Незнайома децентралізація і звична приватизація

Перший заступник прокурора Одеської області Віталій Етнарович, виступаючи перед депутатами, доповів, що в регіоні зросла кількість злочинів проти громадської безпеки і національної безпеки держави. Так, за чотири місяці 2015-го таких злочинів додалося більш як на половину. Середній рівень їх розкриття в області склав 45,3%, що на 4% вище показника в масштабах держави.

Як відомо, 90% обсягу обласного бюджету розвитку цього року планується спрямувати на реконструкцію та прокладання мережі автошляхів. Зараз призначені тендери по двох дорогах на півдні Одещини. Щоб не ображати населення північних районів, де дороги також у страхітливому стані, розподіл коштів та їх освоєння здійснюватимуться рівномірно, по-справедливому.

Стосовно стратегічної траси «Одеса — Рені», то гроші на неї чекаємо з державного бюджету. Як тільки їх виділять — розпочнуться і роботи.

Особливу увагу, йшлося у виступах депутатів, варто звернути на будівництво Чорноморської кільцевої дороги, яка має пролягти територією нашої області. Цей міжнародний проект, ратифікований Верховною Радою, має дати серйозний поштовх для розвитку економіки регіону, оскільки передбачає будівництво не лише автошляху, а й гілки залізниці та двох нових мостів через Дунай і Дністровський лиман. Питання випустили з виду, оскільки над розробкою цього важливого державного проекту обласна рада не працювала. Тож пропозиція створити спеціальну робочу групу, яка приєднається до підготовки і реалізації масштабного проекту, була одноголосно схвалена депутатами.

Ще напередодні сесії залишалося питання-інтрига: чи буде, нарешті, заповнена вакансія посади першого заступника голови обласної ради, адже це відповідальне крісло тривалий час пустувало. І хоча до завершення нинішньої каденції депутатів залишилося кілька місяців, великий обсяг робіт, які необхідно виконати, вимагає кадрового підкріплення.

У сьогоднішній непростій соці-ально-економічній та політичній ситуації на цю посаду мала б претендувати людина партійно нейтральна, позафракційна, кандидатура якої влаштовувала б більшість. Михайло Шмушкович запропонував кандидатуру Ігоря Смирнова, голову постійної комісії з інформатизації, зв’язку та інноваційних технологій, керівника депутатської групи «За економічний розвиток», радника голови Антимонопольного комітету України. Депутатом обласної ради він обирається уже впродовж трьох скликань, за плечима має три вищі освіти (медичну, технічну та управлінську), кандидат медичних наук, досвідчений господарник.

Варто згадати, що саме під його кураторством на Одещині реалізовуються такі масштабні проекти, як телемедицина, інформатизація правоохоронних органів, впровадження системи електронного документообігу, автоматизація диспетчерської служби швидкої медичної допомоги.

Кандидатуру Ігоря Смирнова на посаду першого заступника голови облради підтримали 97 колег, троє були проти, ще двоє утрималися.

Найрезонансніше питання засідання — перспективний план

об’єднання територіальних громад. Його обговорення пройшло дуже емоційно і в підсумку з тріском було провалене нашими обранцями: проект рішення не прийняли навіть за основу.

За проектом, Одещину планувалося розділити на 77 громад, 19 з яких — міські, 32 — сільські, 26 — селищні.

Складалося враження, що не всі депутати розібралися в змісті першого кроку до децентралізації влади в країні, яким, власне, і має стати об’єднання територіальних громад. То що вже казати про простих громадян, які не розуміють, чого саме від них хочуть. Між людьми навіть ходять розмови, буцімто держава має намір «порізати» території районів, щоб забрати у громад і потім продати землю.

Дискутували понад три години. Найгарячішим виявилося обговорення можливості об’єднання сіл у Бессарабії.

Депутат Юрій Димчогло зауважив, що насильницьке об’єднання може навіть спровокувати міжна-ціональні конфлікти. Він розповів, що були не зовсім вдалі спроби у Ренійському районі об’єднати в одну громаду села, де компактно мешкають представники трьох національностей. Не вийшло.

Як не вийшло це і в Болградському районі, про що розповіла депутат Марія Попова. Як поміж добрими сусідами у них лад, та коли заговорили про якісь спільні фінанси — почалися невдоволення.

Тисячу разів був правий депутат Сергій Веселов, який сказав, що реформа потрібна, але спершу необхідно заспокоїти і переконати в її доцільності людей, а не діяти навмання.

Дехто з обранців, навпаки, схвалив перспективний план. Так, Віктор Волков назвав його першим кроком до впровадження євростандартів, хоча формат, спущений з Кабміну, зауважив, не варто мати за єдино правильний і прорахований. Мовляв, основа мусить бути єдиною, але неодмінно з орієнтацією на місцеву специфіку.

Як не переконував голова обласної ради колег дати шанс бодай тим громадам, які вирішили об’єднатися (йдеться ж бо про державну фінансову підтримку!), — перспективного плану не підтримали.

По завершенню пленарного за-сідання Михайло Шмушкович традиційно поспілкувався з представниками засобів масової інформації. На запитання чому, на його думку, депутати не підтримали перспективного плану формування територій громад області, розробленого на основі Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», він відповів, що основна маса емоцій з цього приводу була пов’язана з півднем Одещини, де люди допоки не готові об’єднуватися заради спільної вигоди. А через таке гальмування виникнуть серйозні проблеми з отриманням 150 мільйонів гривень із Фонду регіонального розвитку, наобіцяних державою тим громадам, які дійдуть згоди і першими домовляться про взаємовигідне співжиття.

З усього видно, ми не станемо першими на шляху децентралізації, який заохочує держава. До цього питання, запевнив Михайло Шмушкович, депутати повернуться на наступній сесії, попередньо провівши роз’яснювальну роботу серед людей, зокрема, організувавши громадські слухання.

На запитання, чи не є насправді шантажем, що заради обіцяних державою грошей (аби швидше, аби бути першими!) похапцем буде схвалено абиякий план, посадовець відповів: примусово цього зробити не вдасться, адже принцип добровільності лежить в основі об’єднання громад. Стосовно ж того, що, мовляв, ніхто не радився з сільськими головами, а про це лунали репліки із залу, Михайло Шмушкович зауважив: той, хто цікавився, той побував у нього на прийомі й отримав всі належні роз’яснення.

Ще один блок питань — розширення списку комунальних об’єктів, які пропонуються для приватизації. Майже зі скандалом до цього списку таки включили будівлю за адресою: Французький бульвар, 85. У сесійній залі виникла підозра, що таким чином хтось «поклав око» на Будинок прийомів обласної ради у Санаторному провулку. Але цю версію Михайло Шмушкович на брифінгу спростував, мовляв, йдеться про господарські споруди, розташовані навпроти резиденції. При цьому додав, що сьогодні всі обласні ради шукають шляхи скорочення витрат, і як приклад навів Львівську облраду, яка виставила на продаж власний представницький будинок. Але Одеса, підкреслив посадовець, місто особливе і зробити такий же крок не може, бо ж до нас, мовляв, приїздять президенти, проходять важливі міжнародні зустрічі, відтак Будинок прийомів нам дуже потрібен.

Окрім об’єкта на Французькому бульварі, до приватизаційного списку внесли будинок на Пушкінській, 10, де колись працював центральний офіс збанкрутілого банку «Порто-Франко», нежиле приміщення на Приморському бульварі, 13, недобудову — поле із вбитими палями (начебто для їх демонтажу) за Палацом спорту, а також споруди на одному з дунайських островів неподалік Кілії.

Ніна ЗАЛЕВСЬКА.

Від редакції. І хоч навколо можливої приватизації будівлі на Французькому бульварі градус дискусії ніби знято, питання все ж залишається. Так, за даними сайта http://dumskaya.net, йдеться, начебто, про такі собі нежитлові приміщення і споруди в аварійному стані, які використовувалися як тимчасове помешкання колишнім головою ОДА Едуардом Матвійчуком та його оточенням. За даними того ж сайта, утримання цього особняка-«розвалюшки» обходилося в 1,5 мільйона казенних (тобто наших з вами) гривень щорічно. З іншого боку, простим пошуком на ресурсі «2ГІС» за адресою Французький бульвар, 85, знаходимо державний заклад — спеціалізований клінічний санаторій ім. В.П. Чкалова (ця ж адреса вказана й на офіційному сайті санаторію зі славною історією).

То що насправді виставлено на продаж рішенням останньої сесії облради: якісь господарські будівлі на березі моря? колишній прихисток Матвійчука? чи?..