Переглядів: 666

Об’єднує чи навпаки?

Вам подобається отой поспіхом та невідь задля чого придуманий слоган, що висить у верхньому кутку телеекрана: «Єдина країна. Единая страна»? Тоді саме сепаратисти намірилися змінити конституційний лад в Україні — без жодного опору з її боку, захоплювали державні установи, вимахували російськими триколорами й горланили «Росія! Путін!». (До багатьох прозріння прийшло разом з «градами» та «ураганами», а відтак — суцільною руїною цілих міст). Тоді без бою здавали Крим, флот і все на світі. І в цьому сенсі чи не є здачею державної мови оцей слоган? Яка взагалі була мета цього словосполучення — показати, що Україна таки двомовна?

Наївно було б думати, що відновлення чинності похапцем визнаного недійсним отого шахрайського мовного закону, названого в народі «законом КК», який рано чи пізно треба було б скасовувати, стало одним з детонаторів на Донбасі. Нині вже багато мовлено про те, які прорахунки державної політики призвели там до такого розвитку подій. Але російська мова побутувала там багато років. І поряд з нею завжди була українська. Сьогодні ж українців убивають там саме за українську мову, за українські національні кольори. Вбивають однаково як тих, хто розмовляє українською, так і російськомовних українців — щирих патріотів справді єдиної України. Тому що мова, так само, як прапор та герб, як державний гімн також є символом Української держави. Понад те — мова є складовою української національної ідеї. На українському сході саме й воюють проти нашої державності. А без поваги до цих символів не може бути й поваги до країни, у якій живеш. І саме патріотизм, любов до своєї країни та ненависть до ворога об’єднає Україну. Саме ненависть — без неї не може бути перемоги, ніяка надсучасна зброя не допоможе, тому що найсильнішою зброєю є любов, і є ненависть. Це неодноразово довели українські герої в часі найжорстокіших боїв.

А згадане гасло, яке й досі з’являється в кутку телеекрана поряд з синьо-жовтим прапорцем, ніби засвідчує державну двомовність — якраз у річищі пу-тінських інтересів в Україні. Бо ж зрозуміло, що двомовність є лише недовготривалим переходом до ро-сійської одномовності, а відтак буде втрачене все: культура, традиції, навіть національна ідентичність, бо народ, що втрачає свою мову, вже не народ. Тож помилялися ті, хто гадав, що воно стане об’єднуючим гаслом. Не об’єднає воно країну, зате засвідчує дуже характерну українську рису — оту толерантність, що завше шкодила. Але толерантність є лише різновидом байдужості. Чи, швидше, навпаки. Це вона стала одним із призвідців наших нещасть, тому що байдужість — це те зло, з яким ніхто не бореться.

Придивіться: хто переважно користується двома мовами? Українці. Одразу ж забувають про рідну мову, як лиш зачують, що співбесідник розмовляє російською. І дуже рідко буває навпаки. Така толерантність є ознакою слабкости. Це, звичайно, не догма, не важко перейти на російську — з поваги, коли бачиш, що твій співрозмовник прагне розмовляти твоєю мовою, але йому це важко дається, немає того запасу слів. Хоча, живучи в Україні багато років або й народившись тут, неможливо не розуміти українську мову, це можна пояснити лише небажанням. Абсолютна більшість російськомовних громадян України, на загал, розуміють і говорять українською. В політичному сенсі всі вони — українці. Коли кожен скаже: я є українцем російського походження, або ж болгарського, чи польського, чи молдовського… оце й буде єдина країна. Усі ми знаємо російську мову, хоча нинішня дика агресія, що для нас є, без сумніву, Вітчизняною війною, говорить за те, що краще б нам її ніколи не знати (хоча це, зрозуміло, не аргумент). Та чомусь тотальне знання російської, за «логікою» агресора, надає їй право також бути в Україні державною.

Єдина країна — це єдина державна мова, й саме вона є — мусить бути! — засобом міжнаціонального спілкування в країні. Троянським конем тотальної одномовності може стати отримання місцевим самоврядуванням права самим визначати, яка мова в регіоні є головною, сказати б — регіональною. Там, де такою мовою стала російська, то вона й так була там повсюдно панівною. Згадаймо, як на Одещині було відмовлено болгарам у визнанні болгарської мови регіональною.

Єдина країна — це можливість і право кожного громадянина використовувати будь-де свою рідну мову, мати можливість навчати рідної мови своїх дітей.

Єдина країна — це єдиний інформаційний простір, звичайно ж, український.

Історичний досвід засвідчує: в місцях, де проживають представники багатьох етносів, усі стають по-ліглотами, на побутовому рівні люди можуть легко порозумітися між собою, хоча спілкуються кожен своєю мовою. Це, передусім, Буковина, Закарпаття… Така от мовна толерантність, а не догідливе підтакування тому, хто, щонайменше, зневажає твою мову. В даному випадку — державну українську. Прикладів — скільки завгодно, починаючи, скажімо, від «Свободи слова» на каналі ICTV й закінчуючи ООДТРК. Чому наголос на телебаченні? Та тому, що люди дивляться й думають, що так треба, що це правильно.

За висловом історика Миколи Кульчицького, нам дано цю землю й мову, «аби ми її доглядали й уславлювали, щоб ми несли її, як неоціненний дар Божий. Чи здатне суспільство з гріхом зрадництва (а ми це бачимо від початку агресії. — Авт.) зі слабкістю поступок колонізаторам збудувати щось путнє?»

Роман КРАКАЛІЯ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua