Озеро Сасик: курс на море
В часи СРСР, в 1970—1980 роках, процвітали різного роду модернізаційні ідеї, поширеною була практика підкорення природи і видозмінення її до непізнаваності. Однією з жертв так званого «прогресу» на Одещині став лиман Сасик. Водойму, площею понад двісті квадратних кілометрів, тодішні умільці задамбували. Через штучні загати озеро почало гинути, отруюючи й навколишні врожайні чорноземи. Виправити помилку радянських українські чиновники та науковці обіцяють нинішнього року, майже через півстоліття від появи екологічного лиха.
У радянські часи із Сасика захотіли зробити водосховище для прісної води, аби, в разі потреби, було чим зрошувати найближчі сільськогосподарські угіддя. Всі необхідні будівельні роботи виконали: водойму відгородили від моря дамбою 14 кілометрів завдовжки і 150 метрів завширшки. Однак розрахунки виявилися хибними. Через високу солоність, Сасик опріснити так і не вдалося. Більше того: вчені помітили, що чорноземи, які задля проби зрошували водою з озера, почали гинути. Наприкінці 1980-х так занапастили понад 30 гектарів землі. Про жодні заплановані рекордні урожаї вже не могло бути й мови. Експеримент завдав шкоди і місцевій флорі та фауні: цілющі болота повністю знищили, що унеможливило перекваліфікування Сасика на лікувальну курортну зону. Потім про озеро забули. До нього, «покаліченого», нікому вже не було діла. Всі рятувальні роботи перевели в розряд дискусій: поговорили-побалакали та й відклали. Максимум, що робилося, — проводили чергові експертизи. І такі «розмовні роботи» точилися навколо Сасика понад три десятиліття. Лише в останні 5—8 років зажев-ріла надія: до кампанії з порятунку водойми активно підключилися екологи і громадськість. Спільними зусиллями (іноді навіть вдаючись до відчайдушних спроб власноруч розкопати дамбу) люди почали вимагати від влади відновити природне сполучення Сасика з морем.
Чиновники людей, здається, нарешті почули. Принаймні, рятувальна кампанія від слів перейшла до конкретних дій. У березні при Одеській облраді створили спеці-альну комісію на чолі з її головою Михайлом Шмушковичем. До робочої групи «з вивчення проблемних питань озера Сасик» увійшли керівники і спеціалісти департаменту екології, Дунайського біосферного заповідника, Інституту морської біології, Інституту проблем ринку та економічних досліджень НАН України, інших природоохоронних організацій.
Перше із засідань новоcтвореної комісії відбулося минулого тижня. Хочеться сподіватися, що справа таки зрушила з місця: після стількох років дискусій Одеська облрада таки дала старт роздамбуванню Сасика. Посприяли експертні висновки екологів, про які нагадав академік НАН України Борис Буркинський. За його словами, українські вчені від самого початку були проти опріснення лиману, перетворення його на озеро. Ризики, на яких вони так наголошували, підтвердилися. Збитки ще в 2010 році від «мега-проекту» склали близько шести мільярдів гривень.
Перед нарадою ми проштудіювали чимало документів. Домінуюча точка зору науки і громадськості — необхідне термінове роздамбування Сасика. Про це йдеться і у висновках експертів Водної директиви ЄС, і в детальному листі Національної академії наук України. «Якщо раніше все обмежувалося створенням робочих груп, то зараз нам необхідна політична воля, питання треба винести на розгляд сесії облради», — зазначив один з учасників робочої групи й ініціатор її створення депутат Юрій Маслов.
«Рішення про роздамбуванyя озера Сасик не може бути одноосібним і вольовим. Перш ніж проект винесемо на сесію, він має пройти певну процедуру, бути заслуханим на профільних комісіях. Потім ще необхідно буде переконати інших депутатів у правильності нашої точки зору. Тому нам потрібно обрати єдину стратегію і діяти, об’єднавшись», — підкреслив на нараді голова облради Михайло Шмушкович.
Аби не повторити помилок своїх попередників, члени групи збираються підійти до питання роздамбування відповідально. А отже, обговорюватимуть його на нарадах ще не раз. Вченим потрібно з’ясувати, в якому саме місці роздамбовувати Сасик, підготувати відповідний проект. Якщо на сесії ідею підтримають, роботи розпочнуть, скоріш за все, восени, як рекомендують експерти. Паралельно вирішуватиметься питання із закриттям каналу Дунай — Сасик. Якщо цього не зробити, морська і прісна вода змішуватимуться, порушуючи необхідний рівень солоності. Щоб не нашкодити місцевим громадам і не спричинити повеней, канал заздалегідь вирішили закривати не повністю, а з допомогою шлюзу. Ну і, звісно, питання питань для робочої групи — фінансування проектно-кошторисної документації.
Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
