Прикро не за Петрова, а за Петренка
Що ж таке рідна мова? Це генетичний код, який закладений Богом у кожну людину. І якщо людина цурається рідної мови, то ламає свій генетичний код.
Відтак, при переході від покоління до покоління утворюються «чорні діри», відбувається процес виро-дження. Найгірше слово, яким колись називали людей, що відмовлялися від свого походження, рідної мови, — «виродок». Тоді спостерігається таке явище, яке знову ж чітко характеризує народ: «від одного берега відстав, а до другого не пристав». А якщо це відбувається масово впродовж століть, як було з українцями? Це просто й щемко означила Ліна Костенко: «Ми хвора нація, ми дуже хвора нація». Отже, гранично ясно: хворобу треба лікувати. Як? Ставати Українцями. І починати треба з мови, бо це основа нашого буття, бо це душа нашого народу.
«Українська мова є однією з найбагатших сло-в’янських мов; це мова поетична, музична, мальовнича», — писав відомий філолог-славіст Ізмаїл Срезневський. Недарма в Парижі (1934 рік) на Міжнародному конкурсі мов українська посіла третє місце після перської (фарсі) й французької. Російська ж на тому конкурсі була 24-ю! А які ж недоліки все-таки не дали українській мові посісти вище місце? Виявляється, немилозвучним є збіг кількох приголосних чи голосних звуків у словах (наприклад, зітхнув, студентський, лауреат), небажаними є винятки з правил (хоч у нашій мові їх не так багато), важлива наявність словників, питома лексика мови (за тисячоліття розвитку наша мова не знала такої навали іншомовних слів, як зараз). Якраз з точки зору вдосконалення мовної системи повертаються суто українські слова «летовище», «слухавка», «наразі», «заштрик», «відсоток» тощо, правопис іншомовних слів приведений до норм українських (журі, конвеєр, Чилі, Вашингтон, інтермецо...), вчені пропонують зміни у вимові й написанні слів «лавреат», «катедра» та ін.
Отже, мова — це живий організм. Вона розвивається, удосконалюється. За демографічною потужністю нині ми на 20-у місці в світі поміж 2500 народів. До речі, значний відсоток дає нам українська діаспора по світах. Якщо через нехлюйство одних українців чи зраду інших ми опинимося через деякий час, наприклад, на 100-у місці у світі, — це означатиме, що як нація кращої долі не заслуговуємо.
У всіх мовних пристрастях, які вирують у нашому сьогоденні, мене завжди більше зачіпає позиція Петренка, а не Петрова. Бо якщо відчує Петренко себе господарем на цьому клаптику землі, що зветься Україною, то буде добре тут усім — і Петрову, і Гуцу, і Гетіашвілі, і Кіндсфатеру… Загальновизнаний факт, що українці — толерантна нація. Та треба пильнувати, щоб за цією толерантністю не втратити своє, найдорожче — мову! Ще Іван Франко застерігав: «Не будь занадто солодким, бо злижуть». За всіма міжнародними правилами представники інших національностей інтегруються в життя країни через її мову. А в Україні маємо такі мови національних меншин: російсько-болгарська, російсько-молдавська, російсько-ґаґаузька тощо.
Цікаве дослідження про прізвища одеситів провів мовознавець, письменник Олекса Різників (газ. «Чорноморські новини»). Коли, на якому історичному повороті ми загубили своє? Чому зраджуємо найдорожче, що маємо?
Козаченко, Бондар, Шевченко, Завірюха, Кучернюк, Пилипчук, Коваль, Цаприка, Приходько, Голота, Кваша, Шпирко, Гайда, Білик, Бур’ян, Іванюк, Заволока, Черняк, Швець, Саєнко, Книш, Кавун, Сагайдачний, Дейнеґа, Завгородній, Ткаченко… Це тільки крихітна частка прізвищ мешканців наших міст — українців.
Дорогі співвітчизники! Промовте ще й ще раз своє прізвище — і до вас долине запах рідного євшан-зілля, й озветься весь ваш родовід рідними голосами й чуттями, і заговорять до вас рідною — таки ж українською! — мовою. Не забувайте, що це ваша рідна мова. Шануйте її, передайте своїм дітям, не втрачайте ниточку родоводу. Бо всі ми — діти матінки України!
Валентина СИДОРУК,
член НСПУ, просвітянка.
м. Іллічівськ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
