Завдання держави – обслуговування громадянина

— Якщо уявити Україну в 2016 році, країну, в якій відбулася адміністративна реформа, що це змінило в житті звичайних громадян?

— Якщо відбудеться оптимістичний сценарій впровадження ад-міністративної реформи, то це означатиме, що в лютому 2016-го у нас уже будуть органи місцевого самоврядування в нових адміністративно-територіальних одиницях, які можуть називатися або громади, або волості (це ще предмет дискусій). І майже вся влада на місцях належатиме цим громадам.

— Скільки населених пунктів буде об’єднано в одну громаду?

— Багато залежить від ініціативи знизу. От сільські голови зараз не хочуть об’єднуватися добровільно у громади по кілька сіл. Бояться втратити владу. Але їхня влада на селі і саме село залишаються! Об’єднання у громаду дає кільком селам одразу більше фінансових та організаційних можливостей. Скажімо, гуртом одного року полагодили дорогу на одне село, наступного — на інше. І так в усьому. До того ж об’єднані громади завдяки реформі децентралізації отримають більші бюджети для своєї роботи. Важливо, щоб села не просто об’єднувалися, а об’єднувалися навколо того поселення, де є економічне життя — працюють підприємства. Тому людям зараз треба підштовхувати своїх сільських голів до якнайшвидшого гуртування.

— А які повноваження залишаться у сільських голів?

— У кожному селі буде обиратися лише сільський голова чи староста. В нього буде свій обсяг повноважень: посвідчення довідок, організація видачі необхідних селянам документів і головне — сільський голова представлятиме інтереси мешканців цього села в органах місцевого самоврядування — в раді та її виконавчому комітеті громади. Ці органи відповідатимуть за все, що відбувається на території громади, наприклад, роботу дош-кільних закладів і середніх шкіл. Це не означає, що вони вирішуватимуть, вчити математику чи українську мову. Вони відповідатимуть за те, щоб нормально працювала школа, яка буде виконувати закон про середню освіту і давати учням знання відповідно до затвердженої програми. А от вже де буде розташована школа, чи вона буде одна велика, чи їх буде кілька маленьких, чи до неї буде підвезення школярів, чи не буде такого підвезення, — це вже відповідальність місцевого самоврядування. Це вирішуватиметься на місці.

— Тобто, всі проблеми люди вирішуватимуть не в Києві чи обласному центрі, а в своїй громаді?

— Саме так. Наприклад, в кожній такій громаді має бути Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) і там мають надаватися всі адміністративні послуги, яких потребують люди. Тобто всі довідки, виписки з реєстрів, свідоцтва про народження, смерть, реєстрація підприємства, землі, нерухомості, а також видача паспортів, внутрішніх і закордонних, — усе буде у кожній громаді в будинку під одним дахом. Такі зручності для людей будуть у разі успішної реформи з децентралізації. Бо згідно з чинним Законом «Про адміністративні послуги» подібні центри вже повинні видавати громадянам усі документи. Але йде відомча боротьба, декілька державних органів не виконують законодавство і не хочуть передати видачу своїх документів у ЦНАПи.

— Які органи не виконують закон?

— Державна міграційна служба, яка продовжує видавати паспорти громадянам, а за законом мала передати все це в центри надання адміністративних послуг. Є питання з Державною реєстраційною службою, яка реєструє створення юридичних осіб, право власності на нерухоме майно і теж не хоче віддати ці повноваження на місця у ЦНАПи. Але ми продовжуємо домагатися, щоб усі чиновники почали виконувати закон — всі послуги і документи для громадян мають бути під одним дахом у місцевому Центрі надання адмінпослуг.

— Якщо ця реформа буде втілена, всі ці послуги, виписки, довідки, вони стануть дорожчими, і для держави, і для громадянина, чи дешевшими?

— Це не пов’язано безпосередньо одне з другим. Предметом реформи децентралізації є перерозподіл повноважень від Києва на місця. Чи буде підвищення вартості адміністративних послуг, це вже залежить від іншого законодавства. Я можу сказати, що більшість наших адміністративних послуг не потребує сьогодні підвищення плати. Навпаки, на видачі тих же паспортів держава заробляє на громадянах, що неправильно. Адміністративні послуги — паспорти, довідки, виписки — держава повинна надавати на рівні собівартості. І якби такий підхід був закладений в наше законодавство, то багато послуг стали б для громадян дешевшими.

— А чому держава не повинна заробляти, скажімо, на видачі закордонних паспортів? Це така світова практика?

— Тому що адміністративні послуги — паспорти, довідки, свідоцтва — це не бізнес, це не те, на чому держава повинна заробляти. Держава існує для обслуговування громадянина. Тому вона не повинна заробляти на обслуговуванні громадянина. Адміністративні послуги — це необхідний інструмент реалізації громадянами своїх прав. Наприклад, громадяни мають право на створення об’єднань громадян і для того, щоб вони функціонували, треба зареєструвати, отримати свідоцтво, створити юридичну особу тощо. Щоб не було зловживань, законом встановлюється необхідність пройти певні адміністративні процедури. Оце і називається адміністративні послуги. Чим їх менше, тим краще, тим вільніші громадяни в державі, і на цьому держава не повинна заробляти.

Аліса ТИМЧЕНКО.
Регіональний прес-центр ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».