Деолігархізація економіки як етап еволюційного розвитку

Як уже мовилося, реалізація стратегії передбачає досягнення 25 ключових показників, що оцінюють хід виконання реформ. Зокрема, планується, що у рейтингу Світового банку ведення бізнесу Україна посяде місце серед перших 30 позицій, рейтинг за зобов’язаннями в іноземній валюті за шкалою рейтингового агентства Standard and Poors становитиме не нижче інвестиційної категорії «ВВВ», валовий внутрішній продукт (за паритетом купівельної спроможності) на одну особу, за розрахунками Світового банку, підвищиться до 16000 доларів США. Чисті надходження прямих іноземних інвестицій до 2020 року мають скласти понад 40 мільярдів доларів США, витрати на національну безпеку й оборону — не менше 3 відсотків від ВВП. За індексом сприйняття корупції, який розраховує Transparency International, Україна повинна увійти до 50 кращих держав світу.

Амбітні плани українського президента викликають різні думки експертів та різні точки зору серед громадськості.

Російський політолог Олена Галкіна, коментуючи у скайп-прес-конференції стан української еконо-міки та державності, зазначила, що у РФ поширюються кризові прогнози про те, що Україну найближчим часом чекає дефолт та повний економічний колапс, і світові держави не зможуть цьому протистояти. Вона нагадала, що за 2014 рік Україна пройшла перший етап демократичного транзиту: були законно обрані президент і парламент. Як показує практика останніх років четвертої хвилі демократизації, сьогодні необхідно завершити процес люстрації та найактуальнішу, в українському випадку, деолігархізацію економіки. Якщо економічні реформи сприятимуть цьому і дадуть можливість цьому відбутися — Україна має шанс вийти на новий етап еволюційного розвитку.

Ці реформи поки що не розпочалися, й ситуація в соціальній сфері погіршується. Експерт вважає, що помітно змінилися настрої та очікування простого народу.

Україна наближається до тієї проблеми, яку проходять усі країни, що переживали демократичний транзит. Так, у Тунісі вдалося змінити систему з авторитарної на демократичну, але з часом до влади прийшли знову старі сили, які очолює 88-річний представник колишнього уряду. В українському варіанті — до влади може прийти «Опозиційний блок» на чолі з представником старої влади. Це може відбутися у тому випадку, коли нове керівництво країни не приділятиме уваги економічним проблемам, запізнюватиметься з початком реформ, перш за все антикорупційних, не доведе до кінця люстрацію. Експерт відзначає також цілком безпомічне ставлення влади до економічних проблем.

Перші уряди тих держав, які рухаються у напрямку демократичних змін, недарма називають «урядами смертників». Зміни не можуть бути популярними, вони болючі, але населення при цьому повинне бачити, що реформи хоча б якось рухаються.

— В України є досить хороший шанс пережити цю небезпеку, — вважає Олена Галкіна, — тому що, у порівнянні з тим же Тунісом, де всі революційні сили зібралися в одну коаліцію, існувала «біла й пухнаста» опозиція, яка не брала участі в реформах і готова була підхопити владу в разі помилки. В Україні ситуация здоровіша: існує велика революційна коаліція, всі сили зацікавлені у продовженні Революції Гідності. Всередині Верховної Ради намітилося створення революційної, радикальнішої опозиції, відповідно, в разі невдачі, симпатії народу можуть перейти до неї, а не до «Опозиційного блоку», тобто є можливість від менш радикальних реформаторів перейти до більш радикальних.

Загалом, Олена Галкіна називає динаміку реформ в Україні як позитивну:

— Нинішній уряд справді може закінчити дефолтом, і в цьому нема нічого страшного: погляньте на список дефолтів останнього століття, і ви побачите, що далеко не кожен з них призводив до колапсу економіки, тим більше — держави. У багатьох випадках це шокова терапія, після якої економіка країни починає працювати. Підстав для колапсу держави в Україні, навіть у стані війни, не більше, ніж у сусідньої Росії, що підтверджують міжнародні рейтинги. Ризики розпаду державності у РФ набагато вищі, — вважає експерт.

На початку 2015 року Європейська комісія запропонувала новий пакет макрофінансової допомоги Україні — 1,8 мільярда євро середньострокових кредитів. Ці гроші мають бути використані для відповіді на критичні проблеми, з якими стикається країна: слабкий платіжний баланс та слабку фіскальну ситуацію. Мета нового пакету полягає також у тому, аби допомогти новому уряду, зорієнтованому на реформи, зміцнити країну та впоратися з економічними й політичними проблемами.

— Солідарність ЄС невіддільна від рішучості впроваджувати реформи, які негайно потрібні в Україні. Ми хочемо допомогти українському урядові реалізувати цю програму реформ та спонукати до справжніх змін для країни та її громадян, — зазначив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

Однак Європейський Союз дає зрозуміти: Україні допомагатимуть лише у відповідь на конкретні кроки з реформування країни, і якщо вони відбуватимуться насправді, ми потроху вийдемо із кризи.

Ольга ФІЛІППОВА.