Допомагаючи іншим – допомагаєш собі

Громадській організації, яку вона очолює, цими днями cповнилося 13 років. Справа життя Раїси — це соціалізація інвалідів, перетворення їх із споживачів соціальних послуг на активних відповідальних громадян.

— Якщо створити правильні умови, інвалід перетворюється із тягаря суспільства в додатковий ресурс соціально-економічного розвитку, — вважає вона.

Раїса сама пройшла цей шлях, перетворившись із дівчинки-інваліда у селі, де була приречена до бездіяльності, на авторитетну очільницю організації, яка здобула дві вищі освіти, радника міського голови та народних депутатів.

— Співпраця з бізнесом, журналістами та міською й обласною владою — це чотири стовпи удачі, на яких тримається громадська робота, — ділиться Раїса своїм досвідом.

І справді, завдяки налагодженій співпраці так багато для людей з особливими потребами, мабуть, не робить жодне українське місто. За підтримки міської влади тут діє «Реабілітаційний центр для молодих інвалідів», де вони отримують навички самостійного існування, проходять тренінги, знаходять роботу. Працює безкоштовна «Служба перевезення людей на візках», у якій нині функціонує три машини з підйомниками. Транспортні послуги безкоштовно надаються людям з інвалідністю I та II груп із захворюваннями опорно-рухового апарату, які пересуваються на інвалідних візках або мають труднощі в пересуванні, в тому числі дітям-інвалідам.

У Вінниці діє «Служба супроводу людей з інвалідністю», завдяки якій особи з фізичними обмеженнями мають змогу вільно пересуватися у межах міста. Інвалідові допоможуть спуститися з поверху, добратися до пункту призначення й назад. За відсутності доступності в закладах — допомагають організувати якісне надання послуги клієнту. Служба бере на себе обов’язки медіації між клієнтом та орга-нізаціями, спеціалістами, які залучаються до розв’язання проблем клієнта.

Люди з особливими потребами завдяки невгамовній енергії Раїси Панасюк — активні учасники суспільного життя. Вони влаштовують у Вінниці благодійні ви-ставки-продажі власних виробів під назвою «Руками створена краса», кіносеанси під відкритим небом у парку для родинного перегляду фільмів, влаштовують подорожі, фестивалі, концерти і навіть виїздять влітку з наметами на берег річки.

Раїса, як ніхто інший, розуміє, наскільки важливо людині з особливими потребами мати візок. Завдяки візку життя таких людей набуває зовсім іншого режиму і ритму. Саме тому «Гармонія» піклується про те, щоб забезпечити вінничан-інвалідів засобами пересування. Для цього відбувається постійний пошук спонсорів, співпраця з благодійними фондами, які безкоштовно дарують засоби пересування особам, які цього потребують. У центрі навіть працює спеціальний верстат для ремонту візків, на якому люди з особливими потребами лагодять свої «мерседеси».

Для молоді на візках, яка проживає в районах та сільській місцевості Вінницької області, також проводиться спеціальний тренінговий табір, головна мета якого — дати можливість їм переусвідомити та змінити своє життя. Це така собі міні-школа самостійного життя, де впродовж семи днів дівчата та хлопці живуть без батьків, вчаться бути самостійними: вчаться максимально себе обслуговувати, пересідати, застилати ліжко, допомагати слабшому... В програмі табору-семінару — навчання, лекції, ігри, тренінги та культурне дозвілля. Результат цієї роботи — сотні молодих людей, які знаходять себе, стають журналістами, юристами, архітекторами, суспільно активними громадянами, які, допомагаючи собі, допомагають іншим.

У важкий час війни вінницькі інваліди активно збирають допомогу на безпілотник, продукти і спорядження для воїнів АТО та гуманітарну допомогу для переселенців.

— Сьогодні складніше збирати допомогу, ніж було спочатку, — розповідає Раїса Панасюк, — але не варто турбуватися, що раптом закінчаться ресурси. У Вінниці сьогодні важко з житлом для переселенців, але ми збираємо базу даних про наявність хат у селах, які дарують або віддають безкоштовно у довгострокову оренду для тих, хто хоче жити й працювати на землі. У нас країна аграрна: буде посівна, будемо з урожаєм. Людська душа має безмежний ресурс, може, буде важче, але все одно будемо ділитися.

І переселенці, прийшовши по допомогу, побачивши цю променисту жінку на візку, яка їм допомагає, мабуть, також замислюються над тим, чи не час і самим активніше подбати про своє життя.

А у Раїси — безліч планів на майбутнє, на рік, який розпочався. І не варто замислюватися над тим, звідки вона черпає сили. Адже допомагаючи іншим — допомагаєш собі.

Ольга ФІЛІППОВА.

Одеса — Вінниця — Одеса.

НА ЗНІМКУ: Раїса Панасюк (у центрі в першому ряду) з учасниками проекту «Схід і Захід разом — простір діалогу».