Через книги до зірок

Кілька років поспіль це видання астрономічної обсерваторії при ОНУ ім. І.І. Мечникова з успіхом презентують в Одеській національній науковій бібліотеці ім. М. Горького. Зустрічі з науковцями — авторами статей, розповіді про цікаві події та явища космосу, досягнення одеських астрономів, перегляди документальних стрічок та книжкових добірок (у фондах «Горьківки» збереглися раритетні книги з астрономії та астрофізики) — все це створило чудовий щорічний бібліотечний проект «Парад планет». У

2015-у він особливо насичений. Адже маємо багато визначних дат: 165 років від дня народження Олександра Костянтиновича Кононовича, професора, з 1881-го директора Одеської астрономічної обсерваторії; 150 років Одеському національному університету ім. І.І. Мечникова; 135 років від дня наро-дження професора, академіка Олександра Яковича Орлова, який з 1912-го очолював Одеську астрономічну обсерваторію; 110 років відкриттю спеціальної теорії ймо-вірності Альберта Ейнштейна; 100 років створенню загальної теорії ймовірності — теорії гравітації Ейнштейна; 175 років від дня наро-дження Івана Павловича Пулюя — видатного фізика, філософа, культурного діяча. Зрозуміло, що всі ці дати знайшли своє висвітлення у форматі масштабної книжкової виставки «У світі астрономії, фізики, астрофізики». Та якщо, скажімо, теорії ймовірності Ейнштейна присвячено багато сучасних видань — від наукових монографій до популярних підручників, то про вітчизняного вченого Івана Пулюя літератури, на жаль, небагато. Тож на цій значущій постаті варто зупинитися особливо.

В історії науки України і всього людства Іван Павлович Пулюй посів провідне місце як учений світового масштабу: фізик, математик, астроном, електротехнік, теолог, філософ, видатний популяризатор знань, блискучий педагог. Наприкінці минулого століття — як повернення із забуття — вийшла чудова книжка «Іван Пулюй. Збірник праць / Упорядн. В. Шендеровський. Київ: Рада, 1996. — 708 с.», де зібрані всі роботи вченого: відкриття з фізики, електротехніки, науково-популярні та публіцистичні статті, спогади сучасників, а в додатку міститься бібліографія праць професора.

Ця книга у 2002 році потрапила до бібліотеки від її упорядника, науковця Василя Шендеровського з його автографом: «Науковій бібліотеці ім. М. Горького. Зі щирими побажаннями творчих успіхів на терені духовного відродження України! Василь Шендеровський. 12.09.2002 р.». Слід нагадати, що в 1994-у Василь Шендеровський входив до міжнародної групи, яка звернулася до уряду України з пропозицією відзначити вперше на державному рівні 150-річний ювілей Івана Павловича Пулюя.

Про головний винахід Івана Пулюя цікаво розповідають та пишуть фахівці, але можна і самому зазирнути у документні матеріали збірки, які доводять історичну правду, об’є-ктивно визначають авторство винаходів. Провідний творчий подвиг вченого-фізика — відкриття у 1895 році невидимих Х-променів, яке, за словами деяких авторів, він зробив раніше за Вільгельма Рентгена. Але тоді, на жаль, фундаментальний внесок українського вченого у становлення рентгенології залишився майже поза увагою. Не менш вагомий внесок Івана Полюя — 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами, насамперед з проблем катодного випромінювання та катодних Х-променів. У 1892 році він опублікував схему-опис трубки, що випромінює Х-промені, та першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета.

Іван Пулюй паралельно з науковими дослідами активно займався культурною діяльністю. Разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким він здійснив перший переклад українською мовою Нового та Старого Заповітів (позначилася перша освіта вченого — теологічний факультет Віденського університету). Після довгих років поневірянь у 1903-у працю, нарешті, було видано Британською біблійною общиною, що викликало широкий позитивний резонанс.

Не без гордості зазначимо, що наш земляк знав 15 мов — як давніх, так і сучасних. Будучи професором, він заснував стипендії для українських студентів в Австро-Угорщині. Був дійсним членом Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка (НТШ) — першої української національної академії наук.

На честь вшанування пам’яті славетного українця у 1995 році його ім’я присвоєно Тернопільському державному політехнічному університету. Свою лепту вдячності додала цьогоріч і «Горьківка», зробивши видання про життя, наукову й культурну діяльність Івана Пулюя центром книжкової експозиції «У світі астрономії, фізики, астрофізики».

Серед експонованих раритетів представлені також роботи Олександра Яковича Орлова, який у 1912 році приїхав до Одеси й очолив тутешню астрономічну науку, обі-ймав посаду завідувача кафедри астрономії і геодезії, завідував астрономічною обсерваторією тоді ще Імператорського Новоросійського університету (нині ОНУ ім. І.І. Мечникова). З імені Олександра Орлова починається й історія створення та виходу у 1919-у щорічного збірника «Одеський астрономічний календар», видання якого через певні історичні та політичні обставини було перерване й відновлене лише в 1999-у.

Як уже мовилося в ОННБ ім. М. Горького відбулася презентація випуску «Одеський астрономічний календар — 2015». Про це видання, його історію та наповнення розповів головний редактор, академік Академії вищої школи України, професор Валентин Каретников. Багато цікавого про сучасні досягнення астрономії та космонавтики повідав член редколегії календаря, голова Одеського астрономічного товариства, доцент кафедри астрономії ОНУ ім. І.І. Мечникова Михайло Рябов. А доцент кафедри теоретичної фізики ОНУ В’ячеслав Олейник присвятив свій виступ обговоренню видатного відкриття, зробленого Альбертом Ейнштейном, що простір і час є видами матерії, які описуються за допомогою математичних рівнянь. Це відкриття поставило ім’я Ейнштейна в ряд найвидатніших фізиків усіх часів. Сучасна космологія, що будується на теорії гравітації Ейнштейна, в останні десятиліття стає не тільки спостережною, а й експериментальною наукою, про що свідчить низка досліджень, представлених на виставці «Нові видання з природознавчої літератури».

Аудиторії, а це зацікавлена астрономією молодь, було показано відеофільми та фотознімки найсучасніших світових обсерваторій, зіркового неба, космічного простору, комп’ютерної подорожі всередину чорної діри тощо. Отож якщо хочете «дотягнутися» до зірок і дізнатися про «зірок» вітчизняної та світової науки, приходьте у бібліотеку.

Тетяна ГЮМЮШЛЮ,
провідний бібліограф
відділу зв’язків
з громадськістю і реклами ОННБ ім. М. Горького.