Мій чайник
Етюд
У кожного хтось є. Хтось, хто чекає його вдома. У когось це кохана чи коханий. І це добре, тому що за дверима може чекати і хтось, цілком навпаки, такий осоружний та непотрібний, але чекає, і від цього теж нікуди дітися. Хтось квапиться скоріше побачити, обій-няти і поговорити зі своєю дитиною. До когось з-за дверей поспішають, шаркаючи, кроки рідних старичків. Або, принаймні, господаря радісно зустріне хтось, хто тремтить від щастя і виляє хвостом або затишно муркоче і треться до ніг.
Мене вдома чекає, мабуть, тільки чайник. Він якось непомітно став одухотвореним предметом, зайнявши місце чи то члена сім’ї, чи вихованця. Дивне відкриття... Ранками, не встигнувши ще прокинутися і протерти очі, я, потягуючись і поскрипуючи суглобами, чалапаю на кухню і ставлю на плиту чайник. Тільки потім, під його тихе посопування і боязке перше посвистування, я йду вмиватися і приводити себе в порядок, увесь час прислухуючись. А коли з кухні долинає відчайдушний вереск, я біжу, кинувши всі свої справи, вихоплюю коротуна, що б’ється в істериці, з обіймів блакитного полум’я і переставляю на підставку. Чайник перестає голосити і починає ображено скаржитися і похлипувати. Якби у нього були ручки, він би зараз, постогнуючи, ще й потирав обпечене місце. Він так гірко схлипує, що я, підхопивши обпеченого за ручку, мимоволі вимовляю: все, все, тихо, тихо! А чайник, усе ще схлипуючи, трохи сопе і шморгає носом. Іноді мені здається, що він ніби відвернувся до стіни, ховаючи від мене ображено зморщену мордочку з товстеньким коротеньким носиком. Єдине, що він може, — це трохи обпекти мені пальці, коли я намагаюся без прихватки, просто рукою, зняти з його носа, немов намордник, ковпачок-свисток.
— А-а-а! — я кидаю свисток на стіл і швидко хапаюся пальцями за вухо, розуміючи, що заслужила на цю маленьку помсту. Потім я заварюю собі чай і п’ю його, зручно влаштувавшись з ногами на канапі, а чайник, немов підібгавши нижню губу, сидить на підставці, відвернувшись від мене до стіни.
— Гаразд, живи поки що! — іноді кажу я йому і заварюю собі каву в мідній джезві, або турці, як вам хочеться. Я чищу його, лоскочучи боки намиленою щіткою, і тоді він, посвіжілий, гордо вмощується на плиті, високо задерши сріблястий свисток і виблискуючи глянцевим бочком.
Так і живемо. Я і чайник. Тільки останнім часом я почала помічати, що голос у чайника став не такий дзвінкий, як раніше. Після чергового падіння свистка, платівка в ньому з’їхала і голосок змінився. Він став глухішим і сумнішим. Тепер чайник не вибухає обуреним вереском. Спочатку він якось по-старечому бурчить, потім починає протяжно і жалібно скаржитися, а, зрештою, втративши надію, приречено гудіти. Його ніжні чайні троянди на крутих блідо-персикових боках наче трохи потьмяніли і заварює він дедалі частіше не міцний терпкий чорний чай, а бляклий зелений з жасмином або м’ятою. А останнім часом і взагалі — ромашку та солодку. Старіє мій чайник. Шкода... і я дедалі частіше намагаюся приносити йому воду з бювета.
Тетяна БОРИСЕНКО.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
