Був квітень 2014-го...
(Есей-етюд)
Йшов важкий квітень 2014 року...
Якось іду по вулиці Радісній. З правого боку від цієї побачив бічну вулицю, де у шалено рясному цвіті ніби аж тремтіла радісно під сонцем черешня... І тут — асоціативно — згадався мені вірш «Мамина черешня». Страшенно схожою за густотою цвіту і красою крони була ця черешня на ту — мамину...
Ота бічна вулиця називається нині Гранатна. (Дивна для Одеси назва — це начебто вже маленька одеська історія).
Зустрічаю на тій Гранатній жінку. Порається біля квітничка перед двоповерховим будинком, поливає квіти. Розпитую: мовляв, де ж у вас ті гранати? Жінка сміється: «Багато десятиліть тому тут був військовий полігон... Після нього лишилися гранати, снаряди, міни... і всюди — розкішні черешні, абрикоси, бузок... Люди заселяли місцевість, вибирали оті набої, а сапери їх вивозили і десь за Одесою підривали. Мій батько викопав десятки снарядів, гранат і мін, перш ніж ми побудували оцю (гарненьку та охайну, думав я собі!) просту і надійну хату... Оце вам така історія вулиці Гранатної».
Я подякував співрозмовниці.
Одного разу знову зазирнув на ту вулицю. Красуня-черешня палахкотіла-горіла величезними плодами. Вийшла поважна господиня. Розговорилися. Розповів про мамину черешню. Дещо посмутніло обличчя жінки — українська душа відчула те давнє лихо...
«Нарвіть собі», — запрошувала. Я тільки посмакував. Солодкі, як моя давня молодість... І — спомин про маму сумний. Подякував щиро добрій жінці та й рушив по Радісній до редакції.
Дякую людям. Дякую черешні. Дякую невмирущості людської пам’яті.
І оце тобі, читачу, мій вірш:
Мамина черешня
Стара черешня густо зацвіла
І потяглася вгору квітом білим...
І дихала над нею очманіло,
Голублячи пелюстки їй, бджола...
Хто вулицею йшов, аж дивувавсь:
«Яка красуня! Прямо наречена!..»
І пишна крона стримано і чемно
Кивала їм на приязні слова.
...Найкращу гілку мамі принесли.
Поставили на стіл, у синю вазу.
І хворі руки ожили відразу,
І усміхом їй очі зацвіли...
Немов кімнату травнем залило,
І всі куточки затопило білим...
По сходинках років дівчатко бігло
І плакало у квітах за селом...
...Як господиню у труні несли,
Гілля черешні трохи обламали...
Після дощів плоди її опали,
Бо більше вже триматись не змогли...
12 грудня 1982 року.
м. Одеса.
(Із збірки «Дух України», Одеса,
видавництво «Астропринт», 2001).
Станіслав КОНАК.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
