Юрій СИСІН
Лицар останньої Січі
Понад слави-рікою
Розлігся туман.
Тилігулові хвилі,
Мов роки у безодні.
Відгукніться до нас,
Кошовий отаман,
Пане Петре Калниш,
Лицар честі і зброї.
Як же сталося так,
Що загинула Січ?
Чи забракло відваги?
Чи злякалися крові?
Чи сміливішим був
Той російський солдат,
Що у грізну ту ніч
Вас усіх обеззброїв?..
І неначе з ріки,
З тих далеких часів,
Обізвався до нас
Кошовий Калнишевський:
— Ми своїх ворогів
Не пускали на Січ,
Хоча справи тоді
Були дуже вже кепські.
Ясна річ, що могли
Влаштувати і січ,
І криваву їм баню,
І битву заправить.
І та кров би текла
І весь день,
І всю ніч,
Яку Бог не простив би
Ні за яку молитву.
Я не дав проливати
Брата рідного кров —
Поступився своєю
(Хай простить Україна).
Це я їй віддавав
Свої біль і любов,
Замість шаблі обравши
Благородну хлібину.
І коли над Вкраїною
Знов загримить,
І сусід на сусіда
(Борони теє, Боже)
Зброю гостру підніме,
Пригадайте тоді
Страшну оту мить…
Не судіть, а скажіть:
Як тоді я мав діять?
Понад слави-рікою
Розлігся туман
І клубочаться хвилі,
Мов роки у безодні.
Спіть спокійно,
Наш пане Калниш-отаман.
Вже ніхто нас не скривдить —
Ні прісно, ні нині!
Петрові батоги
Скінчилась битва.
Карл програв.
Радіє Пьотр.
І вид його жахливий:
— Тепер вже не минеться козакам,
цим зрадникам,
мазепинцям негідним.
Скоріш в погоню!
Знищить до ноги!
Спалить Батурин
І втопити в крові!
А Україну всю —
під батоги,
щоб довго пам’ятала
шлях до волі!..
Все виконав
нацькований сатрап.
Спалив. Втопив.
І розіп’яв на дибі.
Та все ж з-під батогів
передсмертний чувся хрип:
«За волі мить
Тобі, Господь, спасибі!».
Козацька кров
розбризкалась в степу
червоним маком,
кетягом калини,
багряним глодом,
і кущем шипшини,
і спалахом степного гірчаку…
Квітує поле —
вільна Україна!
Здійснилась мрія — та, святая,
мить.
І вже ніхто не зігне нашу спину,
хоч декому ще той
Петрів батіг свербить…
Борщівник
В далекому Сибіру, за горами,
трава росте —
Сибірський борщівник.
То звідки ж за дрімучими лісами
Козацький борщ, коли їдять там щі?
Щось тут не так.
Це ж українська страва,
Яка всім нам із вами до снаги,
Бо ні мордвин, ні хант
не люблять сало —
Все більш з брусницею в них
пісні пироги.
То звідки ж борщ в далекому
Сибіру?
А він з часів,
Коли аж до Паміру
Росія висилала козаків.
За те,
що захищали рідну землю.
За те,
що добре били ворогів.
Та й просто — за козацький
оселедець,
щоб упокорить наших козаків.
А вони, бачиш, що собі утнули:
Своїм борщем назвали ще й траву,
Щоб пам’ятали в сніжному Сибіру
Чуби козацькі й страву до смаку…
...............................
*Петрові батоги та борщівник — назви трав українського степу.
м. Ананьїв.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
