Переглядів: 761

Світ – Путіну: Get out of Ukraine!

Світова спільнота продовжує підтримувати Україну у протистоянні з Росією. Очевидно, інакше і бути не може, оскільки агресія путінської Росії проти України руйнує весь світовий лад, що формувався впродовж останніх 70 років, починаючи з Ялтинської конференції 1945-го.

Згідно з міжнародним правом, визнання Росією самопроголошеної влади Криму де-юре та «ДНР» і «ЛНР» де-факто є протиправним і нелегітимним. Озброєна підтримка Росією сепаратистів і терористів на Донбасі відповідає визначенню агресії, закріпленому в резолюції Генасамблеї ООН 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року. Росія порушила основний принцип міжнародного права, що забороняє застосування військової сили проти територіальної цілісності іншої держави (п.4 ст.2 Статуту ООН, Декларація про принципи міжнародного права 1970 року, Гельсинський акт ОБСЄ 1975 року). Москва віроломно порушила Будапештський меморандум 1994 року про гарантії територіальної цілісності України в обмін на її відмову від ядерної зброї, а також Меморандум 1995 року про підтримку миру і стабільності в СНД. Крім усього цього, Кремль відмовився до-тримуватися практично всіх міждержавних угод між Україною і Росією, укладених з 1992 року.

Тому цілком природно, що світова спільнота встала на захист національних інтересів України і міжнародного права. Такі міжнародні і регіональні організації, як ООН, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ), Парламентська асамблея Орга-нізації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ), Європарламент і Єврокомісія, Організація Північноатлантичного договору (НАТО), Парламентська асамблея чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС), Орга-нізація за демократію і економічний розвиток — ГУАМ, а також неформальні міжнародні угрупування G-8, G-20 і Вишеградська група, засудили агресивні дії Росії проти України.

Нині практично жоден міжнародний форум не проходить без обговорення ситуації в нашій державі. У другій половині листопада «українське питання» активно обговорювалося на саміті G-20 в Австралії, на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, на зустрічі лідерів країн Вишеградської групи, а також на тристоронній зустрічі президентів України, Польщі і Молдови.

Саміт G-20 у Брісбені
15—16 листопада на саміті

G-20 у Брісбені (Австралія), де було немало лідерів європейських країн, українська тема звучала досить виразно. Австралія влаштувала В. Путіну підкреслено холодний прийом. У дні проведення саміту провідна австралійська газета Courier Mail опублікувала заяви прем’єр-міністра Австралії Т. Ебботта, в яких він звинуватив В. Путіна в спробах «відтворити втрачену славу царизму і Радянського Союзу». Коментуючи появу біля берегів Австралії чотирьох кораблів ВМФ РФ, включаючи крейсер «Варяг», Т. Ебботт зазначив, що «Росія була б привабливішою, якби вона прагнула стати супердержавою заради миру, свободи і процвітання, а не демонструвала зу-хвалу поведінку».

У перший день саміту В. Путін зустрічався з лідерами США, Німеччини, Франції, Італії і Великобританії. Практично єдиною темою переговорів було «українське питання». Президент США Б. Обама назвав дії Росії в Україні загрозою всьому світу і поставив в один ряд «російську агресію» з лихоманкою Ебола. Під час зустрічі з В. Путіним британський прем’єр Д. Кемерон і канцлер Німеччини А. Меркель заявили про можливе посилення санкцій проти Росії, якщо ситуація на сході України не стабілізується. Зокрема, А. Меркель впродовж двогодинної зустрічі з В. Путіним пояснювала йому, «що навіть в джунглях є свої правила», що «часи Гітлера і Сталіна давно на цвинтарі», що не «можна плювати проти вітру», а головне — не «можна реанімувати колишню імперію, не ризикуючи стати її жертвою».

На зустрічі з В. Путіним президент Франції Ф. Олланд навіть не торкався питання про постачання Росії двох десантних кораблів-вертольотоносців типу «Містраль». Потискуючи руку В. Путіну, канадський прем’єр С. Харпер сказав: «Get out of Ukraine», що можна перекласти як «Забирайся геть з України!». Врешті-решт, В. Путіну довелося буквально тікати від дошкульної критики за його агресію проти України — він вилетів до Москви, не дочекавшись офіційного закриття саміту.

19 листопада президент П. Порошенко подякував прем’єр-міністру Австралії Т. Ебботту за підтримку України на саміті G-20: «Я щиро вдячний за ту неймовірну солідарність і ваші зусилля, які зробили тему агресії проти України основною на порядку денному саміту «Великої два-дцятки» в австралійському Брісбені». Зі свого боку, Т. Ебботт підкреслив, що «сьогодні в Україні йде боротьба за свободу і демократію, і тому підтримка всього цивілізованого світу на боці України».

Рішення Ради міністрів
закордонних справ ЄС

17 листопада на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі його учасники спочатку обговорювали питання про додаткові санкції проти Росії, але потім передумали і прийняли рішення про санкції до деяких ватажків сепаратистського руху на сході України, при цьому не назвавши імен конкретних осіб, на яких вони поширяться. Пізніше віце-президент ЄК, високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Могеріні пояснила зміну намірів міністрів тим, що санкції — це «лише частина широкого підходу до Росії, який включає також і дипломатію». За словами Ф. Могеріні, «головна дискусія велася навколо того, як знову зав’язати діалог з Росією». Деякі міністри закордонних справ ЄС запропонували Ф. Могеріні відвідати Москву, щоб «втягнути Кремль у діалог з ЄС». Залишається чекати — чи вдасться Ф. Могеріні «зачарувати або загіпнотизувати» В. Путіна своїм дипломатичним мистецтвом.

По дорозі до Москви Ф. Могеріні також планує відвідати Київ, але тільки після того, як там буде сформовано новий уряд. Втім, на цьому маршруті, не чекаючи формування нового українського уряду, її вже випередив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр, відвідавши 18 листопада Москву і Київ, де, відповідно, зустрічався з В. Путіним і П. Порошенком, а також з А. Яценюком. За результатами свого турне глава зовнішньополітичного відомства Німеччини дійшов невтішного висновку про те, що «погляди Німеччини і РФ на ситуацію в Україні істотно відрізняються, тому, на жаль, ми ще далекі від стійкої деескалації конфлікту і ще далі — від його по-літичного розв’язання».

На думку Ф.-В. Штайнмайєра, мінські домовленості, незважаючи на всю їх недосконалість, мають залишитися основою для врегулювання кризи на Донбасі та українсько-російських відносин. Він також запропонував провести переговори про врегулювання ситуації на Донбасі у так званому «Веймарському форматі» — за участю представників Німеччини, Польщі і Франції.

Президент П. Порошенко подякував главі МЗС ФРН за постійну підтримку територіальної цілісності і суверенітету України з боку Німеччини. Проте, на наш погляд, однозначною підтримку Німеччини назвати важко. Так, 23 листопада у своєму інтерв’ю виданню Spiegel Online, Ф.-В. Штайнмайєр виступив проти вступу України до НАТО, залишаючи можливість для партнерських відносин. Крім того, він вважає, що вступ України в Євросоюз — це «проект, над яким належить працювати не одному поколінню українців». При цьому глава зовнішньополітичного відомства Німеччини запропонував відмовитися від «спекуляцій» на тему вступу України в ЄС. Очевидно, такі думки прийшли в голову Штайнмайєру після його візиту до Москви. Але все-таки не забуватимемо, що думка гера Штайнмайєра — це не позиція всього Європейського Союзу.

Солідарність сусідів

Сьогодні практично будь-яка більш-менш важлива міжнародна зустріч у Європі не проходить без того, щоб на ній не звучали слова підтримки Україні в її конфронтації з путінським режимом. До таких слід віднести і зустріч 15—16 листопада в Братиславі лідерів країн Вишеградської групи (Польща, Словаччина, Угорщина і Чехія), в якій також взяли участь президент України П. Порошенко і президент Німеччини Йоахим Гаук.

Серед питань, що обговорювалися, було й питання мирного врегулювання ситуації на сході нашої держави. Учасники зустрічі підтримали пропозицію П. Порошенка про затвердження нового постійно діючого формату співпраці «Више-градська четвірка плюс один» з метою налагодження постійної взаємодії представників четвірки й України на різних рівнях.

20 листопада у Кишиневі пройшла тристороння зустріч президентів України П. Порошенка, Польщі Б. Коморовського та Молдови М. Тимофті, на якій глави трьох держав обговорили питання взаємодії України і Молдови за підтримки Польщі у сфері європейської інтеграції. Президенти Б. Коморовський і М. Тимофті неодноразово заявляли про підтримку європейських спрямувань українського народу. За словами М. Тимофті, у 2015 році Молдова збирається подати заявку на членство в Європейському Союзі. (Цікаво, що з цього приводу скаже Ф.-В. Штайнмайєр?). П. Порошенко висловив сподівання на те, що на парламентських виборах 30 листопада молдавський народ зробить вибір на користь продовження вектору європейської інтеграції країни, як це зробив український народ на парламентських виборах 26 жовтня.

На прес-конференції після переговорів у Кишиневі П. Порошенко заявив про те, що агресія з боку Росії не зупинить європейської інтеграції України, яка зафіксована у стратегії «Україна-2020» і в коаліційній угоді. П. Порошенко ви-словив упевненість у тому, що «Україна стоїть на порозі кардинальних змін, які дозволять нашій державі мати чітку європейську перспективу».

* * *

У протистоянні путінській Росії Україна може вистояти тільки за підтримки світової спільноти. Розуміючи це, кремлівські стратеги намагаються внести розкол як між деякими європейськими країнами, так і між Євросоюзом та США. Події на Донбасі Росія намагається подати перед світовою спільнотою як внутрішній конфлікт і громадянську війну, тоді як це один з епізодів 300-річної національно-визвольної боротьби українського народу проти російського імперіалізму. І з кожним днем це стає дедалі очевид-нішим для світової спільноти.

Сьогодні Україна стає невід’ємною частиною Європи і має підтримку з боку переважної більшості країн світу. Тому спроби Кремля перешкодити поверненню України в наш європейський дім зазнають поразки і перед росіянами та українцями неодмінно відкриються перспективи цивілізованої і рівноправної співпраці. Проте ми маємо пам’ятати, що підтримка України з боку світової спільноти не є абсолютною і безумовною. Рівень цієї підтримки значною мірою залежатиме від змісту внутрішньої і зовнішньої політики України, від темпів і якості реформування українського суспільства відповідно до європейських стандартів.

Ми, українці, повинні зробити все можливе і неможливе, щоб знайти мирні шляхи виходу з воєнного протистояння між Україною і Росією. При цьому нашими союзниками мають бути розсудливі громадяни Росії, які не стали жертвами кремлівського пропагандистського зомбування. Прості українці і росіяни мають вести діалог з метою пошуку виходу з конфронтації між Україною і Росією. За долю України і її народу кожен з нас відповідає перед своєю совістю, історією і нащадками.

Олексій ВОЛОВИЧ.

 

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net