Світло віри, що очищує і зігріває

Дух Святий зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків. З Євангелія ми знаємо, що Дух Святий сходив на Ісуса Христа під час Його хрещення в Йордані у вигляді голуба. Тоді Духа Святого бачили тільки Іоан Хреститель та Сам Христос, а тепер Його побачили апостоли й усі учні.

На десятий день після Вознесіння, коли юдеї святкували П’ятидесятницю — пам’ять Синайського законодавства, всі апостоли разом з Божою Матір’ю та іншими учнями Христовими перебували в одній світлиці в Єрусалимі — Сіонській горниці. Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де в молитві перебували Господні учні, — розповідає нам Книга Діянь святих апостолів. І з’явилися вогненні язики, і зупинилися по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали.

Цим Дух Святий дав спроможність і силу апостолам виконувати веління свого Божественного Вчителя проповідувати Євангеліє всьому творінню у всіх кінцях та народах світу.

У вигляді ж вогненних язиків Святий Дух зійшов на знак того, що саме Він володіє силою очищення, котра спалює наші гріхи, освячує і зігріває душі. Дух Святий є світлом віри, що просвіщає, і теплом любові, яке зігріває.

Послання та зішестя Святого Духа — явище-продовження прославлення Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа, оскільки Він своїми стражданнями і смертю зруйнував перепону спілкування Бога з людиною. Зійшовши в день П’ятидесятниці на апостолів та учнів христових у вигляді вогненних язиків, Він і після зішестя ніколи не залишав їх, а завжди діяв у них, а сьогодні діє в поширеній ними по всьому світу Церкві. Без Духа Святого не можливо увірувати в Ісуса Христа. Тільки силою і дією Святого Духа приймаються заслуги Христові і виправдання, придбане Його стражданнями та смертю, і таким чином загальне спокутування стає надбанням кожного особисто. В цьому полягає дія Святого Духа, яка розпочалася в день П’ятидесятниці і продовжується і в наші дні.

День П’ятидесятниці іменують днем народження церкви. Саме з цього дня, дня зішестя Святого Духа, який перетворив боязких галілейських рибалок на гучноголосих проповідників Благої Вісті Христового вчення, бере початок Свята Христова церква, яку, за словом Спасителя, не в змозі перемогти і пекло.

Отримавши Духа Святого, апостол Петро вийшов на свою першу проповідь, після якої увірували у Христа та прийняли хрещення близько трьох тисяч юдеїв. Так від дня зішестя Святого Духа віра християнська почала швидко ширитися. Щодня збільшувалася кількість тих, хто увірував у Господа Ісуса Христа. Навчені Святим Духом, апостоли сміливо проповідували про Сина Божого, про Його страждання за нас і Його Воскресіння із мертвих. Господь же допомагав ї великими численними чудесами, які чинили апостоли ім’ям Господа Ісуса Христа.

Спочатку апостоли проповідували юдеям, а потім розійшлися по різних країнах для проповіді усім народам. Для звершення таїнств і проповіді християнського вчення, вони рукопокладали єпископів, священників та дияконів. Спадковість апостольських свячень ось уже близько двох тисячоліть передається із покоління в покоління та залишається незмінним у канонічній Православній церкві. А та благодать Святого Духа, яка була видимо подана апостолам у вигляді вогненних язиків, тепер подається в нашій церкві невидимо — в її Богом установлених святих Таїнствах, через наступників апостолів — пастирів церкви — єпископів і священиків.

Існує благочестивий звичай прикрашати в свято П’ятидесятниці храми Божі і житла зеленими гілками, травами та квітами. Ця традиція походить ще від старозавітної Церкви, де все прикрашалося також квітами та зеленню. У той пері-од, коли святкувалася старозавітна П’ятидесятниця, в Палестині закінчувалися жнива і тому євреї приносили до своїх храмів перші плоди. І в свято християнської П’ятидесятниці зелень та квіти приносяться до храму як дари Богові від весни, які оновлюються силою Духа Творця. Символічно ці квіти і зелень вказують на духовне процвітання Церкви Христової.

Напередодні Святої Трійці церквою встановлена Вселенська Троїцька поминальна батьківська субота. У переддень П’ятидесятниці церква закликає нас, від часів апостольських, звершувати поминання всіх від віку померлих благочестивих праотців, отців, братів і сестер наших, тому що в день П’ятидесятниці відбулося викуплення світу силою животворчого Пресвятого Духа, яка благодатно і спасительно простягається на тих, хто живе, і тих, які вже померли.

Із стародавніх часів наші православні співвітчизники шанували поминальну суботу і приходили до храму, щоб звершити молитву за померлих родичів. Через тиждень після П’ятидесятниці розпочинається Петрів піст, який цього року триватиме з 8 червня по 11 липня.

Для віруючих людей найбільша радість і втіха, що люблячий Господь Бог дбає про нас, і цей Бог — наш Отець. Наша радість і втіха, що Ісус Христос приніс нам з неба повну істину, що Він дав нам право на всиновлення Боже, відчинив знов нам небо, зачинене нашими гріхами. Наша втіха і радість, що Дух Святий керує Церквою Божою, охороняє її та просвічує кожну віруючу людину. Тож частіше будемо благати Утішителя Духа Святого і просити Його благодатної допомоги: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші».

Протоієрей
Леонід ЗАТОВСЬКИЙ.