Коли в твою країну приходить війна...
У 1996 році я працювала в одеській міській газеті. І знала про першу чеченську війну винятково з публікацій «Комсомольской правды».
Потім я познайомилася з чеченцями. З тими, хто приїхав зі своїх попелищ в Одесу. І майже відразу отримав клеймо — «бандити», «терористи», «смертники», «шахіди», «бойовики»...
Я багато спілкувалася, писала матеріали. Потім, до речі, оскаженіло-недороблені одеські «імперці» будуть вправуватися, приписуючи мені міфічну «співпрацю з чеченськими терористами»...
А потім я познайомилася з Хасаном. Він жив в офісному приміщенні, яке винаймав його земляк. Хасан там прибирав, сторожував, робив чай і нехитрі закуски. Старий, сивий і худорлявий чоловік. Мовчазний і суворий.
Це потім я дізналася, що йому було 39 років.
В Одесі тоді збиралися проводити Перший міжнародний з’їзд вайнахів. Те офісне приміщення стало своєрідним штабом. Мене попросили допомогти з медіа-підтримкою і піаром. Спочатку вихідці з Ічкерії зустріли мене насторожено. Але ми почали працювати і досить швидко знайшли спільну мову.
Окрема тема — як проведення з’їзду стало несподіванкою для міста. І як з’їзд проходив у приміщенні Російського (!) драматичного театру. І як наші рідні спецслужби стояли на вухах...
І на цьому з’їзді співав тоді чеченський бард Імам Алімсултанов. У листопаді того ж року його роз-стріляють в одеській орендованій квартирі...
Так-от, повертаючись до Хасана. Якось увечері ми пили чай. Вже майже всі розійшлися. Хасан розговорився. Тоді я дізналася, що йому лише 39. Побачивши моє здивування, тихо сказав: «У мене всі загинули. Дружина і троє дітей. Пряме попадання в будинок. Згоріло все. Мені нічого було ховати»...
Тиждень Хасан вив. Потім пішов у гори. Потім був поранений.
До війни він працював шкільним вчителем.
...А на з’їзд вайнахів приїхали делегати з усього світу — США, Канада, Великобританія, Йорданія... Добре одягнені чоловіки, не бідні.
Я запитала у Хасана: «А чому вони не воюють? Чому вони не в Чечні?»
І мудрий Хасан мені відповів: «Знаєш, коли в твою країну приходить війна, кожен повинен робити те, що у нього найкраще виходить. У нас є ті, хто воює, ті, хто лікує, ті, хто пече хліб, і ті, хто заробляє гроші на все це».
На з’їзд запросили Левка Лук’яненка. Він приїхав разом з дружиною. Чеченці орендували розкішний лімузин і підігнали під поріг готелю, де жив Левко. І пояснили ошелешеному Левку: «Ти досить настраждався за те, щоб твоя країна була вільною. Це найменше, що ми можемо для тебе зробити».
Значення всіх фраз я зрозумію через майже 20 років.
І я весь час тепер згадую поси-вілого і постарілого в одну мить шкільного вчителя Хасана. І наші розмови. Вони мене тоді трохи втомлювали — він говорив тільки про війну. Війна від мене була надто далеко. Ну скільки можна про війну?..
Пробач, Хасане. Дуже хочу, щоб ти був живий.
Зоя КАЗАНЖИ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
