Навіщо Путіну атомні авіаносці?

Флот великими силами і великими коштами будували Олександр І, а після нього Микола І. Це закінчилося його розгромом у часи кримської війни та накладеною переможцями забороною тримати Росії кораблі на Чорному морі.

Олександр ІІІ та Микола ІІ третину військового бю-джету «топили» на спорудження лінкорів. У народній пам’яті залишилася прекрасна воєнна пісня про героїчну загибель крейсера «Варяг», який пішов на дно в часи японської війни 1904—1905 років, що закінчилася тотальною поразкою російського військового флоту.

Моряки —
авангард революції

А потім було ще гірше. Команди кораблів, які в часи Першої світової базувалися на Балтиці, виявилися непотрібними і були вкрай деморалізованими. То власне їхні моряки стали бойовим авангардом більшовицької революції і пустили на дно царську імперію.

Сталін, не засвоївши того уроку, у 1940—1941 роках, не маючи за-грози морської агресії з боку Німеччини, пакував 40% усього, що призначалося для армії, у потужні військові кораблі. Мав також сер-йозні наміри будувати авіаносці. Марив про СРСР у ролі морської потуги, котра нічим не поступалася б Великобританії чи США. А в часи війни, як з’ясувалося, його кораблі відіграли маргінальну роль.

Владіміра Путіна також тягне на моря. Росія, легковажно ставлячись до кризи, від якої її лихоманить, реалізує амбітний план переоснащення своїх збройних сил новітнім озброєнням. Упродовж десяти років має намір виділити на це 20 більйонів рублів (коли це планувалося, сума становила 670 млрд доларів, сьогодні — 355 млрд). А четверта частина тієї велетенської суми призначена на нові кораблі.

Флот має отримати на нові одиниці 5 більйонів рублів, тобто вдвічі більше, ніж обіцяно сухопутним військам на танки, ракети чи підготовку.

Авіаносець
знадобиться в степу

Експерти авторитетного московського Центру аналізу стратегій та технологій (і не тільки, зрештою, вони) застерігають, що це абсолютно нелогічно. Аргументують: якщо Росії й доведеться воювати, то передусім у Центральній Азії, на Кавказі, в Україні, але не в Біскайській затоці.

Видається, що Кремль прислухався до тих голосів. Нещодавно президент зі своїми радниками розмірковували у Сочі над корекцією військових видатків. Повідомлено, що військовому флоту уріжеться, а сухопутним військам додасться.

Однак імперські амбіції, прагнення панувати на океанах виявилися сильнішими. Командування ВМФ оголосило, що Росія планує будувати авіаносці — може, один, а може, одразу два (по 5 млрд доларів за штуку). Мають бути атомні і потужні, тоннажем 90 тисяч. Один з них — для Північного флоту, а інший — для Тихоокеанського.

З тих авіаносців, які Росія успадкувала від СРСР, сьогодні залишився один — класифікований як крейсер «Адмірал флоту СРСР Кузнецов». Решти Москва позбулася. Один служить у ВМС Індії, другий — у ВМС Китаю. Ще два китайці переробили на готелі та казино, а наступний порізали на металобрухт.

Як далеко море сягає Росії

Сенсу у відбудові російського флоту авіаносців, якого Росія не так давно позбулася, дошукатися важко. Адже Росія вже не зобов’язана гарантувати безпеку братній Кубі, бо «острів свободи» вибрав свободу і вже домовляється зі Сполученими Штатами.

У Кремлі, однак, готові виділяти велетенські гроші тільки для того, аби показати, що, як тут полюбляють вихвалятися, «Росія встає з колін» і є такою великою потугою, що «море їй по коліна».

Вацлав РАДЗІВІНОВИЧ.
«Газета виборча».

З польської переклав Володимир ГЕНИК.