Зафарбована чорним кольором

Проблеми з екологією в Україні не є секретом і для експертів Орга-нізації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), які стверджували, що в Україні після аварії на ЧАЕС залишалося лише 6 відсотків екологічно чистої території. А на екологічній карті ООН через поганий стан довкілля Україна зафарбована чорним кольором.

Наголошуючи на необхідності робити серйозніші, принциповіші кроки в напрямку збереження довкілля, майже у всіх виступах з трибун, публікаціях є звернення до громадськості брати найактивнішу участь у вирішенні цієї проблеми. І, як показало згадане дослідження, 95,5 відсотка українців згодні з тим, що екологічні питання повинні обговорюватися і прийматися з обов’язковою участю громадянського суспільства, причому більшість опитуваних заявили про готовність активно брати участь у їх обговоренні та вирішенні. Водночас у багатьох виникли питання: в яких напрямках, згідно з чинним законодавством, вони можуть діяти?

Довгий перелік екологічних прав громадян містить, зокрема, Закон України «Про охорону навколиш-нього природного середовища».

З-поміж них — право на участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів; внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо роз-міщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища. Прописано, що кожен громадянин має вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення і зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом. Є у громадян право і на оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав.

Широкі повноваження надані громадським природоохоронним формуванням.

Важливу роль у розвитку екологічних прав громадян відіграють і норми міжнародного права. Наприклад, Декларація тисячоліття Організації Об’єднаних Націй, за-тверджена резолюцією 55/2 Ген-асамблеї ООН від 8 вересня 2000 року, визначила: «Ми повинні не шкодувати зусиль у справі позбавлення всього людства, і перш за все наших дітей та онуків, від за-грози проживання на планеті, що буде безнадійно зіпсована діяль-ністю людини, і зникнення ресурсів, яких більше не вистачатиме для задоволення їхніх потреб».

Як відомо, День довкілля в Україні відзначається різними заходами. З-поміж них — висадження дерев, догляд за алеями, парками, скверами, прибирання територій від сміття, очищення русел річок, поліпшення естетичного і санітарного стану прибудинкових територій та об’єктів масового перебування й відпочинку населення, проведення різноманітних акцій: огля-дів-конкурсів екологічних агітбригад, природоохоронних конференцій тощо. Це, звичайно, добре, проте погодьтеся, що увага мешканців кожного села і міста до питань охорони довкілля не повинна обмежуватися одним днем. Давайте усвідомимо: це постійне наше завдання.

Нагадаю кілька фактів, на які звертають увагу екологи. 25 мільйонів людей помирає щорічно у світі через забруднення води. Внаслідок полювання та погіршення умов життя для тварин на Землі назавжди зникли понад 200 їх видів, 40 видів припинили існування в ХХ столітті!.. За часів Ярослава Мудрого ліси займали 40 відсотків площі України, а нині — трохи більше 15 відсотків... Лісові пожежі, що виникли без «допомоги людини» — від блискавки чи перегрівання торфу, складають 8 відсотків, а в 92 випадках зі ста ліс загорався від іскри трактора, непогашеного вогнища, кинутого сірника, умисного підпалу... 70 відсотків газет і журналів йде у сміття, а якби хоч частину з них здавати в макулатуру, можна зберегти масу дерев... Для того, щоб недопалки та фільтри сигарет перегнили, необхідно 12 років, щоб розклалася алюмінієва банка — від 200 до 500 років, а для зникнення з поверхні землі скляної ємності — близько одного мільйона років. Робімо висновки!

Людмила ШЕРШЕЛЬ.