Низхідна довіри

Оцінка ситуації в країні
та перспектив її розвитку
в найближчому майбутньому

Лише 17,5% опитаних вважають, що ситуація в країні розвивається в правильному напрямку, 66,9% — що в неправильному. Це приблизно стільки ж, скільки було у 2013 році, але частка тих, хто вважає, що ситуація в країні розвивається в правильному напрямку, зараз істотно менша, ніж було відразу після зміни влади в України (у березні 2014-го) — тоді вона становила 32,3%.

21,8% респондентів дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, 42,7% — у більш віддаленій перспективі, 21,6% — що взагалі не здатна їх подолати.

11,6% опитаних вважають, що в 2015-у економічна криза закінчиться і почнеться економічне зростання, 17,8% — що криза перестане поглиблюватися, але економіка до кінця року буде у стані застою, 26,7% — що економічна криза поглиблюватиметься, але катастрофічних наслідків не буде, 30,7% — що відбудеться колапс економіки — із масовим закриттям виробництв та безробіттям, неможливістю сплачувати за боргами (дефолт), різким знеціненням гривні тощо. Найчасті-ше вважають, що в Україні у цьому році відбудеться колапс економіки, жителі Східного регіону (46,1%), Донбасу (43%) і Південного регіону (38,9%). У Центральному регіоні цей сценарій вважають найімовірнішим 22,8%, у Західному — 16,5%.

Оцінка діяльності органів
влади та реформ,
що проводяться

Громадяни України оцінюють інтенсивність реалізації реформ як низьку. Середні оцінки перебігу реформ у більшості сфер за десятибальною шкалою (від 1 до 10) перебувають в діапазоні від 2 до 3 балів (ці оцінки є низькими у всіх регіонах).

Громадяни в цілому майже не відчувають впливу реформ на їх особисте становище. Єдина сфера, де на відсутність впливу вказують менше половини (45,7%) опитаних, — це програма енергонезалежності та реформа енергетики. При цьому 46,2% респондентів вказують на негативний вплив реформ у цій сфері на їхнє становище і лише 7,7% — на позитивний вплив.

Стосовно більшості сфер негативний вплив відзначається частіше, ніж позитивний. Виняток становлять лише реформа системи національної безпеки та оборони, де частки тих, хто вказує на позитивний вплив, і тих, хто зазначає негативний вплив, статистично значуще не відрізняються (відповідно 20,2% і 19,7%), і популяризація України у світі (стосовно цього респонденти частіше говорять про позитивний вплив — відповідно, 29,4% і 12,9%).

Оцінюючи, наскільки добре нова влада України справляється з різноманітними завданнями, найкраще респонденти оцінюють забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій — це єдине завдання, виконання якого частіше оцінюється добре, ніж погано (відповідно 39,2% і 35,7%). Реалізація інших завдань частіше оцінюється відносною чи абсолютною більшістю респондентів погано. Найгірше — діяльність щодо скорочення інфляції (83,4% вважають, що влада з цим погано справляється), стимулювання економічного росту (80,7%), боротьби з корупцією (78,3%).

Оскільки здійснення реформ може призвести до тимчасового зниження рівня життя людей, респондентам ставилося питання, чи згодні вони терпіти певні матеріальні труднощі. 12,7% відповіли, що вони «готові терпіти скільки треба, якщо це справді приведе до успіху країни», 28,7% — що вони «якийсь час готові потерпіти, але недовго (не більше року)», 23,3% — не готові, бо не вірять в успішність реформ, а 29,7% — не готові через те, що їх матеріальне становище вже зараз нестерпне. Якщо у За-хідному регіоні сукупна частка тих, хто готовий терпіти матеріальні труднощі хоча б протягом певного часу, перевищує сукупну частку тих, хто не готовий терпіти (відповідно 56,2% і 34,5%), а в Центральному — ці частки приблизно рівні (відповідно 47,7% та 48,2%), то в Південному (34,7% і 53,7%), Східному (22,9% і 74,1%) регіонах і на Донбасі (34,2% та 62,7%) тих, хто готовий терпіти хоча б якийсь час заради реформ, менше, ніж тих, хто до цього не готовий.

Задля економії бюджетних коштів 68,5% підтримують ідею переведення державних службовців на загальну (таку ж, як і в інших категорій громадян) систему нарахування і виплати пенсій (не підтримують лише 18,0%). 57,2% підтримують ідею обмеження максимального розміру пенсії на рівні не більше, ніж три мінімальні пенсії (не підтримують — 29,0%). Однак запровадження податку на пенсії працюючих пенсіонерів (тих, хто крім пенсії отримує зарплату) у розмірі 15% підтримують лише 34,5% (не підтримують — 53,0%). До останньої ініціативи найчастіше негативно ставляться респонденти віком понад 50 років (59%).

Рівень довіри до державних
і соціальних інституцій, політиків та високопосадовців

Повністю підтримують діяльність президента України П. Порошенка 12,6% опитаних, 40,7% — підтримують лише окремі заходи, 39,9% — не підтримують (у грудні 2014-го не підтримували 35,7%).

Діяльність Верховної Ради повністю підтримують 3,9% опитаних, окремі заходи — 32,6%, не підтримують — 56,5% (у грудні — 43,2%). Діяльність очільника парламенту В. Гройсмана повністю підтримують 6,2% опитаних, підтримують окремі заходи — 31,9%, не підтримують — 48,1% (у грудні — 37,0%).

Діяльність уряду повністю підтримують 4,5% опитаних, окремі заходи — 31,4%, не підтримують — 56,8% (у грудні — 45,0%). Діяльність прем’єр-міністра А. Яценюка повністю підтримують 7,8% опитаних, окремі заходи — 29,3%, не підтримують — 56,7% (у грудні — 44,5%).

Діяльність Національного банку повністю підтримують 1,9% опитаних, окремі заходи — 10,5%, не підтримують — 77,3% (у грудні — 71,0%).

Серед інститутів держави та суспільства найбільшу довіру громадян мають церква (їй довіряють 66,2% опитаних), Збройні сили (60,9%), Національна гвардія (56,7%), засоби масової інформації України (50,2%), громадські організації (45,7%) — цим інститутам довіра висловлюється частіше, ніж недовіра.

Президенту України довіряють 43,6% респондентів, однак тих, хто йому не довіряє, — більше (50,0%). Серед політиків та державних високопосадовців, ставлення до яких оцінювалося в процесі опитування, найкраще ставлення (за співвідношенням довіри-недовіри) висловлюється до А. Садового (йому до-віряють 38,9%, не довіряють — 35,0%). Він виявився єдиним по-літиком у списку, якому довіряють більше респондентів, ніж не довіряють. Найвищий рівень недовіри має Валерія Гонтарева, якій не довіряють 81,8%, а довіряють — лише 5,0% опитаних.

Політичні та електоральні орієнтації

Стосовно всіх провідних політичних сил частка тих, хто, відповідаючи на питання як змінилося ваше ставлення до тої чи іншої партій після парламентських виборів, каже, що погіршилося, перевищує частку тих, чиє ставлення покращилося.

У випадку проведення парламентських виборів найближчим часом найбільше респондентів готові віддати свій голос за партію «Блок Петра Порошенка» (14,1% серед усіх опитаних) та партію «Об’єднання «Самопоміч» (9,3%). Порівняно з листопадом 2014-го зменшилася частка громадян, готових голосувати за «Блок Петра Порошенка» (з 19,2% до 14,1%) та «Народний фронт» (з 15,0% до 4,6%). Електоральна підтримка інших політичних сил на статистично значущому рівні не змінилася.

У випадку проведення президентських виборів найбільшу електоральну підтримку у першому турі отримав би П. Порошенко (19,4%), на другому місці — А. Садовий (6,5%).

Через рік після Революції Гідності на запитання, якби події, пов’язані з Майданом, відбувалися зараз, кого б вони підтримали — Майдан чи Антимайдан, 42,0% респондентів відповіли, що підтримали б Майдан, 8,7% — Антимайдан, 37,7% — не підтримали б нікого з них (11,6% — вагаються з відповіддю). У Західному регіоні 71,9% підтримали б Майдан, 0,7% — Антимайдан, 18,6% — не підтримали б нікого з них; у Центральному — відповідно, 48,9%, 5,7% і 30,4%, у Південному — 23,1%, 10,6% та 52,8%, у Східному — 25,4%, 21,1% і 41,9%, на Донбасі — 19,6%, 10,1% і 63,6%.

У цьому опитування області розподілені за регіонами так: Захід — Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області; Центр — Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська та місто Київ; Південь — Миколаївська, Одеська, Херсонська; Схід — Дніпропетровська, Запорізька, Харківська; Донбас — Донецька та Луганська.