На торгах нема «своїх»

Принагідно нагадаю, що державна закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому чинним законодавством. А торги — це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця згідно з діючими процедурами.

Під час засідання було презентовано шість електронних платформ, завдячуючи яким уже з початку 2016 року в режимі он-лайн здійснюватимуться державні закупівлі.

Як розповів під час презентації проекту активіст реформування цієї сфери Юрій Бугай, обсяг ринку державних закупівель у 2014 році склав близько 250 млрд гривень і близько 1,5 млн оборудок. «Завдячуючи» корупції, яка призводила чи не кожен процес до обмеженої конкуренції (на торги запрошували винятково «своїх»), державі завдано збитків більш як на 50 млрд гривень.

Розроблені й справно діючі злодійські схеми базувалися на паперових носіях, які легко було підмінити, відкоригувати. За відсутності належного контролю з боку відповідних органів, які самі часто спокушалися ласою часткою за те, щоб нічого не помічати (а громадськість взагалі була позбавлена можливості не те що впливати, а й навіть знати, що там робиться на тих торгах), нагло обкрадалася держава. Від такої несправедливості потерпав і чесний бізнес, який вимушений був отримувати величезну кількість дозвільних документів, на що потрібен час. При цьому не існувало адекватної системи спростування результатів торгів. Зрозуміло, що вигравав на торгах той, хто «мастив» організаторів і тих, хто при них. Система діяла за принципом: своїм — усе, іншим — нічого. Ось звідки з’являлися неймовірні прибутки в окремих осіб, які були вкрадені з державної кишені.

— Ми працюватимемо над зменшенням кількості довідок та дозволів, які потрібні для участі в конкурсах. До 1 січня 2016-го буде створена єдина система державних електронних закупівель, а також можливість електронного оскарження як самого процесу, так і його результатів. Не менш важливим стане й інтеграція трьох реєстрів: податкових служб, Міністерства юстиції та Міністерства внутрішніх справ, — зазначив Юрій Бугай.

Як розповіла лідер першого такого проекту в Україні, що мав назву ProZorro, Христина Гуцалова, ініціатива змін йшла «знизу» — від бізнесу і громадськості. За її словами, електронні закупівлі дозволять забезпечити прозорість й економію, але нам не потрібно, сказала вона, створювати єдиного монополіста. Ось чому це має бути гібридна модель, а єдина центральна база даних і модуль аукціону будуть передані державі. До них підключатимуться комерційні електронні майданчики, яких уже шість. Це ситуація конкуренції, коли замовник і постачальник зможуть вибирати, через який електронний майданчик їм проводити такий конкурс.

Христина Гуцалова акцентувала увагу на тому, що нова система повністю виключає можливість змов, адже через 3—5 днів після подачі заявок на участь у торгах ніхто не володітиме інформацією про постачальника товарів і послуг. Далі система призначатиме онлайн-аукціон: постачальник, який призначив найнижчу ціну в попередньому раунді, зможе закривати наступний. Як результат аукціону: замовник (держава) отримує мінімальну ціну, яку пропонує ринок.

Усі процеси електронних закупівель автоматизовані, вони задокументовані, прозорі та зрозумілі для кожного, хто хоче взяти в них участь. Їх можна оперативно проаналізувати та зробити вибір. Для всіх учасників гарантована рівна участь. Це чесно і справедливо. І надзвичайно важливо в наш час, коли є певні обмеження державних ресурсів.

Як зауважила Юлія Марушевська, впровадження електронного закупівельного процесу можна охарактеризувати як культурно-політичний прогрес у держзакупівлях. І відкритістю цього процесу мають опікуватися всі. Тому до участі в ньому обласна влада запрошує волонтерів, представників різних недержавних громадських організацій та зацікавлених осіб, що мають відповідну кваліфікацію та бажання здолати корупцію на кожному з етапів взаємодії «держава-бізнес-громада».

Облдержадміністрація, прозвучало під час зустрічі, починає з себе, а згодом, десь до кінця року, і всі райдержадміністрації Одещини перейдуть на прозорі держзакупівельні процеси. Унікальність такої ініціативи полягає в тому, що державні органи влади вперше звертаються з проханням до громадськості контролювати їх витрати та використання бюджетних коштів.

— Впевнена, наша ініціатива матиме гарний результат і ми при проведенні держзакупівель e новому форматі зможемо заощадити 25—30% бюджетних коштів, — додала Юлія Марушевська.

За приклад важливості й очікуваності такого кардинального кроку можна взяти скандальну ситуацію із забезпечення вугіллям Арцизького району, на яку відреагували місцеві засоби масової інформації.

Голова тамтешньої РДА звинуватив одеську компанію, яка постійно виграє всі тендери, називаючи в документах найнижчу ціну на вугілля, хоча за такою ніколи товар не продає, у блокуванні поставок вугілля в район, де нема газу, але є великий ризик цієї зими залишити територію без лісосмуг. Постачальник не реагує на запити влади, тож серед людей здійнялася паніка: дехто готовий викласти й по 4—5 тисяч гривень за тонну вугілля і вже будь-якої якості, аби лише його завезли.

Виручити зголосилися місцеві підприємці, які мають транспорт і потрібну техніку та засоби, але до вугільних фондів вони не мають доступу, адже на них уже наклали лапу переможці тендерів.

Так фактична відсутність ринку вугілля змусить районну владу закупляти вугілля для шкіл і лікарень за тією ціною, яку назве постачальник. Є надія, що таке беззаконня скоро закінчиться. Як для Арцизького району, так і для всієї країни. А ми будемо першими, хто наведе в системі держзакупівель повний лад.

Ніна ЗАЛЕВСЬКА.