Крим. Рік після анексії. Що далі?
В українському суспільстві домінує визнання Криму як української території, анексованої Російською Федерацією, — такої позиції дотримуються 69% громадян. І лише 14% громадян визначають Крим як територію РФ. При цьому 8% із них вважають, що включення Криму до складу Росії відбулося в цілком законний спосіб, а 6% — певні, що це приєднання було нелегальним. Для 10% населення України Крим — це територія, що не належить ані Росії, ані Україні, а ще 8% не змогли чітко визначити своєї позиції щодо його статусу.
Ставлення до Криму як до анексованої Росією української території переважає в усіх регіонах України, окрім Донбасу. Найбільше підтримують таку позицію на Галичині (90% жителів регіону), Волині (88,5%),
м. Києві (86%), на Нижньому По-дніпров’ї (82,5%), Центральному регіоні (77%), на Південному Заході (65%), Поліссі (71%) та Поділлі (57,5%). Дещо менше підтримують цю позицію на Слобожанщині (45%), проте там виявилося найбільше тих, хто не міг визначитися з цього питання (20%).
Істотно відрізняється від решти регіонів України Донбас. Тільки 22% жителів Донбасу сприймають Крим як територію України, що стала об’єктом анексії з боку РФ. Відносна більшість жителів Донбасу вважає Крим територією Росії, приєднаною до неї в легальний спосіб (29% жителів регіону). На другому місці — сприйняття Криму як території, що не належить ані Україні, ані Росії (25%).
Більшість жителів України (69%) вважає, що питання про повернення Криму до складу України ставити необхідно, причому більшість із них (42,5%) кажуть про необхідність робити це вже сьогодні, оскільки Крим — анексована територія, на якій проживають українці та татари, які потребують захисту. Ще 27% вважають, що загалом порушувати це питання треба, але не зараз.
Загальноукраїнська громадська думка щодо способів повернути Крим дещо поділилася між кількома можливими варіантами. Так, найбільша підтримка була надана перспективі повернути Крим в результаті проведення ефективних внутрішніх реформ в Україні, підвищення рівня добробуту, але за це висловилися лише близько чверті населення — 24%. Майже таку ж підтримку (21%) дістав сценарій, за якого повернення Криму відбудеться внаслідок погіршення внутрішньополітичної та економічної ситуації в Російській Федерації, тобто без цілеспрямованих на повернення Криму зусиль безпосередньо України. Ще 14% жителів України вважають, що повернути Крим можливо тільки військовим шляхом, за допомогою наступу українських військ, практично стільки ж (13%) підтримують спосіб міжнародного тиску та санкцій Заходу щодо Росії. Водночас 16% населення України не бачить жодних шляхів повернення Криму.
Дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціологічною службою «Ukrainian Sociology Service» з 25 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень в 11 регіонах України. Всього опитано 4413 респондентів (по 400 в усіх регіонах, на Закарпатті та Буковині — 401, в Центрі — 402, на Поліссі — 410). Розробники проекту виокремили 11 історичних регіонів для опитування: Волинь (Волинська та Рівненська області); Галичина (Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська); Південний Захід (Закарпатська та Чернівецька); Поділля (Вінницька та Хмельницька); Полісся (Житомирська, Київська, Сумська та Чернігівська); Центр (Черкаська, Кіровоградська та Полтавська); Слобожанщина (Харківська); Нижнє Подніпров’я (Дніпропетровська та Запорізька); Причорномор’я (Миколаївська, Одеська та Херсонська); Донбас (Донецька); м. Киев. Опитування в Луганській області та анексованому Криму не проводилося. Максимальна похибка вибірки у кожному регіоні не перевищує 5,0%.
Дослідження профінансовано програмою МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206