Якщо із шлунком щось не те...

— Що провокує це захворювання?

— Причинами, за яких розвивається гострий гастрит, найчастіше є погрішності у харчуванні (переїдання, гостра, солона й жирна їжа), харчові токсикоінфекції (наприклад, сальмонельоз), харчова алергія (на суниці, гриби, устриці тощо). Викликати запалення слизової оболонки шлунка здатні також деякі ліки. Аспірин, антибіотики, сульфаніламіди, деякі вітамінні препарати — ось далеко не повний їх перелік. Не дарма лікарі не втомлюються повторювати: самостійно приймати медикаменти «на свій страх і ризик» неприпустимо! Нерідко «провокатором» гастриту виступає алкоголь, особливо — сивушні масла, що містяться в його сурогатах, самогоні скажімо.

— Як заявляє про себе гострий гастрит?

— Його симптоми проявляються зазвичай через 4—8 годин після впливу хвороботворного фактора. Виникає характерне відчуття тяжкості і повноти у надчеревній ділянці. Потім з’являється слабкість, запаморочення, нудота, блювання, пронос. Одне слово, картина гострого гастриту дуже схожа на отруєння. Власне, через це він часто не діагностується — рідко хто відразу побіжить до лікаря, коли просто «з’їв щось не те».

При гострому гастриті змінюється не тільки стан шлунка і кишковика: шкіра і видимі слизові оболонки стають блідими, язик вкривається сірувато-білим нальотом. Виникає слинотеча або, навпаки, сильна сухість у роті. При промацуванні болить «під ложечкою» — у тому місці, де ребра утворюють кут під грудиною. Якщо дія шкідливих чинників повторюється, то гострий гастрит зазвичай переходить у хронічний. Тоді вже лікування буде складнішим і тривалішим, тож боротися із гострим гастритом слід рішуче і нещадно.

— А як його лікувати?

— Починають з очищення шлунка і кишковика, щоб «усяка гидота» не продовжувала своє хвороботворне діло. Цю нескладну процедуру можна виконати практично у будь-яких умовах.

При сильних болях призначають болезаспокійливі препарати, але приймати їх постійно не слід і, звичайно, курс їх прийому потрібно узгодити з лікарем.

Для припинення проносу можна скористатися симптоматичними засобами, але тільки після того, як лікар упевниться, що причиною розладу шлунка є не інфекція. Якщо ж хвороба спровокована хвороботворними мікроорганізмами —  потрібні відповідні антибіотики. Підкреслю ще раз: зробити адекватне призначення може тільки лікар.

— Якою має бути дієта при гострому гастриті?

— Перші день-два пацієнтові з гастритом рекомендується утримуватися від прийому їжі. Спрагу (за відсутності блювоти) можна тамувати невеликими порціями неміцного чаю або мінеральної води, як-от «Боржомі» (обов’язково без газу). На другий-третій день дозволяють нежирний бульйон, слизовий суп, манну і протерту рисову каші, киселі. Потім хворого переводять на так званий «перший стіл», а через шість-вісім днів — на звичайне харчування. Але, зрозуміло, із розумними обмеженнями. Смажене, копчене, гостре, жирне дозволяється у геть незначних кількостях. Свіжі овочі та фрукти теж вживають з обережністю — клітковина, що в них міститься, подразнює шлунково-кишковий тракт. Перевагу віддають «ніжним» дарам садів і городів: персикам, абрикосам, бананам, томатам зі знятою шкіркою, а ще — тушкованим овочам і компотам.

Профілактика гастриту зводиться до раціонального харчування (його основний принцип простий: з’їсти все неможливо, тому переїдати безглуздо), суворого санітарно-гігієнічного нагляду на підприємствах громадського харчування, а також нашої особистої гігієни.

— З гострим зрозуміло, але ж часто ми чуємо: у вас — хронічний гастрит...

— Недолікований гострий гастрит, повторний вплив хвороботворного агента або занадто вільний підхід до дієти після стихання проявів гострого запалення слизової шлунка можуть призвести до хронічного гастриту.

Причин цього захворювання сьогодні так багато, що чи не кожен другий наш сучасник може себе сміливо вважати пацієнтом гастроентеролога. До основних факторів, що призводять до розвитку хронічного гастриту, належать: «підривна діяльність» бактерії хелікобактер пілорі (вона є й причиною виразкової хвороби), «нервове» порушення функцій шлунка, що виникає через тривале перенапруження або перевтому, а ще — недоїдання і переїдання, надлишок солодкого, нестача білків та вітамінів (неповноцінне харчування), нерегулярний прийом їжі. Привертає до виникнення «звичного» гастриту харчування всухом’ятку, зловживання кавою, гіподинамія та стреси. Фактором ризику вважають також пристрасть до надмірно гарячих або дуже холодних напоїв та їжі.

Має значення і кислотність шлункового соку (цей показник з’ясовують у лікарні або в поліклініці, роблячи спеціальний аналіз). Як підвищена, так і знижена, вона може спровокувати розвиток запалення слизової оболонки шлунка. Особливо важливо враховувати цей фактор при виборі методів лікування гастриту.

— Які особливості лікування хронічного гастриту?

— Хронічний гастрит — сприятливий ґрунт для розвитку виразкової хвороби, боротися з якою значно складніше, виникнення рубцевих змін у стінках і сфінктерах шлунка, утворення поліпів. Можливий навіть розвиток злоякісних новоутворень. Саме тому гастрит слід лікувати навіть у тому випадку, коли болі в шлунку не є сильними.

Курс лікування зазвичай призначають з урахуванням кислотності шлункового соку: надлишкову — зменшують, недостатню — стимулюють. Тому займатися самолікуванням ризиковано: якщо помилитеся з призначенням собі ліків (у тому числі і «нешкідливих трав»), стан погіршиться і лікарям доведеться докласти масу зусиль, аби виправити ситуацію.

Розрізняються навіть дієти, які рекомендують при гастриті для пацієнтів з різною кислотністю. Так, при підвищеній вона повинна включати варені м’ясо і рибу, білий хліб, молочні супи, каші, протерті овочі і фрукти, нежирні варені ковбаси. Протипоказані концентровані бульйони, спеції, з обережністю використовуються кислі фрукти і соки, кефір та ацидофільне молоко.

При гастриті зі зниженою кислотністю бульйони і м’ясні супи, навпаки, використовують як обов’язковий, «сокогінний» компонент дієти. М’ясо і риба рекомендується у вигляді котлет, дозволяється нежирна шинка, оселедець, соуси, яйця, масло, сир. Рекомендуються і кисломолочні напої. А ось свіже, «солодке» молоко — продукт у цьому випадку небажаний. Дієту призначають на два-три місяці після затихання гострих явищ, а якщо хворий ретельно дотримувався рекомендацій, то надалі він зможе повернутися до улюблених жирних, гострих і солодких страв, але, як і у всьому в житті, «з розумом» і в міру.

Розмовляв Ярослав ШЛАПАК.