«Ми зло в нашім домі долали не раз»
В ці дні хай гуртує нас думка єдина,
Ми зло в нашім домі долали не раз.
Все треба зробить, щоб жила Україна —
Сприймаймо цей заклик як Божий наказ.
Вадим Крищенко.
Була холодна зима 1918-го… Україна знемагала від болю. Земля здригалася від пострілів. Тривала перша неоголошена радянсько-українська війна.
Київська молодь наспіх готувалася до оборони столиці від московсько-більшовицької орди. Ще зовсім юні хлопці добровільно записувалися до лав студентських батальйонів армії УНР. Їхня доля «книжки змінила на гранати, щоб з огню творити славний час…, бо настав вже час все Україні в дар принести!» Лише за тиждень до трагедії Ленін видав «Маніфест до українського народу», яким дав зрозуміти, що існування нашої держави аж ніяк не є частиною планів більшовиків. Торік ми вже неодноразово бачили і чули щось подібне з екранів телевізорів — голос з Ростова закликав нас: «Зупиніться!» (себто — повертайтеся в російське підданство).
...Гімназисти і студенти, з мінімальним чи без жодного військового ви-школу, рушили назустріч ворогу, який невпинно наближався до золотоверхого Києва. П’ять годин тривав запеклий бій. Близько п’ятисот бійців протистояли чотиритисячній вишколеній армії Муравйова. Історики по-різному оцінюють результати битви. Дозволю собі вважати її переможною для оборонців державності. Ворога було зупинено, принаймні на дві доби. На той момент і це було досягненням. Та надто трагічним був цей день для українських матерів. Півтори сотні студентів і гімназистів загинули під Крутами. Близько тридцяти бійців потрапили в полон до більшовиків. Криваві злочинці розстріляли юнаків, жорстоко познущавшись над ними. Семикласник Григорій Пінський, наймолодший бранець, перед стратою за-співав «Ще не вмерла Україна», і решта підтримала його. Ця пісня була молитвою, заповітом, криком юних душ!
Дежавю? Десь ми вже бачили схожу історію, ні, не на уроках історії — з екранів телевізорів у березні 2014-го. То була трансляція з окупованого «зеленими» чоловічками Криму. Тоді полковник Юлій Мамчур пішов зі своїми солдатами, тримаючи державний стяг у руках, назустріч озброєним окупантам. Тоді курсанти академії імені Нахімова в Севастополі на знак протесту проти підняття над їхньою альма-матер російських прапорів заспівали гімн України (на знімку). Ці та схожі вчинки вже стали легендою, символами нескореності українського народу.
Крути. Це було майже сто років тому, а українська нація досі змушена боронити Батьківщину від російських загарбників. Сьогодні ми маємо, можливо, останню змогу збудувати державу — суверенну, могутню, а головне — вільну! Але ж як боляче! Як страшно! Кращі чоловіки складають свої голови за Україну, протидіючи одній з наймогутніших армій континенту. А наш Майдан, а Небесна сотня! То все також переважно студенти, то — молода кров, що хоче співати, любити! А вона ллється, скроплюючи рідну землю...
Дехто каже: «Навіщо ж вони туди поїхали? Хіба нормальна людина піде добровільно на війну?» Напевно, що «нормальна» людина, яка все ретельно обдумала, ніколи так не вчинить. Вона сидітиме на теплій канапі, ховатиметься від усіх, насамперед — від власної совісті. Та українські борці керуються, перш за все, національним інстинктом. Їхню матір зґвалтували у них на очах, відібравши Крим, тепер усіма методами намагаються позбавити її життя. То як же сини України можуть спостерігати це, склавши руки?! Як можна залишатися «нормальним», коли матір от-от уб’ють, розстріляють з автомата чи знищать разом з домівкою «градом»?!
Сьогодні злочинно бути байдужим! Боротьба триває. Та часом виникає сумнів: невже всі втрати марні? Ні! Вони, наші герої, стали вже символом.
Пам’ятаймо! Шануймо! Славмо! Герої України навічно закарбуються в генетичній пам’яті нашого народу. Крутяни, янголи Небесної сотні, кіборги — всі вони — взірці для нас. І я вірю, що з небес наші захисники всіма силами оберігають нашу спільну матір. Вони благословляють нас стати творцями справжньої державності!
Галина ВАХТІНА,
учениця Іллічівської гімназії №1.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
