Хвороба мандрівників і не тільки

— Слово «діарея» походить від грецького «diarrheo» — стікаю. Про неї кажуть у разі почастішання дефекації до трьох і більше разів на день. При цьому кал має рідку консистенцію, його добова маса перевищує 200 г, а вміст води доходить до 95 відсотків (для порівняння — нормальне випорожнення містить 60 —75 відсотків води). Слід розуміти, що діарея не є самостійним захворюванням. Це симптом, який може супроводжувати велику кількість патологій, передусім — шлунково-кишкового тракту.

— То що ж спричиняє діарею?

— Раніше її основними збудниками були бактерії, що викликають специфічні захворювання (сальмонельоз, дизентерію). Нині велику роль у виникненні діареї почали відігравати інші мікроорганізми, насамперед — певні штами кишкової палички та кампілобактерій. Токсини бактерій подразнюють стінки кишечника, що зумовлює істотне просочування води в його просвіт. Через це калові маси швидко ростуть в обсязі і стають рідкими. Запалення слизової призводить до порушення травлення, а прискорення перистальтики (стискання стінок кишечника) зумовлює невідкладні позиви.

Період від потрапляння бактерій у кишечник і до розвитку діареї триває від кількох годин до кількох діб. Далі розгортається повна картина захворювання, яка, крім послаблення випорожнень, зазвичай включає нудоту, переймоподібні болі в животі, порушення загального стану. Нудота розвивається через порушення моторики шлунково-кишкового тракту і можливу дію токсинів.

— Коли слід звертатися за лікарською допомогою?

— Діарея може супроводжуватися лихоманкою або підвищенням температури. Ці симптоми залежать від того, яка інфекція стала причиною проносу. Тож звернення до лікаря просто необхідне у багатьох випадках: при підозрі на отруєння, різкому підвищенні температури, при сильних болях у животі, при виявленні крові і слизу в калі, чорному і забарвленому випорожненні та при діареї більше чотирьох днів.

Однак, у зв’язку з поширеністю діареї, багато хто не сприймає її як серйозну патологію. І це абсолютно безвідповідально, оскільки однією з основних небезпек, що обумовлює розвиток діареї, є зневоднення організму, до якого особливо чутливі діти і літні люди.

— Чому саме діти?

— Діти більш схильні до діареї, ніж дорослі. У перші роки життя це обумовлено недосконалістю захисних механізмів організму. Загалом, симптоми діареї у дітей схожі на її прояви в дорослих, але діти схильні до вираженіших реакцій на інфекцію. У них більша небезпека зневоднення при діареї, тому в разі проносу у дітей до лікаря слід звертатися вже через два дні.

— Людмило Петрівно, часто доводиться чути про діарею мандрівників. Це якийсь особливий вид захворювання?

— Це справді особлива група діареї, актуальність якої безперервно зростає. Це пов’язано з постійним збільшенням туристів у всьому світі: підраховано, що за період останніх 60 років їх кількість зросла у 35 разів! В Україні  турфірми відправили торік за кордон також чимало мандрівників — понад півмільйо-

на осіб.

Так-от, у широкому спектрі хвороб мандрівників діарея посідає одне з провідних місць — у середньому вона виникає у 55 відсотків туристів. Цим терміном називають послаблення випорожнень у людей, які виїжджають за межі своєї країни або кліматичної зони.

— Що ж викликає це небажане явище?

— Діарею мандрівників здатні викликати різні інфекційні агенти — бактерії, найпростіші віруси. Проте їх роль неоднакова, інфекційний «чемпіон» у провокуванні цієї недуги — кишкова паличка, яка є причиною 40 — 80 відсотків випадків патології. Не можна забувати і про неінфекційні причини діареї мандрівника, до яких належить зміна дієти і режиму, джерела води, зловживання алкоголем. Нерідко походження такого розладу травлення у туристів залишається неви-значеним.

Найчастіше інфекція потрапляє в організм з їжею, водою, напоями та льодом. Найбільший ризик становлять такі види їжі, як салати, холодні закуски, недостатньо термічно оброблені м’ясні та рибні страви. Окремими факторами ризику діареї мандрівника є ослаблення імунітету, недотримання гігієнічних заходів обережності, наявність захворювань травної системи, незвичні умови. Діарея мандрівника, незважаючи на можливу різницю в збудниках і причинах розвитку, має низку схожих рис. Після прибуття на нове місце вона частіше розвивається у перші 2 — 4 дні, рідше — на 8 — 10-й день, але не пізніше. Інші симптоми досить стандартні: втрата апетиту, біль і спазми в животі, підвищення температури, інтоксикація.

— Як же боротися із захворюванням, що отруює життя скрізь і кожному?

— Лікування діареї зазвичай включає поповнення втрати рідини (регідратаційна терапія), щадну дієту з відмовою від сирих овочів і фруктів, ентеросорбенти, засоби, що нормалізують мікрофлору кишечника (пробіотики та пребіотики), протимікробні препарати.

Зважаючи на те, що найчастіше діарею викликають бактерії, важливою групою препаратів для її лікування є протимікробні. Вони можуть потрапляти у кишечник із жовчю та шлунковим соком, але най-кращого ефекту можна досягти, використовуючи препарати, які не всмоктуються. Іншими важливими критеріями є чутливість до ліків збудників діареї та низька ймовірність формування стійкості мікробів до лікування. Препарат повинен діяти переважно в кишечнику, мати мінімум лікарських взаємодій.

Розмовляв
Ярослав ШЛАПАК.