№ 96 (21567) субота 6 грудня 2014 року

Заява Міністерства закордонних справ України з нагоди 20-ї річниці підписання Будапештського меморандуму 5 грудня 1994 року Велика Британія, Російська Федерація та Сполучені Штати Америки підписали у Будапешті Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).

Країни—підписанти Будапештського меморандуму зобов’язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України.

Визнаючи ділові таланти прем’єр-міністра України Яценюка і від душі бажаючи успіхів новому уряду, все ж зауважу: виступ Арсенія Петровича 2 грудня у Верховній Раді з викладом завдань, що стоять перед парламентом і Кабінетом Міністрів, як за інтонацією, так і за змістом нагадував пісню з кінофільму «Собаче серце»: «Суровые годы уходят борьбы за свободу страны, за ними другие приходят — они будут тоже трудны».

Про мрії
та конкретні завдання

Доморощені революціонери з фільму Бортка співали, однак, після повної перемоги над ворогами, а українському народу ще належить перемогти. Довести до логічного кінця революцію і без значних втрат закінчити війну. Архіскладне завдання, як сказав би вождь світового пролетаріату Володимир Ульянов (Ленін).

Організаційний період роботи Верховної Ради позаду: голову і його заступників обрано, уряд призначено, парламентські комітети поділено. Групі «Льовочкіна—Бойка» не дісталося нічого, зазначає http://ipress.ua.

Четвер став підсумковим у розподілі комітетів і крісел віце-спікерів. «Опози-ційному блоку» — фракції, яка претендує на те, аби бути парламентською опозицією, — не дісталося нічого. Парламентська команда Юрія Бойка відмовилася від регламентного комітету і від очолювання комісії з питань приватизації, протестуючи проти того, що їм не віддали «три традиційно опозиційні комітети». Крім регламентного, ці депутати хотіли отримати керівництво ще у комітеті з питань свободи слова та комітеті з прав людини.

У ніч на середу в середмісті Одеси прогримів вибух: «пекельна машина» зруйнувала частину стіни будівлі, де розміщувався магазин «Патріот», який спеціалізується на реалізації державної символіки та національного одягу, пошкодила автомобіль, припаркований поруч, знесла шибки із сусідніх вікон. Кримінальне провадження розпочате за ознаками ч. 1 ст. 258 (терористичний акт).

Хто і що стоїть за вибухом? Чого чекати одеситам далі? Як діяти?

Свою позицію з цього приводу у блозі на сайті «http://dumskaya.net» виклав громадський активіст, один з лідерів «Демальянсу» Одещини Олексій Чорний.

Багатогодинні відключення споживачів від електроенергії вже спричинили на Одещині міні-бунти — у трьох районах області мало не штурмом хотіли брати РЕМи.

Чи й справді за тими відімкненнями-«віялами» без оприлюднення графіків і встановлення бодай якихось розумних часових відрізків знеструмлення стоять суто економічні потреби різкої ощадності, чи, може, хтось, користуючись нагодою, знайшов можливість розбурхати суспільно-політичну ситуацію в нашій області, мали б розібратися компетентні органи.

У четвер Верховна Рада з тривалими перервами для непублічних консультацій-домовлянь, із суперечками і навіть першим спілкуванням навкулачки таки завершила формування президії, визначилася з переліком парламентських комітетів, їх складом та керівними органами. Щоправда, «безголовими» поки що залишаються три комітети із 27 утворених (у попередній ВР було 30).

Отож першим заступником Голови Верховної Ради обрали Андрія Парубія (фракція «Фронт змін»), заступником — Оксану Сироїд («Самопоміч»).

Головами парламентських комітетів обрані:

13 — 14 грудня з ініціативи Одеського дипломатичного клубу пройде IV Благодійний дипломатичний різдвяний ярмарок.

Організатори ставлять за мету при-дбати за зібрані доброчинні внески медичні компресори AD-3500XJ для відділення інтенсивної терапії новонароджених і недоношених дітей Одеської обласної клінічної лікарні.

У середу, 3 грудня, інтернет заполонила «блискавка»: у Придністров’я з Росії прибуває колона автомобілів з гуманітарним вантажем. Везуть, мовляв, медичне обладнання для об’єктів охорони здоров’я, будівництво яких ведеться у самопроголошеній республіці за допомоги РФ. Повідомлялося навіть, що сім вантажівок уже прибули, а загалом їх має бути 60.

Зважаючи на те, що після кожного входження так званих гумконвоїв з РФ на Донбас у бойовиків з’являється нове озброєння й атаки на українські позиції посилюються, інформація про «гуманітарну місію» у сусіднє з Одещиною Придністров’я не могла не насторожити: «Чого нам очікувати, якщо 60 вантажівок і насправді щось привезуть фактично до нас на кордон?» Більше того: «А як ті вантажівки можуть суходолом потрапити у ПМР, якщо не через нашу землю?»

Вельми складним для України видався 2014 рік, найскладнішим за всю новітню історію. Україна виборола своє европейське майбутнє ціною втрати частини територій. Східний сусід, який повинен був за Будапештським меморандумом 1994 року гарантувати територіальну цілісність України, пазурами вчепився в країну, яка обрала власний шлях розвитку в унії з іншими цивілізованими европейськими народами, й таки урвав собі шматок. І досі газетними шпальтами блукають думки, ніби саме Майдан винен у втраті Україною своїх теренів. Чи так це насправді? Пунктирно розставимо крапки над і.

У розмові з росіянами або українцями, які не підтримують української евроінтеграції, часто доводилось чути, що до появи Майдану причетні США. Така думка не витримує жодної критики, позаяк у такому разі слід звинувачувати американців у тому, що вони через свій тиск змусили европейців відмовитися від пропозицій Україні підписати асоціацію або змусили Януковича не підписувати угоду з ЕС. Це не відповідає дійсності. Усім відомо, що Москва, дізнавшись про тверде рішення Києва підписати асоціацію з ЕС у листопаді 2013 року, розпочала торгівельні війни з Україною, намагаючись довести «хибність» обраного шляху. Торгівельні війни проти України були підкріплені дипломатичним тиском й особистими пропозиціями Януковичу, що врешті-решт дало результат — за тиждень до доленосної зустрічі у Вільнюсі офіційний Київ оголосив про призупинення евроінтеграційного руху. Країна, яка на повних вітрилах йшла до Европи, раптово завмерла… І вийшла на Майдан. Українці не схотіли миритися з втратою своєї европейської мрії. То хто ж змусив людей вийти на майдани багатьох міст, як не Янукович, який піддався тискові Путіна?

Зустрів учора біля ринку одну свою знайому. Зупинилася, поздоровалася, питає, як у мене справи, як здоров’я. Відповідаю: у мене все добре, хоч і, буває, хворію, бо ж пішов уже восьмий десяток. Та ще й війна ця не дає спокійно жити.

— А мені чоловік через цю війну не дає спокійно жити, — каже вона. — Надивиться московських каналів і ходить, як заведений, а коли побачить на наших каналах поранених бійців з відрізаними кінцівками, то кричить: бендери, так вам і треба, щоб вам ще й голови треба щоб повідривало.

Цими днями в Одеському кризовому медіа-центрі дали брифінг заступник військового комісара нашої області Владислав Мусейко та головний спеціаліст відділу соціального забезпечення Андрій Трунін. Йшлося про те, як військово-службовцям із зони АТО присвоюється статус учасника бойових дій, які компенсації та пенсійне забезпечення їм належать, а також про виплати пенсій та одноразової допомоги пораненим і сім’ям загиблих.

Як нагадав Владислав Мусейко, порядок присвоєння статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визначений постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20 серпня.

10 грудня — День прав людини

За часів СРСР було знаменитим гасло, яке можна було прочитати на кожному паркані і на кожній висотці і в Сиктивкарі, і на Чукотці: «Все для людини, все в ім’я людини!» Жартівники завжди додавали, що «ми навіть знаємо прізвище цієї людини». Мався на увазі, звичайно, тодішній друг усіх домогосподарок і хокеїстів — «дорогий товариш Леонід Ілліч Брежнєв». Саме так (слово в слово!) і велено було називати у ЗМІ генерального секретаря ЦК КПРС. Так і робили.

Також зазвичай з іронією відгукувалися і про права людини, а якщо мова про них заходила всерйоз, то писали і говорили про них лише у лапках — «права людини» і неодмінно — «горезвісні». Чому так відбувалося? А тому, що про них згадували лише у зв’язку з настирливою критикою тоталітарних обмежень прав громадян у Радянському Союзі заокеанськими захисниками нашої свободи. А нам воно було потрібне, запитаєте? А хто його знає...

За ініціативи урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики Геннадія Друзенка, за підтримки юридичної фірми «Costructive Lawyers», в рамках тижня Нельсона Мандели в Україні 5—13 грудня проходить тур-презентація українського перекладу автобіо-графії однієї з найвидатніших постатей ХХ століття «Довгий шлях до свободи».

Під будь-яким поглядом Нельсон Мандела був непересічною особистістю. Ворог апартеїду №1, засуджений до довічного ув’язнення, та перший президент Південно-Африканської Республіки, обраний на загальних демократичних виборах. Ідейний натхненник, засновник і перший очільник «Умконто ве Сізве» — збройного крила Африканського національного конгресу, яке вважав терористичною організацією не тільки уряд ПАР, але й Держдеп США. В’язень, за права якого відмовилася боротись Amnesty International, але звільнення якого вимагав увесь світ. Людина, яку вважали за честь нагородити найвищими державними відзнаками Радянський Союз (Міжнародна Ленінська премія миру 1990 року) і Сполучені Штати Америки (Золота медаль Конгресу США 1997-го). Лауреат Нобелівської премії миру (1993 рік). Одне слово, остання легенда ХХ століття. Людина, що змінила світ.

У пресу просочилася інформація щодо приватизації Одеського припортового заводу. Частину його акцій виставлять на продаж уже в грудні. Перші 5% Фонд державного майна України продаватиме 24.12.2014 на фондовій біржі «Перспектива». Ситуація з приватизацією схвилювала громадськість Одещини та екологів. Як запевняє ініціативна група, приватизація ОПЗ у майбутньому загрожує не лише соціально-економічними, а й екологічними катастрофами.

Зібрання «круглого столу» позиціонувалося серйозно і мало виглядати як звернення до органів місцевої і державної влади щодо соціально-екологічної політики на ОПЗ. Очікувалося керівництво вищого рівня. Але ні представники місцевої влади, ні працівники, а тим паче дирекція припортового заводу, на прес-конференцію не прийшли. Не було і юристів, від яких орга-нізатори так хотіли почути про правову відповідальність за рейдерські зазіхання. Зате прийшло чимало студентів з університету екологічних знань та екологи. Головна тема для обговорення — негативні наслідки приватизації ОПЗ для довкілля Одещини.

Перші два державні кадастрові реєстратори в Одеській області розпочали роботу через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Відтепер в Іллічівську і Тарутинському районі державні послуги у сфері земельних відносин громадяни можуть отримувати централізовано, без втрати часу, через місцеві ЦНАПи.

Наразі через Центри надання адміністративних послуг представник органу Держземагентства може надавати такі послуги: внесення та надання інформації з Державного земельного кадастру; видача відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із земле-устрою; видача довідок з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями; видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; видача висновку державної експертизи землевпорядної документації щодо об’єктів, які підлягають обов’язковій державній експертизі.

Роздуми про наболіле

Закінчується 2014-й, названий Роком Тараса Шевченка. Десять років тому я був у музеї Т.Г. Шевченка в Києві, де ми розмовляли з працівниками музею і мріяли про те, яким буде цей ювілей. Гадали, що в Україну приїде багато представників діаспори із Канади, Австралії, Аргентини, Польщі, Німеччини, США, інших країн. Що буде велике свято у Каневі, Моринцях, Шевченковому, в усіх місцях, пов’язаних із Тарасом.

Геніальна поезія, безкомпромісна любов до рідного краю і боротьба словом за суспільну справедливість для рідного народу поставили Шевченка на п’єдестал символом гуманності і, мабуть, без перебільшення можна сказати, символом самої України.

Недавно канал «Україна» показав документальний проект Іларіона Павлюка та Володимира Рибася «Код нації». Шляхом багатьох досліджень та низки експериментів авторам вдалося розкрити той самий таємний код, який визначає суть української нації та допомагає українцям зберігати національну ідентичність упродовж віків.

Для проведення масштабного дослідження автори залучили багатьох експертів з найрізноманітніших сфер — істориків, антропологів, генетиків, етнопсихологів, з виховання дітей, з вишиванки, етнологів, фізіологів, лінгвістів і навіть маркетологів. Деякі унікальні експерименти проводилися вперше в світовій практиці. Наприклад, один з експериментів показав, що кожне іномовне слово, почуте людиною, впливає на її мозок. Дослідили також феномен вишиванок. З точки зору етнографії, саме вишиванка є відмінною особливістю українців, і лише українців. Винайдений російським ученим-фізиком прилад для вимірювання понадслабких магнітних полів навколо людини зафіксував незрозуміле явище: українець у музейній вишиванці столітньої давнини підсилює свою «ауру» в кілька разів. А от коли ту ж вишиванку одягає іноземець, показники приладу ніяк не змінюються.

На Меморіалі героїчної оборони Одеси (філія Одеського історико-краєзнавчого музею) відкрилася виставка «Антитерористична операція: весна—літо 2014 року», приурочена до Дня Збройних сил України.

В експозиції — матеріали фотовиставок, створених Національним військово-історичним музеєм України спільно з військовими фотографами, присвячені перебігу військового протистояння та антитерористичній операції березня—липня 2014-го.

Укотре громада здригнулася від лихої звістки: цими днями у селі Демидівка Любашівського району від вогню загинули троє дітей, яким було від року до трьох.

Як з’ясувалося, на момент пожежі крихіток залишили вдома самих: 25-річна мати, зачинивши їх у хаті, пішла за молоком, а 35-літній батько більше двох тижнів взагалі не показувався вдома. Ймовірно, залишившись без нагляду, трирічна Валерія, дворічна Вікторія й однорічний Сашко бавилися сірниками, сидячи на ліжку, в результаті чого загорівся матрац. Малюки не змогли вибратися із задимленого помешкання самостійно, адже двері були зачинені. Коли додому повернулася мати і самотужки загасила пожежу, — діти вже не подавали ознак життя.

В Одеському дошкільному закладі №113 для глухих дітей і дітей, які слабо чують, провели 5-хвилинки здоров’я. Викладачі за якихось півгодини спробували привернути увагу суспільства до проблем і потреб своїх вихованців. Захід приурочили до Всесвітнього дня інвалідів. Люди з вадами слуху хочуть, щоб їх почули!

Як зауважила директор закладу Надія Болдирева, педагогічний колектив усіма силами намагається привернути увагу суспільства до потреб підопічних: «Наші діти хочуть і мають право отримувати повну інформацію про сьогоднішні і вчорашні події у нашій державі. Їм треба забезпечити доступність телебачення. За її словами, вирішити це завдання можна і дуже просто: на кожному каналі всі передачі, теленовини, фільми і мультики повинні йти із сурдоперекладом. «Ми вже багато разів порушували це питання. І не лише ми: в Одесі є школа для глухих і тих, хто слабо чує. Це питання ставили і на рівні Всеукраїнського товариства глухих», — поділилася наболілим Надія Болдирева.