Спалахуйте частіше, блискітки!
Хіба ж не буває, коли вам випадає кепський день? І не лише гнітить негодою, а й поганим настроєм, який, здається, просто оповиває.
Так і мені було того дня. Наслухалася зранку не вельми втішних теленовин, стала свідком грубощів зухвалого водія маршрутки. Кортіло якомога швидше дістатися додому, сховатися від усього того в закритому просторі.
Але мала забігти в крамницю купити хліба. І треба ж було зустріти знайому, котру не бачила вже кілька років. Правду кажучи, не дуже за тим сумувала, бо, якщо чесно, нерідко дратувала ця самовпевнена жіночка скаргами, що всі, кому тільки не ліньки, прагнуть її використати, ошукати. Живе одна, має статки, добру пенсію. Така собі заможна одноосібниця.
Анна кудись поспішала. Та зупинилася. Помічаю особливий блиск, інтерес у її очах. Якась не схожа на колишню з байдужим поглядом Анну. Чи, бува, не одружилася?
— Ой, нема коли словом перекинутися, — першою почала Анна. — Спішу, щоб було гаряче...
Довідуюсь, що квапиться жінка до військового шпиталю, де лікуються поранені воїни, учасники АТО на Донбасі. Вона більше місяця мало не щодня носить скаліченим хлопцям свіжі бульйончики, котлети, пи-ріжки, голубці, іншу домашню смакоту, фрукти, ласощі. Аби швидше гоїлися рани.
— Ти знаєш, сама не можу віддавати все це їм у руки. Серце крається, не витримує це бачити. Такі юні і так жорстоко скалічені. Віддаю дівчатам, що біля них пораються. А сама плачу... Вибачай, побіжу...
Як приємно побачити людину зовсім іншою, ніж знав її допоки. То приємне і для власної душі відкриття, коли помічаєш блискітки щирої благочинності, любові в інших.
Того дня однією блискіткою не обійшлося. В найближчому магазині «Таврія» почула, як новенька юна касирка відмінною українською мовою чемно спілкується з покупцями. Дівчина працює швидко, вправно, з привітною посмішкою. Мимоволі замилуєшся. Та ще й така чиста українська мова з її вуст!
Попереду мене стояв літній невисокий сухорлявий чоловік. І раптом...
— Что ето такоє? Как ви разговарєваєте? Ето Одеса, здєсь так нє положено, — гидко процідив крізь зуби.
— Вибачайте, добродію, а чому? Що, Одеса — не Україна? — гідно відповіла запитанням дівчина. — Прошу не ображати нас.
Старий чоловік мовчки посунув до виходу. Інші покупці в черзі до каси підбадьорили касирку. Я теж побажала новенькій так і надалі тримати.
Тепер щоразу з покупками шукаю очима цю юну касирку.
Оксана ПОЛІЩУК.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
