були грубо порушені Росією, а отже, стали неефективними у нинішньому світі?

— Саме так. Другою після Іловайська була наша поразка в Дебальцевому. Відповіддю на ваше питання є Дебальцеве. Треба бути дуже наївним чоловіком, щоб думати, що, підписавши угоду з ро-сіянами про відведення важкої зброї, припинення військових дій, вони будуть цю угоду виконувати. Думати, що росіяни не підуть у наступ, якщо ми відводитимемо свої артилерію, було абсолютною наївністю.

Як відомо, на виконання законів про «декомунізацію», які набули чинності у травні, до 21 листопада громади міст, селищ та сіл, названих на честь комуністичних ватажків чи «епохальних» компартійних подій, мають визначитися з подальшим їх іменуванням — чи то повернути історичну, доесесерівську, назву, чи обрати нову.

По Україні є чимало прикладів, де «вірні ленінці» вигадують казна-що, аби залишити сув’язь з тоталітарним минулим. На жаль, не виняток і наша Одещина. Велику активність проявляють шанувальники Гришки Котовського, навіть петицію на сайті Президента за збереження назви «Котовськ» зорганізували. Але нині мова не про них. Втім, і про них також. Та передусім — про вигадливість «вірних іллічівців», які, попри активне атеїстичне минуле, готові й поклони всім святим бити, аби лиш назву свого комуністичного ідола вберегти.

В Одеському військовому шпиталі, що на вул. Пироговській, лікуються поранені наші захисники із зони АТО. Бійці — з різними травмами. Хтось може самостійно вийти на вулицю, щоб подихати свіжим повітрям, поспілкуватися з побратимами, комусь потрібна допомога сусіда по палаті, а хтось тривалий час прикутий до ліжка, бо, на превеликий жаль, ще не може рухатися... Серед бійців є й такі, хто «прописався» у шпиталі на три-чотири місяці, а то й понад півроку. Нам навіть важко уявити, як їм хочеться ступити на поріг рідної домівки!

От і не вимикається цілий день телевізор (якщо такий у палаті є!). Комусь пощастило користуватися ноутбуком, але це — рідкість.

Молоді чоловіки. Вдома — сім’я, діти. Як же їм, дітям, хочеться зустрітися і поспілкуватися з татом (а комусь — з дідусем), посидіти у них на колінах! А з якою любов’ю татусь узяв би на руки синочка чи донечку і пригорнув до свого серця, замість того, щоб тримати в руках зброю!..

Член ВО «Батьківщина» Сергій Барський розповів про один з найстаріших районів Одеси і його проблеми.

«Молдаванка — один з найстаріших районів Одеси. У ньому здавна селилися найбідніші верстви населення. Від самого початку розбудови міста обличчям цього району були (та й по нині залишаються) одно-двоповерхові будиночки, що тягнулися від лінії порто-франко вниз, у бік Водяної Балки (зараз це вулиця Балківська). Пізніше Молдаванка обростала підприємствами, заводами і фабриками, переважна більшість яких сьогодні не працюють».

12 вересня 1875 року народився Олександр Антонович Кошиць, хоровий диригент, композитор та етнограф, який написав оркестрове аранжування пісні «Ще не вмерла Україна».

Рід Кошиців мав давнє шляхетське коріння, яке композитор пов’язував з нащадками Гедиміна та носіями герба «Порай», хоча науковці дещо критично ставляться до цієї версії. Достеменні відомості про рід Кошиців, що воло-діли маєтностями на території Ки-ївського та Мінського воєводств, зустрічаються у XVIII ст. «Київські» Кошиці мали дворянську та священицьку гілки, представником останньої і був Олександр Кошиць.

Одеський театр опери та балету запрошує городян та гостей міста відвідати справжнє свято класичного мистецтва — фестиваль «Оксамитовий сезон в Одеській опері», який проходитиме впродовж 10 днів — з 17 по 27 вересня.

Як зазначила на прес-конференції директор театру Надія Бабіч, фестиваль має бути дуже цікавим. Кожен захід починатиметься з певної прелюдії, сюрпризу, свідками якого стануть глядачі. Кожен день фестивалю дасть можливість зануритися в особливу, неповторну атмосферу високого мистецтва і подарує незабутні враження.

У суботу та неділю відкрився концертний сезон—2015—2016 Національного одеського філармонійного оркестру (НОФО). У Великій залі обласної філармонії два вечори поспіль звучала музика видатних композиторів ХХ ст. Дмитра Шостаковича, Сергія Прокоф’єва та Рейнгольда Глієра. Диригував маестро Ерл.

Як зазначив в одному з інтерв’ю головний диригент і художній керівник оркестру, кожного концертного сезону він намагається оновлювати репертуар або ж виконувати «призабуті» твори, адже за більш ніж два десятиліття керівництва колективом з’явилося багато молодих музикантів. От і під час традиційного концерту до Дня міста 2 вересня в програмі були твори Стравінського, Бартока і Барбера, які НОФО раніше не виконував.

В Ужгороді на базі Закарпатської ОДТРК відбувся уже XVII міжнародний фестиваль телевізійних та радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край».

Відрадно повідомити, що його переможцем стала програма «Божий поклик» Одеського обласного радіо. Її автор — журналіст і письменник Віталій Бошков. Це розповідь про відважний вчинок кримського татарина Сейрана Халілова, який, ризикуючи власним життям, рятував життя гагауза під час боїв на півострові у роки Другої світової війни.

Щедра та врожайна на прем’єри театральна осінь відкриває 24-й сезон у театрі «Tour de Force» новою постановкою «Ведмідь. Монстр. Бурбон». Вистава за відомою п’єсою А.П. Чехова «Ведмідь» відбудеться на сцені Єврейського культурного центру Beith Grand 19 і 20 вересня (поч. о 18:00).

«Tour de Force» був створений у листопаді 1991 року режисером Наталією Князевою. Незважаючи на те, що в нього й досі ще нема свого приміщення і доводиться грати на орендованих сценах, театр живе і розвивається. Його живить ентузіазм трупи і, звичайно ж, любов глядача. Починаючи з дня заснування, колектив поставив майже три десятки вистав.

Сьогодні молодь задає тон у багатьох сферах нашого життя: вона мобільна й креативна. Через призму її світовідчуття можна зрозуміти наш непростий час, скласти уявлення про тенденції, які панують, зокрема, в мистецтві.

Зблизити митців, які представляють різні землі України, створивши тим самим великий простір для творчого експерименту, — подібну мету поставили перед собою організатори масштабного всеукраїнського проекту, який проходить під егідою Міністерства культури, «Молоді українські інспірації».

Художній серіал, який став справжньою сенсацією кінопродукції, відзнято Голлівудом за книгою «Агов, Малярек». Автор сценарію Еліос Копіс мовою кіно захоплено й динамічно розповів про знаного не лише в своїй країні — Канаді, а й у всьому світі репортера Віктора Малярека, котрому з дитячих літ випало багато випробувань. Шістнадцять частин стрічки — це невигадані драматичні, колізії, в яких обділеному долею хлопчині доводилося виживати фактично на вулиці. Саме ті труднощі, мабуть, і загартували його, дали поштовх до принципової журналістської та правозахисної діяльності.

Знають Віктора Малярека, певна річ, не лише завдяки голлівудській епопеї, а з його книг та сенсаційних теле- і радіорепортажів з гарячих точок планети — Афганістан, Ірак, Колумбія, Чилі, Мексика... Про нього на американському континенті кажуть, що він ніколи не боявся говорити правду, шукати істину й називати речі своїми іменами.

Не так давно на Закарпатті було виявлено два випадки захворювання на поліомієліт — хворобу, яка призводить до каліцтва дітей і єдиним порятунком від якої є вчасна вакцинація. Наразі нових випадків поліомієліту в Україні, на щастя, не виявлено, проте ситуація залишається небезпечною. Вчені підтвердили, що кількість мутацій вірусу, який було діагностовано у дітей із Закарпатської області, доводить: даний вірус міг циркулювати в Україні впродовж останніх двох років, а відтак хвороба може спалахнути будь-де і в будь-який момент.

Під загрозою і ми, адже громада Одещини надала прихисток тисячам вимушених переселенців, біженців, мігрантів; ми щодня контактуємо із силою-силенною людей, адже проживаємо на територіях, що лежать на перетинах міжнародних автомобільних, повітряних, залізничних і водних шляхів… Під особливою небезпекою — наші діти, особливо ті, які з різних причин не отримали щеплення від поліомієліту.

Придністровська сторона вкотре намагається приховати факти незаконного переміщення спирту через наш кордон, заявляють у прикордонному відомстві України.

Так, 8 вересня прикордонники Білгород-Дністровського загону запобігли спробі незаконного переміщення спирту з території невизнаної Придністровської Молдовської республіки в Україну. Поблизу с. Розалівка Роздільнянського району прикордонний наряд затримав місцевого жителя під час незаконного переміщення спирту в Україну за допомогою трубопроводу. Саме в момент перекачування рідини. Неподалік було виявлено й пластикові каністри з характерним запахом спирту. Усе це було зафіксовано та задокументовано, а спирт разом з демонтованою трубою передано представникам фіскальної служби.

У неділю, 13 вересня, центром Одеси пройшли учасники маршу на підтримку політв’язнів — активісти «Правого сектора», ВО «Свобода» ультрас «Чорноморця», громадських організацій «Сокіл» та «С-14», корпусу «Азов».

Ходу за маршрутом Соборна площа — парк ім. Т.Г. Шевченка активісти присвятили Андрієві Медведьку та Денисові Поліщуку, котрі, як зазначалося в прес-анонсі акції, «утримуються в казематах режиму за фіктивним звинуваченням». Йдеться про 25-річного Андрія Медведька та 26-річного Дениса Поліщука, заарештованих на початку літа у Києві за підозрою у вбивстві журналіста та письменника Олеся Бузини, відомого своїми проросійськими поглядами і застреленого в квітні цього року.

Кампанія «Бережи енергію. Збережи Україну!» (http://energy-evolution.wix.com) розробила низку порад, як берегти енергію, суттєво зменшуючи затрати на «комуналку», а разом з тим — сприяти енергетичній незалежності України.

13 вересня, ймовірно, стане днем народження нової спортивної традиції Одеси, оскільки саме цього дня вперше пройшов жіночий забіг «Run like a girl», який приблизно можна перекласти так: «Біжіть, як дівчата».

Провівши розминку на площі перед Дюком, 250 шанувальниць бігу з Одеси, Молдови та Росії здолали п’ять, а частина — і десять кілометрів. Переможцем на дистанції 5 км стала Анастасія Сидоренко, а на 10 км — відома українська бігунка Валентина Полтавська.

У суботу на Приморському бульварі в рамках фестивалю, присвяченого Дню фізкультури і спорту, понад 500 осіб взяли участь у забігу Потьомкінськими сходами.

Похмура погода і вересневий дощ, що накрапав, не завадили ентузіастам-легкоатлетам, розділеним на дев’ять вікових груп, подолати відстань у 192 сходинки.

У вівторок на вулиці Марсельській, 54 відкрився новий дитячий садок. Перший в Одесі новий муніципальний дитсадок за роки незалежності.

Цей дошкільний заклад нового зразка, зведений на виконання інвестиційних зобов’язань, — подарунок місту від промислово-будівельної групи «Інтобуд» (президент Артур Коробчинський).