Переглядів: 760

Тернистий шлях до читача

«Любіть книгу! — так часто говорив нам наш учитель Борис Борисович Рудих, викладач історії. — Книга не тільки джерело знання, а й надійний помічник на життєвому шляху, бо життя без книги — нудне й нецікаве».

Цю пораду я запам’ятав назавжди. Книга стала для мене дороговказом і порадником на життєвому шляху. Тому вважаю книгу найбільшим і найдорожчим багатством, ніколи не розлучаюся з нею. Та що там я! Олександр Сергійович Пушкін, вмираючи після дуелі, попросив друга Даля підвести його до книжкових полиць. «Я хочу попрощатися з друзями!» — сказав поет.

Книги треба не тільки любити, але й писати. Є така давня мудрість. Людина за своє життя повинна звести будинок, посадити дерево і виростити дитину. І ще — написати книгу, додаю я. Мені вдалося написати п’ять книг. Неважливо, скільки ти напишеш, але якщо ти гідно прожив життя і пройшов через смугу випробувань, обов’язково повідай про це сучасникам і нащадкам. Багато століть тому східний мудрець повчав: «...Якщо людині випадає нагода спостерігати надзвичайне... той, хто це бачив, має повідати про це на папері. А якщо він не навчений мистецтву кінцем тростинки нанизувати слова повісті, то йому слід розповісти свої спогади досвідченому писареві, щоб той накреслив сказане на цупких аркушах в науку онукам і правнукам... Людина ж, яка звідала приголомшливі події і промовчала про них, схожа на скупого, який, загорнувши плащем коштовності, закопує їх у пустельному місці, коли холодна рука смерті вже торкається його голови».

Звичайно, написати і видати книгу зможе не кожен, але читати і любити її під силу всім. На жаль, у наше століття комп’ютеризації, радіомовлення і телебачення більшість задовольняється тим, що черпає інформацію з цих джерел, не думаючи про те, що вона проходить через очі і вуха, тоді як книга йде іншим шляхом — через серце і душу, залишаючи там не тільки слід, але й виховуючи нас. У дитинстві, прочитавши у шкільному підручнику оповідання «Зимовье на Студёной», я розплакався з жалю до собачки Музгарки. Це настільки запало в душу, що за все своє життя я не вбив жодної тварини, жодного птаха...

Папа римський Бенедикт XVI, йдучи у відставку, сказав: «Людство котиться в прірву! Люди втрачають різницю між добром і злом!». Думаю, що він правий. Для багатьох сьогодні вигода і прибуток стали головною цінністю в житті, і значною мірою це стосується молоді. А до чого це приведе людство, здогадатися неважко. Важко попередити і змінити курс. І тут може допомогти Книга!

Ось чому я з такою радістю зустрів звістку, що у нас, на Одещині, відбуватиметься Свято книги, участь у якому запросили взяти й літераторів асоціації «Буджак».

Четвер, 15 травня, видався теплим і сонячним днем, хоча синоптики прогнозували сильний дощ. Але в якійсь книзі я прочитав, що синоптикам і політикам вірити не можна, і в цьому випадку застереження справдилося.

До десятої ранку на майданчику біля входу в бібліотеку імені О.С. Пушкіна, що на вулиці Перемоги, почали збиратися люди. Незабаром сюди під’їхали мікроавтобуси і машини. Гості з Одеси організували акцію «Дарування книг бібліотекам Білгорода-Дністровського». Окрім неї, тут проходила презентація-виставка новинок від відомих видавництв України, яка стала справжнім святом для жителів міста.

Директор Білгород-Дністровської централізованої бібліотечної системи Раїса Солодунова привітала гостей та всіх присутніх і запросила до слова міського голову Ігоря Нановського. Він подякував бібліотекарям, видавцям та авторам за їхню працю, говорив про необхідність підтримки цієї важливої справи з боку держави.

До мікрофона по черзі підходили заступник начальника управ-ління культури і туризму, національностей та релігій Одеської облдержадміністрації Олена Петрова, письменник і вчений, наш земляк Матвій Деревенча, президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, голова Одеської обласної організації Національної спілки письменників України Сергій Дмитрієв, головний редактор видавництва «Мистецтво» Ніна Прибєга... Промовці говорили про те, що інтернет і телебачення — добре, але вони не дають нам того, що дають книжки. На жаль, у нас в країні довгий час книга ігнорувалася як інструмент формування особистості. Часи змінюються, і зараз книга займає своє місце. Книга знову прийшла в наше життя, бо без неї неможливий розвиток науки і культури. Але ще треба багато зробити, щоб люди читали книги, особливо школярі.

Потім відбулася благодійна акція. Бібліотекам міста, дитячому будинку, Центру соціально-психологічної реабілітації дітей були подаровані книги від Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького та від кількох видавництв-учасників свята.

Пополудні відбулася ділова зустріч «Роль місцевого самоврядування в культурному розвитку громади та підтримці читання». Обговорювалися питання «Державна політика підтримки та розвитку читання», «Роль бібліотек, навчальних закладів та громадських об’єд-нань в розвитку читання», «Шляхи популяризації читання та реклами книги». У ній взяли участь представники міського відділу культури Білгорода-Дністровського, видавництв, книгорозповсюджувачів, бібліотек, асоціації літераторів «Буджак», громадськості. Потім були презентація книги Сергія Дмитрієва «Вісті з минулого», зустрічі з одеськими поетами Олексою Різниковим та Станіславом Стриженюком. Член літературної асоціації «Буджак» Володимир Дудаш розповів про ті проблеми, з якими доводиться стикатися при виданні написаної книги. Багато цікавого учасники зустрічі дізналися з виступу Олександра Афоніна. Якщо в 1986 році в Україні друкувалося 200 тисяч книг (4,5 книги на жителя країни), то в 1993-му у нас уже припадала лише одна книга на людину, а це найнижчий показник у світі. Закрилися видавництва, 1400 книжкових магазинів, а решта були позбавлені усіх пільг та прирівняні до банків. Всі спроби підтримки читання були ліквідовані.

Зараз в Одесі створюється «Гуманітарна рада», яка долучатиметься до вирішення наболілих проблем. І насамперед — надаватиме підтримку бібліотекам на отримання коштів бюджету для поповнення фондів. Доведено: якщо в країні на людину припадає менше двох книжок на рік, країна опускається на дно. Тому ми зобов’язані відкрити безперешкодний шлях книги до читача.

Борис УСТИМЕНКО.
м. Білгород-Дністровський.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net