Переглядів: 827

Найплідніші одеські роки

Іван Липа прожив лише п’ятдесят вісім років. Із них найпліднішими були шістнадцять, які він віддав нашому місту — з 1902-го по 1918-й.

Як лікар Іван Липа не на одне століття залишив по собі добру пам’ять, збудувавши в селі Дальник, що входило тоді до Одеського градоначальства, лікарню, яка діє і досі. Згодом працював земським лікарем для бідних і мешкав з родиною на Ближніх Млинах, у будинку №17 по вулиці Юріївській. До речі, слід також згадати про його працю за фахом в одному із шести повітових міст Херсонської губернії — Ананьєві — у 1897—1898 роках після закінчення медичного факультету Казанського університету, хоча починав свою медичну освіту в Харківському університеті. Відзначимо також і той факт, що через нашого видатного земляка, мецената громадсько-політичного діяча перешорянина Євгена Чикаленка Іван Липа спробував був влаштуватися на роботу на медичний факультет Новоросійського університету, що відкрився 1900 року. Про це свідчить їхнє листування, але спроба закінчилася нічим.

Як громадсько-політичний діяч Іван Липа почав формуватися на початку 1890-х, під час навчання в Харкові. У липні 1891-го він був одним з чільних засновників таємної організації «Братерство тарасівців». Сталося це на могилі Т. Шевченка. Четверо молодих свідомих українців, а саме В. Боровик, випускних природничого факультету Київського університету Св. Володимира, І. Липа, М. Базькевич та М. Байздренко, студенти Харківського університету, створили організацію, одним із завдань якої було визволення української нації з-під російського панування. Іван Липа ще й був автором програмного документа «Братства тарасівців», надрукованого у львівському журналі «Правда».

Слід підкреслити, що Іван Липа був одним із засновників першого в підросійській Україні товариства «Просвіта» (Одеса, 1905 рік), членом одеських громадських орга-нізацій «Українська хата» та «Український клуб». У 1917-у його призначають українським комісаром Одеси. Він був також членом ЦК партії соціалістів-самостійників, міністром віросповідань УНР тощо.

Видавничій справі Іван Липа теж прислужився добре. По переїзді до Одеси він разом з Миколою Вороним та Іваном Луценком створив «Одеську літературну спілку», яка спричинилася до видання двох модернових українських одеських літературних збірок — «З над хмар і з долин» (укладач М. Вороний, 1903) та «Багаття» (укладач І. Липа, 1905). У тому ж, фактично першому українському видавництві в Одесі, Іван Липа випустив двотомник українського письменника Олексія Плюща (1911—1912). У 1915-у він був одним з ініціаторів видання першого українськомовного журналу в Одесі «Основа», три числа якого побачили світ у ті важкі для українства часи (йшла війна, і всі україномовні видання були заборонені, а одеська українська громада спромоглася обійти ті заборони). У 1916 році замість четвертого числа «Основи» вийшов альманах «Степ», упорядником якого міг бути І. Липа.

А в 1917-у Іван Липа разом зі своїм прийомним сином Юрієм, якого він виховав в українському дусі, заснували в Одесі українське видавництво «Народний стяг», що проіснувало до виїзду батька і сина з Одеси у кінці 1918 року. У «Народному стязі» побачили світ 20 видань. Серед них — і різні твори обох засновників цього видавництва.

І, нарешті, про ще один вид діяльності Івана Липи — різносторон-нього письменника. Його поетичні, прозові, публіцистичні та інші твори друкувалися в антології української лірики «Акорди» (Львів, 1903), яку уклав І. Франко, літературних альманах і збірниках «З над хмар і з долин» (Одеса, 1903), «За красою» (Чернівці, 1905), «Досвітні огні» (Київ, 1906), «Терновий вінок» (Київ, 1908), «Українська муза» (Київ, 1908—1909), «З неволі» (Петербург, 1908), «Степ» (Одеса, 1916), у поточній пресі та інших виданнях.

Як дитячий письменник Іван Липа написав низку казок, п’ять з яких об’єднані загальною назвою «Казки про волю». Ця назва була дуже актуальною у буремний 1917 рік, і ці п’ять казок — «Гомін по діброві», «Чайка небога», «Юрасів сад», «Хапко і давець» та «Лада прекрасна» — випустило у світ  одеське видавництво батька і сина «Народний стяг». Не всі ці казки, кожна з яких вийшла окремим виданням, можна знайти у книгозбірнях Одеси. Найбільше цих видань є в збірці автора цих рядків: «Гомін по діброві», «Юрасів сад» та «Лада прекрасна». Казки «Юрасів сад» та «Чайка небоги» є в Одеській національній науковій бібліотеці ім. М. Горького та обласній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського, казка «Юрасів сад» — в колекції Одеського літературного музею.

Пропонуємо шановним читачам дуже актуальну на сьогодні казку Івана Липи «Юрасів сад» (твір підготовлений до друку в сучасній орфографії автором цих рядків).

Тарас МАКСИМ’ЮК,
член Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua