Романтика, прагматизм та українські гени Одеси

Виставка проходила у рік відзначення 150-ліття фейлетоніста з одеською пропискою Власа Дорошевича, 125-ліття поетеси Віри Інбер та 120-ліття Едуарда Багрицького.

— Окрема частина заходів «Зеленої хвилі», — продовжує Наталя Пронькіна, — Міжнародний Корнійчуковський фестиваль дитячої літератури, який проводиться кілька років поспіль. Він включає три основні конкурси: «Корнійчуковська премія» за твір для дітей, конкурс кращих дитячих творів «Море талантів» та конкурс дитячого цифрового оформлення «iParus», присвячений мистецтву книжкової ілюстрації. Особливість цього фестивалю також у тому, що на його основі ми видаємо збірники та альманахи, які даруємо дитячим бібліотекам області і міста. (Приємною несподіванкою стало те, що цей альманах побачив світ уже у завершальний день роботи виставки-ярмарку).

— Яким було міжнародне представництво на форумі?

— Учасниками цьогорічної «Зеленої хвилі» були автори з Англії (Альфред Портер), Італії, Іспанії, зокрема Юлія Пилявська, з Франції — Анатолій Контуш. Свої видавництва представили Польща і Грузія.

Зазначу, раніше міжнародне представництво книжкового форуму складали переважно російські видавництва. Цьогоріч, здається, було одне видавництво з Білорусі та кілька з Росії. Після приходу до влади Януковича на «Зеленій хвилі» мене особисто неприємно вразила велика кількість пропагандистської літератури антизахідного та антипомаранчевого змісту різних російських видавництв. Троянському коневі дорогу перекрито. Культурний вектор у світлі теперішньої геополітичної ситуації отримав інше спрямування.

Нам не потрібна
російська попса!

Як уже мовилося, на комерційній виставці були представлені окремі національно-культурні товариства. Про книжкові проекти польською мовою (що замикали ярмарковий ряд) розповіло по-дружжя Пайгертів — Віктор і Софія (одеське товариство поляків «Польська нота»).

— Готуючись до цієї виставки, ми зв’язалися з багатьма польськими письменниками, адже серед них чимало тих, чиї твори перекладені українською мовою, — повідав щирою українською Віктор Пайгерт. — Тут ми представляємо бібліотеку «Польської ноти». Серед польських авторів, заявлених на виставці, дуже популярна в Україні Ольга Токарчук. Маємо також таких «зубрів», як Станіслав Лем.

— …А також Біату Анджейчук, — додає пані Софія. — Впродовж останніх десяти років вона пише саме для молоді. Ці книжки чекають перекладу українською та російською мовами, і ми сподіваємося, що «Польська нота» братиме у цьому активну участь.

— Також презентуємо книжку для дітей «Пригоди детектива кота Марцеля». Це збірник казок з розмальовками, у якому для кожного персонажу написана спеціальна пісенька, — пояснює пан Віктор. — До неї додаються CD-записи: три в одному. Наступного року вона вийде українською і польською мовами, відповідно, у видавництвах «Старого Лева» та «Знак».

Презентований український варіант поки що макетний. Автори — Віктор і Софія Пайгерти, де Софія виступила ілюстратором.

Та обставина, що поменшало ро-сійських видавництв, звільнило нішу для українських, хоча багато з них є постійними учасниками «Зеленої хвилі». Мій наступний співрозмовник — директор видавництва «Український пріоритет», відомий поет, прозаїк і громадський діяч Володимир Шовкошитний.

— Мені дуже хотілося б (про що я говорив ще минулого року), щоб «Зеленая волна» в Одесі стала «Зеленою хвилею», щоб тут було більше українських видавництв, що друкують книжки мовами тих етносів, які живуть в Україні. Не потрібно нам завозити попсу із Московії. Їх видавництва тут є, але маскуються, як «Лукойл» раптом став AMIC Ukraine. Хочу нагадати, що нині з цією країною ми перебуваємо у стані неоголошеної війни. Торік тут взагалі не було російських видавництв. Хотів би, щоб «Зелена хвиля» в Одесі стала для одеситів і України тим, чим став для Львова Львівський форум видавців. Адже для них це вже спосіб життя.

— Актуальне питання — розвиток дитячого читання.

— Я є членом журі Корнійчуковського конкурсу. Щоб ви знали, що ти абсолютно благодійно перечитуєш дві з половиною тисячі сторінок, аби визначити переможця. Рівень творів з України на цьому конкурсі високий (мова про поезію), натомість рівень тих, кого тут маскують під вивіскою «закордонна література», — це все «русская попса», яку пруть із районних центрів Росії та інших місць. За рідкісними винятками, це все графоманія. Названий конкурс дуже необхідний для розвитку дитячої літератури, і я за те, щоб він був український, незалежно від того, мадярською, молдовською чи на ідиш твір написаний!

Відбулися автограф-сесії. Проти спекотного сонця на розкладному стільчику бачу козарлюгу-дисидента, «шістдесятника», письменника Олексу Різникова. Жартує: «Я «сонячна людина… » В руках тримає дві книжки: за авторства Любові Ісаєнко, присвяченої викладачам і випускникам філфаку ОНУ ім. І.І. Мечникова у зв’язку з 150-річчям за-кладу (презентовану на форумі), і власну, під назвою «Козацькі прізвища і гени матінки Одеси».

— Що мене наштовхнуло на цю штуку про гени? У липні минулого року, коли вже тривала «неоголошена війна», група російськомовних мешканців Одеси на вулиці Єврейській, поблизу обласного МВС, зупинила авто з георгіївською стрічкою. Викликали співробітників міліції і під викрики «ганьба» зажадали у водія зняти одіозний символ. Його носієм виявився співробітник СБУ (?!). На такий патріотичний вчинок здатні лише нащадки вільнодумних козаків! Тоді я задався питанням: чи не козацькі гени впливають на ситуацію, що у нас нема того пекла, як у Луганську і Донецьку? Ось тоді я й написав вищена-звану статтю, яку у цю хвилину підписую колишньому уродженцю Донецька В’ячеславу…

Презентації ви-ставки-ярмарку дають унікальну можливість наблизити автора до потен-ційного читача і відкрити світу одеських авторів. Якщо, скажімо, добре відомі читачам Василь Шкляр, який на цьому форумі мав автограф-сесію, творчу зустріч і презентацію історичного роману «Маруся»; згаданий уже Володимир Шовкошитний (роман-трилогія «Кров свята») чи Шевченківський лауреат Володимир Рутківський, то цьогорічний лауреат премії Бориса Нечерди поет Олександр Косенко (Кіровоград) одеситам невідомий. Чи багато знають у нас твори й одеських письменників, зокрема Геннадія Щипківського? Його трилогія «Товтри»

отримала високу оцінку Юрія Мушкетика, а цьогоріч письменник видав уже нову книжку про часи НЕПу — «Утекти від себе», яка у світлі трагічних подій кінця 1920-х — початку 1930-х порушує духовну проблему еміграції — повернення до свого генного коріння.

Книговидання:
обличчям до дитини

«Зелена хвиля», як було сказано вище, активно культивує дитячу літературу. З-поміж іншого цій темі був присвячений «круглий стіл» з розлогою назвою: «Книга і читання як основний фактор формування особи людини і громадянина. Шляхи повернення їх в українське суспільство». Засідання відбулося в Одеській національній науковій бібліотеці за участі президента Всеукраїнської асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, представника Державного комітету телебачення і радіомовлення України Тетяни Білоус, директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова, представників преси, бібліотекарів та видавців.

Досить критичний тон дискусії задав Олександр Афонін, який свої аргументи на користь ведення послідовної і цілеспрямованої державної політики у культурній галузі (поповнення бібліотек, видання дитячої літератури, підручників для шкіл та популяризацію читання серед дітей) підкріплював досить невтішними статистичними даними. «Держава має піклуватися про інтелектуальне здоров’я нації. Вчені світу давно поставили крапку у суперечці щодо обов’язковості-необов’язковості читання книжок змалечку. Адже доведено, що людина, яка не читає, легко перетворюється в інструмент маніпуляцій. Вона не спроможна реалізувати свою роль у цьому світі і впливати на процеси», — наголосив Олександр Афонін. Зазначу, що наш київський гість того дня в рамках книжкового форуму презентував як автор у стінах бібліотеки нову збірку віршів «І весь цей незбагненний світ».

Основний меседж виступу Віктора Круглова, який давно працює на книжковому ринку, — необхідність виживання підприємництва в сучасних кризових умовах. «Нагадаю вислів, що песиміст — це добре поінформований оптиміст… Чим різниться удачлива особа від не удачливої? Остання, зустрівши трудності, залишає справу, а перша — шукає шляхи їх подолання».

Серед іншого, учасники «круглого столу» розкритикували останню з постанов Кабінету Міністрів щодо внесення змін до одного із підпунктів

ст. 197 (197.1.25) Податкового кодексу України. Він, зокрема, передбачає оподаткування видань, обсяг яких не перевищує сорок вісім сторінок, і саме дитяча література попадає у цю категорію.

На завершення хотів би відзначити, що «Зелена хвиля» стала справжнім мистецьким святом, що вражає багатоманітністю форм проведення різно-планових заходів. Тут у багатоголоссі поєдналися література, живопис, музика, народні промисли; проводилися майстер-класи тощо. У вечірній час, коли місто огортає літня прохолода, виставка-ярмарок особливо багатолюдна.

А як сприйняли форум одеські обивателі? Суботнього вечора, проїжджаючи у маршрутці повз Дерибасівську, почув розмову двох жіночок: «Что это там?» — «Наверное индусы». — «А может, для бомжей?». — «Шо ты! В центре города?»...

Володимир КУДЛАЧ.