№ 13 (21585) четвер 26 лютого 2015 року

        Пішла у засвіти Небесна сотня,
        Полинула, мов журавлиний клин.
                        Ольга Нестеренко.

18 лютого в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського відкрилася фотодокументальна виставка, присвячена річниці Майдану. А 20 лютого, у День пам’яті Небесної сотні, відбулися читання. Серед присутніх — учасники київського та одеського Євромайданів, учні Одеського центру професійно-технічної ос-віти, працівники й відвідувачі книгозбірні.

Слухали поезії, філософські роздуми, зворушливі історії, що знов і знов повертали в ті незабутні трагічні й героїчні дні. Спогадами про київський Майдан по-ділилися Ганна Рудик і Наталя Михайленко, свої вірші прочитали Зоя Данилова і студентка  гума-нітарного факультету ОНПУ Юлія Коляденко, а Олег, учень ОЦПТО, — твір Т. Шевченка «Розрита могила», що й сьогодні звучить дуже сучасно.

Про ризики бездіяльності парламентської коаліції щодо реформування виборчого законодавства

Підписанням у листопаді 2014 року коаліційної угоди фракції парламентської більшості взяли на себе зобов’язання завершити реформування законодавства про парламентські вибори впродовж першого кварталу, а реформу законодавства про місцеві вибори — впродовж першого півріччя 2015 року.

Хоча з моменту підписання коаліційної угоди, в якій закріплено ці зобов’язання, минуло майже три місяці, а до початку виборчого процесу з чергових місцевих виборів залишається лише сім місяців, жодних кроків у напрямку проведення виборчої реформи парламент не здійснив. Після зустрічі з головою Венеціанської комісії Джанні Букіккіо голова Верховної Ради України Володимир Гройсман дав усне доручення створити робочу групу з питань реформування виборчого законодавства, яке так і не було виконане.

Пам’яті героя-десантника Володимира Терещенка

Хрести підіймалися вгору
назустріч зухвалим вітрам.
Від жаху сміялися зорі,
лишаючи стогін вікам.

У понеділок, 23 лютого, на Соборній площі відбулася траурна церемонія прощання із загиблими бійцями полку особливого призначення «Азов», який тримає оборону поблизу Маріуполя.

Попрощатися з героями прийшли кілька сотень «азовців», друзі і рідні,  городяни. Одесити Олександр Кутузакій (позивний «Кутуз») і Микола Троїцький («Акела») полягли смертю хоробрих у боях біля села Широкиного Новоазовського району 15 лютого. Олександрові було 28 років, Миколі — 49. З дозволу матері загиблого Олександра Кутузакія його обличчя зі слідами жорстоких тортур і знущань, яким бійця піддали вороги, відкрили перед присутніми.

Як уже повідомляли «Чорноморські новини», у неділю, 1 березня, в Одесі відбудуться проміжні вибори до міської ради в окрузі №40. Жителям Малиновського району належить обрати свого представника до міськради замість Геннадія Чекіти, який склав свій мандат у зв’язку з обранням депутатом Верховної Ради.

Кандидатом на проміжних виборах в окрузі №40 конференція Одеської міської організації ВО «Свобода» висунула голову міського осередку Сергія Солтасюка.

Сьогодні пропонуємо вашій увазі коротку розмову з Сергієм Васильовичем про те, якими питаннями передусім він має намір займатися в органі місцевого самоврядування, з якими труднощами стикається під час перебігу виборчої кампанії, про його світоглядні пріоритети.

Круглий стіл «Перспективи повернення контролю України над одеським аеропортом» відбувся за ініціативи координаційної ради громадських організації одеського Євромайдану. За нинішньої ситуації в державі та з огляду на привабливість нашого регіону для ляльководів «зелених чоловічків» питання безпеки в Одесі насамперед та на Одещині загалом стоять, певна річ, на першому місці. Нині ми мусимо бути готовими до будь-яких загрозливих викликів. А відтак учасники обговорення аналізували різні фактори ризику щодо перенесення навесні цього року воєнних дій на терени нашої області.

Передусім говорили про ситуацію довкола одеського аеропорту та його фактичних власників, а також про можливість використання російськими військовими цього стратегічного об’єкта у випадку воєнної загрози. Йшлося і про юридичні аспекти повернення аеропорту у комунальну власність міста та можливі дії громадськості у цій справі.

Закінчення. Початок у номерах за 7, 12, 14 та 21 лютого.

Влада не буває доброю. Вона буває поганою, або вельми поганою. Щоб дістатися влади, треба, здебільшого, пройти негативний відбір — довести, що ти вмієш брехати, зраджувати, пристосовуватися, красти. У західних країнах влада — це почесно, але збагатитися за рахунок влади неможливо. У нас влада — це, перш за все, можливість безкарно красти, грабувати.

Після Євромайдану суспільство йде шляхом демо-кратії та прогресу, натомість чиновництво залишилося у вчорашньому дні й намагається врятувати феодальну систему, яка гарантує правлячому класу звичне комфортне існування. Тому нинішня влада не бажає дослухатися до вимог народу, хоча головний чинник — покірність народу — вже зник. Владі доведеться або служити народу, або піти геть. Поки що ми маємо керівництво, яке здатне, в кращому випадку, слідувати за подіями. Тому суспільство має тиснути на владу, щоб країна рухалася в необхідному для нас напрямку. Американський письменник Ернест Гемінгвей (1899—1961) застерігав: «Так завжди буває, коли хтось хоче бути занадто хитрим занадто часто». Про це треба пам’ятати багатьом нашим політикам, які хочуть бути олігархами й одночасно державними посадовцями.

Церква, влада, інтернет-спільнота. Саме ці три сили сьогодні намагаються активно протидіяти інформаційній війні, яку Росія провадить і в міжнародному просторі, й у всесвітній павутині, й у духовній сфері. Недарма слово «пропаганда» перекладається з латини як віра, що підлягає поширенню.

Над російською інформаційною пропагандою замислився синод єпископів Києво-Галицького верховного архієпископства УГКЦ, який звернувся до своїх священиків із посланням про душпастирство в умовах війни.

Україна зараз — це публічна наукова лабораторна праця. Вона ж — і доведення історичної теореми. Про це пише московський історик, режисер, академік «РуАН» Євген Понасенков у своєму блозі для «МК».

«Справа в тому, що за ефектними зведеннями новин, у розпалі емоцій ми часто не помічаємо абсолютно об’єктивних процесів. Тобто, на мої переконання, зовсім не потрібно довго розводитись про загальну українську економіку або скандувати лозунги Західної України. Так, і технічні проблеми інтеграції у світ (не в Європу, а саме у світ!) будуть, і те, що багато діячів опозиції сподіваються на європейські гроші (цим вони не дуже відрізняються від тих, хто, сидячи минулого року в уряді, ділив гроші російські), — правильно. Але ж справа не в цьому! Не через це півтора мільйона українців рік тому вийшли в холод на вулиці! Просто люди хочуть вилізти з пащі живого трупа Союзу радянських соціалістичних республік! І в цьому історичне значення нинішніх подій. І я аплодую не якійсь «опозиції» або «Євроінтеграції»: я від душі вітаю конкретно (!) тих, хто є громадяни, а не овочі, хто бажає жити з відчуттям власної гідності!

У газеті «Голос України» за 9 січня 2015 року в статті «Бійця судять за те, що живим повернувся з пекла», розповідається про 22-річного Ігоря Лавренюка, який був призваний на військову службу і став бійцем 51-ї механізованої бригади, і що він пережив на війні. Але після всього пережитого, тепер його та його побратимів судять й обіцяють п’ять років ув’язнення. За що?

Наш генералітет, нащадки Жукова, дозволяють знущатися над нашими воїнами, а слідчих, які звинувачують бійців, потрібно самих негайно відправити на передову. Люстрацію, вважаю, слід почати з воєнної прокуратури. Воїнові важко себе захистити, бо він підневільна людина. А самодурів не бракує. Таке воєнне начальство і вбиває патріотизм у молоді.

Історія Одеси: короткий курс

Розділ ІІ. Качібей-Хаджибей під османською владою. Походи запорізьких козаків

У другій половині ХV ст. на Північне Причорномор’я поширила свою владу Османська імперія. У 1484 році турецькі війська здобули Акерман (Білгород-Дністровський), у 1480-х татари взяли Дашків і «заснували» на його місці Очаків (Очікале). Приблизно в цей же час під владу османів та їхніх васалів потрапив і Качібей. Литовський князь та польський король Сигізмунд ІІІ офіційно визнав втрату чорноморського узбережжя лише у договорі з кримським ханом Сагіб-Гіреєм 1540 року. Напередодні його укладання «люди старые, Кияне, Черкашене, Каневцы» повідомили уряд Сигізмунда про давній кордон з татарами, зокрема про те, що він проходив, «где Днестр упал в море; а оттоль с устья Днестрова Лименом пошла граница мимо Очаков, аж до устья Днепрова», з посиланням на боярина київського, удільного князя Семена Олельковича (роки правління — 1455 — 1470), який той кордон встановлював. Отже, українське населення вважало берег моря у межиріччі Дністра та Дніпра своєю, а не татарською землею.

    Що має статись — станеться обов’язково і буде
    найкращим, бо така воля Господня.
                        Іван Пулюй.

Якщо зірки на небі запалюють і ми можемо їх бачити — значить, це комусь потрібно. Люди завжди дивилися на зірки й бачили в них щось величне, неосяжне та прекрасне.

Чи легко сучасній людині «дотягнутися» до зірок? Астрономія та інші пов’язані з нею науки стали, як то кажуть, добрими друзями в нашому повсякденні. Інформація про відкриття і наукові досягнення в цій царині викликає всезагальну увагу й зацікавленість. Прикладом цього, зокрема, свідчить популярність у нашому місті щорічника «Одеський астрономічний календар».

Минулої п’ятниці в Золотій залі Одеського літературного музею відбулася зустріч із Сергієм Гальченком, заступником директора Інституту української літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України з наукової та видавничої роботи. Відомий дослідник представив цілу низку нових видань, підготовлених інститутом до 200-ліття Кобзаря, і розповів про нові розвідки і нові видавничі проекти у шевченко-знавстві.

Серед особливо значущих книжкових новинок, випущених до ювілейної дати, Сергій Анастасійович продемонстрував факсимільний варіант першого видання «Кобзаря» 1840 року. Книга повністю повторює раритетне видання — і за розміром, і за обкладинкою і, звичайно ж, за внутрішнім дизайном.

Нещодавно в Одеській вечірній школі № 25 відбувся день профорієнтації. У гості до дітей прийшли представники провідних вишів та училищ міста.

Уже давно продзвенів дзвоник, сповістивши про закінчення уроків, а старшокласники школи № 25 усе ще сумлінно сиділи за партами. Сьогодні у них майже іспит на зрілість — день профорієнтації. Адміністрація закладу запросила представників чи не всіх одеських вишів, коледжів та училищ.

Довіра українських дітей до інформації, яку можна знайти в мережі інтернет, суттєво знизилася.

Як повідомила на прес-конференції в «Укрінформі» заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Любов Найдьонова, про це свідчать результати дослідження, проведеного інститутом. «Ще минулого року підлітки вважали, що інтернет є зосередженням правди, бо те, що говорять по телевізору, — це маніпуляції. Цьогоріч ми бачимо абсолютно протилежну картину. Діти кажуть, що інтернет — це все неправда, тому що там представлені тільки суб’єктивні враження», — зазначила Любов Найдьонова.

Щиро вітаємо з ювілеєм просвітянку, палку патріотку, глибоку особистість пані Наталю Шаталову.

Зичимо плідної праці на українській ниві, творчого натхнення. Цінуємо Вашу материнську любов, якою сповнюєте наше жорстоке сьогодення. Цінуємо красу і світло Вашої душі.