Переглядів: 1083

Перерваний політ «променів Філіпова»

Серед відомих особистостей, що навчалися на фізико-математичному, а пізніше — фізичному факультеті Одеського університету, який нині відзначає 150-річчя заснування, особливо виділяється ім’я Михайла Філіпова. Його ще називають останнім вченим-енциклопедистом. Михайло Михайлович відомий і як письменник, публіцист, видавець та популяризатор науки.

Народився Михайло Філіпов 30 червня 1858 року в селі Осокине Звенигородського повіту Київської губернії (тепер — село Вікнине Катеринопільського району Черкаської області). Його батько, Михайло Аврамович, був відомим російським письменником та юристом. Мати, Ганна Лаврентіївна, походила зі старовинного козацького роду, близького до Богдана Хмельницького.

На початку 1870-х родина переїхала до Миколаєва, де проживали батьки Михайла Аврамовича. Маючи добру домашню підготовку, хлопчик одразу вступив до п’ятого класу Олександрівської гімназії, навчання в якій залишило добрі спогади у майбутнього вченого і письменника. Особливо йому запам’ятався вчитель російської словесності, який був для гімназистів моральним й інтелектуальним авторитетом. Пізніше Михайло Філіпов згадував: «Ми з першого ж уроку якимось чуттям зрозуміли, що творити безчинства на уроках цього серйозного чоловіка, що говорив з нами, як з дорослими людьми, здатними його зрозуміти, було б наругою нашої власної моральної гідності, і протягом усього уроку можна було почути, як пролетіла муха». Добре давалися хлопцю іноземні мови, особливо латина та грецька. Закінчуючи гімназію, він одночасно екстерном склав іспити за повний курс Миколаївського реального училища.

У 1875 році разом з батьками переїжджає до Одеси, де вступає на природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету. В 1881-у в журналі професора М.П. Вагнера «Мысль» публікує першу статтю «Боротьба за існування і кооперація в органічному світі», а наступного року видає книгу «Російсько-єврейське питання». Молодий студент на той час почав цікавитися творами Карла Маркса, а керівництво факультету не хотіло поширення революційних поглядів серед студентів, тому 17 березня 1882-го він був відрахований з університету за триденну затримку плати за навчання.

Освіту Михайло продовжив на юридичному факультеті Петербурзького уні-верситету, де частину іспитів склав екстерном і став кандидатом наук. Для продовження навчання йому довелося виїхати за кордон, де у 1892 році в Гейдельберзькому університеті (Німеччина) захистив дисертацію з вищої математики і був удостоєний ступеня доктора натуральної філософії. Володіючи обширними знаннями, М.М. Філіпов проявив себе як у точних, так і в гуманітарних науках. Він став автором книг: двотомника «Філософія дійсності» (1895—1897), «Реформа гімназій та університетів» (1901), «Долі російської філософії» (1904), «Психологія людини» (1904) та інших. У 1904-у заснував і редагував журнал «Научное обозрение», де з-поміж інших була вперше опублікована робота К.Е. Ціолковського «Дослідження світових просторів реактивними приладами».

У 1883 році в журналі «Век», який заснував і редагував ще його батько, виходить оповідання Філіпова-молодшого «Прометей». Пізніше друкуються його історична повість «Остап» про козацьку минувшину часів Богдана Хмельницького та широко відомий роман «Обложений Севастополь» (1889). Ще навчаючись у Миколаєві та Одесі, він почав збирати й записувати усні розповіді учасників оборони Севастополя, вивчав документи воєнної історії Північного Причорномор’я. Так з’явився цей історичний роман, присвячений Кримській війні (1853—1856). Цей роман, на думку Л. М. Толстого, дає «абсолютно ясне і повне уявлення не тільки про Севастопольську облогу, а й про всю війну і про причини її».

Проявив себе М.М. Філіппов і як літературний критик, прихильник культурно-історичної школи. У журналі «Научное обозрение» він публікує серію літературно-критичних статей про Г. Ібсена, Г. Гауптмана, французьких символістів, В.Г. Бєлінського, М.К. Михайловського, О.М. Горького, про роман «Воскресіння» Л.М. Толстого. Окремо видає книги «Лессінг, його життя і літературна діяльність» (1891), «Леонардо да Вінчі як художник, вчений і філософ» (1892), пише вступну статтю до зібрання творів М.О. Добролюбова (1901), низку інших робіт. Загалом близько 300 публікацій.

Найбільшою загадкою біографії М.М. Філіпова є його трагічна таємнича смерть. Він загинув у Петербурзі в своїй лабораторії під час проведення досліджень 12 червня 1903 року. Нещасний випадок стався через невдалий експеримент з передачі енергії вибуху на великі відстані. Михайло Філіппов одночасно з Теслою працював над проблемою бездротової передачі енергії. У рамках одного з експериментів дослідникові вдалося із Санкт-Петербурга запалити люстру в Царському Селі. «В останні роки свого життя М.М. Філіпов, — згадував його син, — інтенсивно займався фізико-технічними і піротехнічними дослідженнями. Він приступив до розробки наукової проблеми, вирішення якої, з його точки зору, могло принести людству неоціненну користь».

Про це писав і сам учений напередодні трагічного експерименту до «Санкт-Петербурзьких відомостей»: «Йдеться про винайдений мною спосіб електричної передачі на відстань хвилі вибуху, причому, судячи із застосованого методу, передача ця можлива і на відстань тисяч кілометрів, тож, зробивши вибух у Петербурзі, можна буде передати його дію в Константинополь. Спосіб дивовижно простий і дешевий. Але при такому веденні війни на відстанях, мною зазначених, війна фактично стає безумством і повинна бути скасована. Подробиці я опублікую восени в мемуарах Академії наук. Досліди спо-вільнюються надзвичайною небезпекою речовин, що застосовуються, частково вельми вибухових, як трихлористий азот, частково вкрай отруйних».

Наступного ранку автор цих рядків був знайдений мертвим у своїй домашній лабораторії. Все обладнання, всю документацію і тіло загиблого забрала по-ліція. Тіло загиблого поховали лише за два тижні, а обладнання і документи щезли безслідно.

Після загибелі вченого з’явилося багато різних версій трагедії — від спланованого вбивства (як урядом, так і революціонерами-терористами чи закордонними спецслужбами) до нещасного випадку. Залишилося невідомим, що саме хотів створити М.М. Філіпов, чому він загинув. Можливо, з’являться нові гіпотези або знайдуться якісь документи і ці таємниці колись будуть розкриті.

Василь ВЕЛЬМОЖКО,
краєзнавець.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net