Переглядів: 1383

Присяга хором

Головною політичною подією тижня, що минає, у нашій країні є, звичайно ж, перші засідання Верховної Ради восьмого скликання. Обраному під час війни парламенту доведеться працювати в складних умовах і вирішувати складні завдання. Причому, швидко та безпомилково.

Про долю коаліції

Урочиста частина першого засідання новообраної Верховної Ради 27 листопада відбулася, як і годиться, у святковій обстановці. У присутності чинного Президента, голів Конституційного, Верховного та вищих судів, у присутності очільників НБУ, Генпрокуратури, у присутності тоді ще чинного прем’єра і трьох колишніх глав держави (список почесних гостей можна продовжити) обрані кандидати склали присягу. Хором.

І свято скінчилося. Настали будні.

Якщо коаліційна угода, укладена п’ятьма парламентськими фракціями — Блоком Петра Порошенка, «Народним фронтом», «Самопоміччю», Радикальною партією і «Батьківщиною», є не просто декларацією про наміри, то для реалізації масштабних планів потрібні зміни до Конституції. І справді, вперше за роки існування незалежної України у Верховній Раді восьмого скликання конституційну більшість зібрано. У ній буде не менше 302 депутатів. Але зібрати не означає діяти. А діяти не означає діяти оперативно.

Уже в період підготовки коаліційної угоди стало зрозуміло, що чіткого механізму узгодження дій у п’яти парламентських фракцій нема. А є, як і в минулі роки, важкий переговорний процес із звичними компромісами. За мирних умов цей процес міг затягтися до нового року. Під час війни вклалися в місяць, але коли ситуація змінюється щодня, навіть такий термін неприйнятний.

Всередині коаліції є, щоправда, абсолютна парламентська більшість. У фракцій Блоку Петра Порошенка і «Народного фронту» достатньо голосів для прийняття законів без підтримки трьох «малих» фракцій. Але існує ризик, що перший такий прецедент розвалить коаліцію більшості. Тобто для результативної роботи трьом сотням депутатів доведеться весь час «співати хором».

Чи зможе коаліція при цьому зберегтися — велике питання. Протиріч вистачає не тільки в позиціях парламентських фракцій (БПП, наприклад, не є прихильником негайних кроків щодо вступу України в НАТО), але всередині кожної фракції з деяких питань існує розмаїття думок.

Бойові командири, включені в політичні команди заради престижу, оцінюють військове становище і, відповідно, потреби збройних сил інакше, ніж їхні цивільні куратори. А чиновники і бізнесмени, включені в партійні списки заради адміністративної та фінансової підтримки, намагаються не втратити свого інтересу навіть під час війни. Причому, демонструють це відкрито.

Так, після виклику в Генеральну прокуратуру і недопуску на засідання фракції з Блоку Петра Порошенка демонстративно ви-йшов мажоритарник, заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Борис Філатов, а група кандидатів-«дніпропетровців» пригрозила вийти з БПП гуртом, якщо не буде відновлено статус-кво. Нема сумнівів, що подібні бунти продовжаться. І ніщо не завадить битвам павуків у банці. Хіба що банка раптом трісне під танком.

Неоголошений ультиматум

Загальна загроза воєнної поразки і розпаду країни на якийсь час, щоправда, може згуртувати парламентаріїв. Тим більше, що з кожним днем ця загроза стає реальнішою. У ніч перед відкриттям першого засідання Верховної Ради восьмого скликання спробу вплинути на політичне керівництво країни, судячи з усього, зробив заклятий друг і брат українського народу Володимир Володимирович Путін.

Після саміту в Брісбені президент Росії вперше «опустився» до спілкування з українським колегою по телефону. Причому з власної ініціативи. Спілкування тривало півтори години. Незважаючи на це, російські електронні ЗМІ вранці 27 листопада не повідомили навіть про факт спілкування. А про зміст розмови, як у Росії, так і в Україні, ходять суперечливі чутки. Аж до того, що Путін пригрозив Порошенку початком повномасштабного наступу російських військ на українську територію.

Ультиматум російського президента, як стверджують поінформовані, але не названі джерела, базується на двох вимогах. По-перше, українське керівництво має дати гарантії не вступу країни в НАТО. А по-друге, ви-знати суб’єктом переговорів «обрану» владу «ЛНР» і «ДНР».

Якби розмова була конфіден-ційною, сказане Путіним не сприймалося б так серйозно. Але Кремль хотів, мабуть, натиснути не тільки на Порошенка. Сигнал через президента посланий усій Верховній Раді восьмого скликання, тільки до адресатів не дійшов. Про погрози з боку Пу-тіна президент не сказав жодного слова ні на засіданні фракції БПП, куди відразу пішов, ні наступного дня під час відвідання Верховної Ради.

Прес-служба президента України від 27 листопада підтвердила, що розмова Порошенка з Путіним відбулася, але спростувала факт ультиматуму і погроз, не повідомивши про зміст бе-сіди. Однак вимоги Путіна, підтверджені чи ні, вочевидь, нічим не відрізняються від того, що останнім часом заявляв ро-сійський МЗС й озвучував прес-секретар президента Росії пан Пєсков. Ті ж гарантії і визнання.

Для України ці вимоги наперед неприйнятні. Гарантії невступу в НАТО — взагалі повний абсурд. Позаблоковий статус країни ви-значений не Конституцією, а законом. У парламенті його збираються змінити найближчим часом. Це, до речі, прописано в коаліційній угоді. Під час війни на законодавчому рівні зберігати нейтралітет у будь-якій формі — нісенітниця. Щоправда, скасування позаблокового статусу не означає вступу в Північноатлантичний альянс. І Путіну це відомо. Визнати «народні республіки» суб’єктом переговорів, вступити в офіційний контакт з їх лідерами для України означає узаконити терор. Главі держави, який воював з терором в Чечні, слід сподіватися, це теж відомо.

Вимагати від держави те, чого не можна виконати, — звичайний казус беллі, привід для війни. Якщо російський МЗС або президент Росії наполягають на таких вимогах, формальних ультиматумів чекати не треба. А треба робити все, щоб зустріти ворога єдиним строєм. І, зціпивши зуби, втихомиривши амбіції, зберігати цей стрій до перемоги.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net