Мікроорганізми врятують клімат?

У першому варіанті просто потрібно зробити так, щоб створені організми потребували певної їжі, кількість якої обмежена. Хорошим вибором, пропонують іспанські вчені, може бути пластикове сміття, якого щорічно потрапляє в океан близько 8 мільйонів тонн. Щоправда, при цьому кількість сміття, яке реально спостерігається в океані, менша за очікувану — мабуть, якісь бактерії вже навчилися його переробляти. Одне слово, ідея перспективна.

Другий варіант дещо складніший. Синтетичні мікроорганізми пропонується пов’язати жорсткими двосторонніми симбіотичними відносинами з якими-небудь іншими організмами таким чином, щоб ті не могли обійтися один без одного. Наприклад, можна створити бактерії, які виділятимуть білки, що затримують воду у ґрунті. Завдяки цьому в посушливих місцях зможуть рости рослини, на коренях яких, у свою чергу, житимуть ці бактерії.

За сучасного рівня розвитку науки ця ідея цілком здійсненна. Та є одне «але»: експерти побоюються, що ці «ліки» можуть стати гіршими за «хвороби». Класичний приклад — Австралія, куди у середині XIX сторіччя завезли кроликів, які стали там справжнім лихом (війни з ними тривають на Зеленому континенті досі). Інакше кажучи, такі синтетичні організми можуть надмірно розмножитися, і не відомо, чи зможемо їх зупинити, перш ніж вони «пристосують» навколишнє середовище під себе. Або ж ці мікроорганізми-«рятівники», теоретично, запустять у біосфері механізми компенсації, які, навпаки, прискорять зміни клімату в кілька разів.

Загалом, багато експертів ставляться з деякою насторогою до таких пропозицій. Вони вказують на те, що бактерії, які безпечні у перших поколіннях, потім можуть еволюціонувати і вийти з-під контролю. Тож пошук шляхів вирішення кліматичної проблеми триває. Головне, щоб це рішення було знайдене, поки наслідки зміни клімату не зайшли надто далеко.