№ 37 (21609) четвер 14 травня 2015 року

Колонка Президента України Петра Порошенка для видання Observer

У сімдесяту річницю перемоги над нацизмом Україна приєдналася до європейської традиції святкування 8 травня як Дня пам’яті та примирення, відійшовши від наративу Другої світової війни, нав’язаного Радянським Союзом.

Цього року ми почали розповідати світові правдиву історію українського народу, який опинився між Сталіном і Гітлером.

У 1945 році саме завдяки величезному внеску України у перемогу над нацизмом вона змогла стати однією з держав-засновниць ООН.

У ці дні Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова святкує своє 150-річчя.

У вівторок у головному корпусі пройшло урочисте засідання вченої ради ОНУ. Диплом почесного професора університету вручено Анатолієві Редеру — відому вченому і творцеві провідного фармацевтичного підприємства країни, яке кілька років надає фінансову підтримку ВНЗ. Почесним доктором ОНУ за внесок у розвиток освіти став віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики академік Анатолій Загородній, який, у свою чергу, передав присутнім вітання від президента НАНУ Бориса Патона і п’ять томів історії українського живопису.

Напередодні святкування 70-річчя Перемоги сил антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною та її союзниками в Будинку прийомів Одеської обласної ради відбулося урочисте зібрання ветеранів Другої світової війни Одещини.

На прийомі керівники міста та області вручили державні нагороди, почесні відзнаки, грамоти та цінні подарунки сивочолим героям.

Борис Дубров — один із провідних публіцистів України. Автор 22 документально-публіцистичних книжок з історії Великої Вітчизняної війни, економіки, культури, патріотичного виховання. Він — автор дев’ятитомної праці про подвиги на фронтах Другої світової українців — повних кавалерів ордена Слави, якій свого часу в передмовах до видань дали високу оцінку маршали К.К. Рокосовський, В.І. Чуйков, А.Х. Бабаджанян, командувач військ Південного оперативного командування генерал-лейтенант П.М. Литвин.

Сам Борис Іванович — учасником бойових дій, інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ групи. Під час фашист-ської окупації м. Березівки, в 1941—1944 роках, брав участь у бойових діях підпільної партизанської органі-зації. Був зв’язковим, залучався до диверсійних акцій. Під час однієї із сутичок з румунськими жандармами отримав поранення. За відсутності правдивої інформації про події на фронтах та в окупованій частині країни самотужки сконструював детекторного радіоприймача, з допомогою якого слухав передачі Радянського інформбюро та поширював новини серед населення. Під час бо-йової операції з визволення Березівки, завдяки інформації, наданій Борисом Дубровим командуванню передового підрозділу Червоної армії, східна околиця міста була звільнена без втрат.

В Одеському національному академічному театрі опери та балету триває святкова програма-присвята до 175-річчя від дня народження П.І. Чайковського, творча доля якого тісно пов’язана з нашим оперним.

Десять вечорів на сцені театру — твори Чайковського, які входять до скарбниці золотої музичної класики: опери «Пікова дама», «Іоланта», балети «Лускунчик», «Лебедине озеро», «Спляча красуня».

В Одеської філії Грецького фонду культури в рамках постійно діючого лекторію 14 травня о 16.00 розпочнеться вечір пам’яті Анатолія Шевченка, чудового майстра-гітариста, талановитого вчителя з міжнародними нагородами, незліченною кількістю музичних вистав і концертів.

Упродовж усієї своєї дуже плідної концертної діяльності Анатолій Шевченко в різних програмах представляв чудову музику класичної античності і стверджував, що вона й нині повинна звучати в концертах, і що вона зрозуміла нашим сучасникам.

Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького та «Книгарня-кав’ярня» запрошують на презентацію нових видань, приурочених до 150-річчя від дня народження Івана Липи та 115-річчя — Юрія Липи.

Зустріч розпочнеться 14 травня о 16.00 в приміщенні «Книгарні-кав’ярні» (вул. Катерининська, 77). Серед учасників — голова Благодійного фонду ім. Івана та Юрія Лип Галина Дольник, краєзнавець, колекціонер, заслужений працівник культури України Тарас Максим’юк, дослідник життя і творчості Івана Липи, аспірант кафедри історії України ОНУ ім. І.І. Мечникова Ігор Стамбол, співробітник БФ ім. Івана та Юрія Лип, історик, дослідниця життя і творчості Юрія Липи Світлана Кучеренко.

В Одесі за підтримки обласної ради відбувся семінар «Виклики енергоефективності: самоорганізація і державна підтримка».

Голова Одеської обласної ради Михайло Шмушкович у своєму вступному слові наголосив, наскільки важливою для кожного є сьогодні тема енергоефективності. Він навів такий приклад. Відвідавши під час недавньої робочої поїздки в одному з районів дитячий садочок, збудований чверть століття тому, був вражений тим, що цей заклад споживає газу стільки ж, скільки сукупно дві великі школи в цьому ж районі. Виявилося, що у дитячому садочку взимку опалювався навіть підвал, куди ніхто й не заходив.

Запровадження тотального щоденного обліку енергоресурсів у бюджетних і житлових будівлях дозволить містам України скоротити енергоспоживання на 60%.

Як зазначає керівник проекту «Угода мерів — Схід» Святослав Павлюк, тільки облік дає можливість побачити, що один дитячий садочок споживає вдвічі більше, ніж інший, і знайти адекватні шляхи вирішення цієї проблеми. За його словами, реальна економія, яку можна отримати у «перегрітих» об’єктах, таких як дитячі садочки, лікарні, школи, соціальні установи, сягає 70—80%.

Нарешті ми з дружиною дочекалися: збори нашвидкуруч, деякі організаційні питання — і ми вже вдруге вирушаємо в центр України, на Черкащину, до Холодного Яру. За цей буремний рік, що минув, — рік війни, рік тяжких втрат і нелегких перемог, не раз згадувався Холодний Яр: гайдамаки, що ножі-колії тут святили у 1768-му на «лютого, хижого» ляха; повстанці Холодноярської республіки (21 село), які об’єдналися для боротьби з московською червоною чумою у 1917—1922 роках; партизани та вояки УПА цього краю в часи Другої світової війни. Їхня стійкість, мужність завжди надихали нас, українців, на боротьбу з нашими численними ворогами — московитами та власними перевертнями-манкуртами.

Цієї весни сповнилося 95 років від дня загибелі головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака, а також 95 років створення Холодноярської бригади та Степової дивізії — легендарних добровольчих формацій, які взяли участь у всеукра-їнському повстанні проти російських окупантів навесні, влітку й восени 1920-го.

Багато міст ведуть свій початок від першої літописної згадки. Одне з таких — Москва. В Іпатіївскому літопису про цю подію сказано: «И приславъ Гюрги и рече: «приди ко мнъ, брате, в Москов». Святославъ же иъха к нему съ дътятемъ своимъ Олгомъ, в малъ дружинъ». Мова йде про те, що в 1147 році суздальський князь Юрій Долгорукий запросив на свято свого союзника князя Святослава. На той час «Москов» було лише невеличке село з кількох дерев’яних хат. Таким воно, до речі, залишалося майже до кінця ХІІІ століття. Але в жодного з відомих російських істориків нема сумнівів, що подія, описана в літопису, і є часом заснування міста.

Зовсім інакше склалася історія Одеси. У середині XIV століття в районі Одеської затоки кочувала татарська орда на чолі з беком Хаджибеєм, або, як його називали литовці, Качибеєм. У 1363 році відбулася битва на Синіх Водах між литовцями під проводом князя Ольгерда і золотоординськими військами, якими командували відразу три полководці. Одним з них був Хаджибей. Як відомо, Ольгерд розбив татар у цій битві. Ось як описує у своїй хроніці фінал цього проти-стояння польський історик Мацей Стрийковський: «На побоїщі залишилися вбитими три їхні царьки: Кутлубах, Качибей (від імені якого названо Качибейським солоне озеро в Диких полях по дорозі, як йти в Очаків) і султан Дімейтер». Варто звернути увагу на те, що, за словами Стрийковського, Качибеєвський лиман названий на честь татарського воєнноначальника. У зв’язку з цим цілком логічним видається, що на березі Одеської затоки існувало поселення, яке мало назву Кочубіїв, або Хаджибей.

У конференц-залі Українського дому Одеси відбулася прес-конференція, присвячена XVІ всеукраїнській виставці-форуму «Українська книга на Одещині», що відкривається сьогодні, 14 травня, й триватиме три дні.

Нагадаємо, цей форум проводиться на виконання закону «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», обласної комплексної програми «Культура Одещини — 2014-2016 роки» та розпорядження одеського міського голови «Про оголошення 2015 року в м. Одесі роком культури і духовності». Його організаторами виступають Міністерство культури, Укра-їнська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Одеська обласна державна адміністрація та Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького за підтримки Державного комітету телебачення та радіомовлення України.

7 та 8 травня в Одеському академічному музично-драматичному українському театрі з аншлагом пройшов прем’єрний показ вистави «Тіні забутих предків», яку поставив молодий режисер з Києва Іван Уривський. Глядачі, стоячи, влаштували творчій групі овацію і довго не відпускали митців зі сцени.

Постановник успішної вистави Іван Уривський закінчує режисерське відділення Київського національного університету культури і мистецтв (майстерня Ніни Гусакової), і для нього це дипломна робота. «Тіні забутих предків» — постановка за мотивами відомої повісті Михайла Коцюбинського, інсценізацію якої зробив ще Василь Василько, чиє ім’я носить Одеський український театр.

Південна Пальміра готується до туристичного сезону

2 травня минув рік з моменту трагічних подій в Одесі. Тоді внаслідок спровокованих проросійськими активістами сутичок загинули 48 осіб — більшість у підпаленому Одеському будинку профспілок. За рік Південна Пальміра повернулась до звичного життя, однак ті події розділили життя багатьох одеситів на «до» і «після». Нині Одеса готується до курортного сезону та сподівається, що замість російських туристів, яких вони втратили, до них приїде більше українців.

23 травня з 15.00 до 22.00 у дворику МСМО (вул. Белінського, 5) відбудеться фестиваль нової української музики «Пробудження».

До Одеси завітають кращі молодіжні гурти та виконавці з різних куточків України, як-от «Темний парад» (Київ), Сашко Чайковський (Житомир), «НастяЗникає» (Київ), HUNT (Одеса), iamyou (Київ), Old Tree Fellows (Житомир), Grisly Faye (Київ-Варшава), Sasha Boole (Чернівці), MAiAK (Київ).

Нові реформи від Пенсійного фонду. В 2016—2017 роках жителі Одещини отримуватимуть пенсію за новими правилами.

Наступні два роки для головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області важкі не на жарт: у країні вчергове реформують цей сектор. Першу з новацій планують запустити з початку 2016-го — це буде реформа так званої єдиної формули розрахунку пенсії. Сьогодні пенсіонерам виплачують кошти за різними схемами — комусь соціальні, а комусь спе-ціальні. З наступного року грошові виплати планують зрівняти. «Зараз ми напрацьовуємо механізм, введення єдиної формули призначення пенсії планується з 1 січня 2016 року», — зазначив Олександр Буряченко, начальник головного управління ПФУ в Одеській області.

У суботу, 16 травня, одеситів запрошують на «Велобульвар» — свято для велосипедистів та їхніх родин, для всіх городян, яке відбуватиметься на Приморському бульварі з 9.00 до 19.00.

У програмі — загальноміський велопробіг, змагання, навчання, ярмарок велосипедів та показові виступи спортсменів. Взяти участь у святі може кожен охочий.

Організатор — громадський рух «ВелоОдеса» — планує презентувати на фестивалі перший етап проекту велосипедизації нашого міста і довести, що велосипед — це модно, здорово й сучасно.

У центральній жіночій клініці штату Техас, що у місті Х’юстон, уперше за всю історію Сполучених Штатів Америки з’явилося на світ п’ятеро дівчаток-близнят. Діти народилися здоровими і практично не потребують особливого догляду.

П’ятеро чарівних дівчаток-близнят з’явилися в родині Басбі. Батьки, Даніель й Адам, уже придумали новонародженим подвійні імена — Ава Лейн, Олівія Марі, Хейзел Грейс, Райлі Пейдж і Паркер Кейт. У цьому процесі активну участь узяла і їхня старша дочка — трирічна Блейк.

Доброчинність — явище, знайоме в Україні здавна. Доброчинці сприяли розвитку освіти, будували власним коштом храми, опікувалися найздібнішими земляками, посилаючи їх на навчання. Свого часу добродійництво, або, як казали римляни, меценатство, набуло особливого поширення серед багатих і не дуже українців. І в наш час ця благородна справа відновлюється та сприяє розвитку наших сіл, міст, зростанню добробуту громадян, вихованню дітей.

В історії Ананьївщини були і, на щастя, залишилися люди, яких називають меценатами-благодійниками. З-поміж них сьогодні хочеться виділити членів Анань-ївської козацької паланки Чорноморського козацького війська ВГО «Українське козацтво». На слова вдячності заслуговують козаки, приватні підприємці Олександр Гаврилов, Ігор Констатнтинов, Віталій Ботіка, отаман козацької паланки Сергій Продан, радник отамана Олександр Плотянський із синами Романом та Андрієм, Олег Ромашин та інші. Ці мужні чоловіки шанобливо ставляться до минувшини нашого краю, своїми справами сприяють упорядкуванню міста та сіл ра-йону, постійно опікуються людьми похилого віку та дітьми.