Він був особливим...
Умирають майстри, залишаючи
спогад, як рану…
Ліна Костенко.
У короткому слові про себе в книжці «Афоризмы одесских улиц» Олександр Заболотний написав: поет, прозаїк, музикант, виконавець пісень одеського шансону, автор музичного альбому «Куда я денусь от тебя, Одесса-мама». Він автор книг «Байки и анекдоты, рассказанные на Дерибасовской, в кабачке «Гамбринус», «Укороченные рассказы для любого переходного возраста», «Афоризмы одесских улиц: Несколько страниц из одесской жизни» (російською та українською мовами) з написом: «Присвячується моїм синам» — Сергію та Іллі.
Він був художнім керівником музичного колективу «Тріо «Гамбринус» однойменного знаменитого кабачка на Дерибасівській, 31.
Олександр — корінний одесит. Народився 22 квітня 1953-го у сім’ї службовців-інтелігентів, які намагалися виховувати своїх дітей справжніми патріотами та мудрими людьми.
У школі вчився легко, наче співаючи чи граючи з м’ячем, бо й насправді дуже любив музику та спорт. Брав участь майже у всіх заходах: писав сценарії для шкільної команди КВВ, у якій активно виступав, створював та виконував пісні на всіх урочистостях-святах. На все життя залишилася любов до волейболу — був у міській збірній, яка не один раз перемагала на республіканських та союзних змаганнях.
Вибір факультету, ВНЗ трохи здивував батька-юриста, який був впевнений, що син піде його шляхом, але Сашко вступив на філологічний, російське відділення, єдиного на той час Одеського університету. Дівочий факультет (у наборі 1970 року юнаків на російському відділенні було 8, на українському — 6)
Боляче говорити-писати: «він був…» Звикнути до думки, що його більше нема, неможливо. Він помер 5 лютого о 22.05, закінчивши роботу й присівши на лавочку на Олександрівському проспекті, біля пам’ятника А. Міцкевичу. Друзі з «Тріо» прагнули допомогти-підтримати його, проводжаючи після роботи до зупинки на транспорт додому, викликали «швидку», дружину. Але врятувати нашого Сашка вже не змогли — обширний інфаркт…
Сашко, Забік, як називали його близькі друзі, пішов у Вічність і поніс із собою частинку нашого життя.
Він був простий, відкритий, життєрадісний. Природа нагородила його захоплюючим даром — надзвичайно тонким почуттям гумору. Поруч із ним неможливо було сумувати-печалитися.
На поминальному обіді Олександр Поповіченко (друг, філолог-однокурсник, артист естради) заборонив усім плакати, бо говорили-згадували про Сашка, який любив життя, був дуже оптимістичним. Він мав фонтан ідей, не марнував жодного дня: писав пісні, музику — готував новий диск…
2015-й — ювілейний для класичного університету нашого міста. Олександр Заболотний писав оду на честь 150-річчя ОНУ ім. І.І. Мечникова та пісню-вітання випускникам філологічного факультету всіх років випуску (сам він закінчив його у 1975-у)…
Олександр Заболотний дуже любив те, що робив. Ми всі впевнені, що у його музиці, піснях є та енергетика, яка необхідна буде людям завжди.
4 лютого 2015 року о 19 годині 19 хвилин «Тріо «Гамбрінус» записало нині уже лебедину пісню Олександра Заболотного «А помнишь, друг». Слова та музику написав Олександр, вона присвячена одному із друзів Сашка — будівельнику — до його ювілею. Того вечора він був у доброму гуморі: жартував, розповідав цікаві одеські історії, виконував свої пісні й на замовлення — одеські шансони. Розкішно, як тільки умів він, заспівав «Віджуравліли твої очі» (слова Василя Піддубняка, випускника філфаку 1974 року, журналіста й письменника):
Віджуравлілось, відлетіло.
Лишилось лиш очей тепло,
Прошелестіло, мовби крила,
Але прощання не було…
Олександр Заболотний міг написати та проспівати нам ще не одну пісню, записати не один диск пісень, видати не одну книжку… Він мріяв про це… Але, на жаль, міг би… Впевнена, що його сини, онуки (маленький Сашко — копія діда), друзі — ми всі зробимо все, щоб зберегти його доробок. Син Сергій готує до видання книгу одеських оповідань батька «Не надо мне рассказывать», впевнені — будуть і нові диски пісень…
У пам’яті нашій завжди звучатимуть старі й нова пісня, шквал аплодисментів у «Гамбринусі» на кожен його шлягер, враження від прочитаного…
Любов ІСАЄНКО,
кандидат філологічних наук,
доцент ОНУ ім. І.І. Мечникова.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
