Переглядів: 730

Нове самоврядування: польський досвід

Навряд чи хтось заперечить тезу про пострадянську ментальну близькість українців та поляків. Та чому ж одні після виходу із «соцтабору» спромоглися на реальні реформи, а інші від 1991 року лише говорять про реформування та орга-нізовують малорезультативні революції «заради реформ»?

Не претендуючи на істину в останній інстанції, хочу поділитися особистими враженнями від польських реалій.

Коли я приїхав до Польщі в 1997 році, найбільше вразили дві речі: вулиці та громадський транспорт. Усі вулиці (та тротуари) були прибраними, в тому числі від снігу, а вночі — завжди яскраво освітлені. Після бруду напівтемного тоді рідного Львова я відчував себе в іншій реальності. Громадський транспорт з його похвилинним розкладом тоді вразив мене ще більше.

Та пізніше я дізнався про інші, не менш цікаві речі. Скажімо, про те, що школи в провінційних містечках чи селах часто бувають багатшими, сучаснішими і краще обладнаними, ніж у деяких великих містах. Що там є новенькі спортзали та басейни. Окремо скажу про відомі українцям сільські клуби! Наприклад, про останній з побачених українськими службовцями, яких ми возили в серпні 2014 року до Нижньої Сілезії в рамках навчального візиту. Село Щепанув — 1700 мешканців. Новозбудований клуб (поєднаний з дитсадочком, весільним залом, бібліотекою) вартістю 1,5 млн євро з’явився за рахунок власних коштів громади, а не завдяки дотації ЄС.

«Рятівна допомога» ЄС

Питаннями самоврядування та державного управління я профе-сійно займаюся вже понад десять років. Досить часто доводиться чути, що це мовляв «полякам Європа гроші дала, збудувала»... Не хочу нікого образити, але, вибачте, це таке дуже «совкове» мислення — хтось згори мусить дати. Мовляв, як інакше?!

Та цифри говорять про інше. За період 2006—2013 років Польща одержала з фондів ЄС близько 67 млрд євро. Сума вражає, правда? Та вражає вона лише якщо не знати обсяг бюджету публічного сектору польської держави. В сумарному бюджеті ці 67 млрд євро становили... 3%. Прописом: три (!) відсотки.

Польські громади вийшли на реальну фінансову та майнову самостійність від початку нового

устрою, в 1990 році, коли до уряду прийшла команда реформаторів на чолі з прем’єром Тадеушем Мазовецьким.

Усі чули прізвище тодішнього міністра фінансів Лєшека Бальцеровича. Якщо вам цікаві чисті відремонтовані, прибрані вулиці, на-дійний громадський транспорт та сучасні школи, варто знати прізвище іншого реформатора: Єжи Регульського.

Професора Регульського заслужено називають батьком польської реформи самоврядування. Це він очолював групу експертів, які у підпіллі — ще до приходу «Солідарності» до влади — підготували реформу громад. Це він був уповноваженим прем’єра Мазовецького з питань реформи самоврядування, з червня 1989 року керував підготовкою пакету реформаторських законів. А після їхнього ухвалення у березні 1990-го Регульський від імені уряду Польщі представляв інтереси новостворених самоврядних громад у конфліктах з центральною адміністрацією (яких, як здогадуєтеся, не бракувало).

То що було зроблено?

По-перше, місцеві громади отримали право власності на землю, більшість державних будівель та об’єктів. Включно з правом здавати їх в оренду, продавати, за-ставляти в банках, вносити майно в якості статутного фонду до ТОВ та АТ.

Ця нечувана лібералізація стала поштовхом до розвитку ринку комунального нерухомого майна та банківських послуг для громад. До слова, польське законодавство вимагає від громади вибирати банк для обслуговування через тендер.

По-друге, за місцевими громадами законодавчо закріпили гарантовані доходи, адекватні до виконуваних завдань. Це як власні надходження, так і трансфертні платежі з центру.

Серед власних джерел коштів були три основні наповнювачі бю-джету:

а) податок на нерухомість (землю, будинки та споруди);

б) частина податку на прибуток підприємств на території громади — приблизно 17 злотих з кожних 100 злотих сплаченого податку;

в) частина податку з доходів фізичних осіб, зареєстрованих у даній громаді — приблизно 36 злотих з кожних 100 злотих сплаченого податку.

Серед трансфертів найважливішою є дотація на освіту. І найбільшою. Сумарно по країні вона складає третину бюджетних коштів громад. Нині це — близько 1000 євро на учня протягом року.

По-третє, усвідомлено та перенесено в практичну площину розуміння того факту, що фінансова та майнова незалежність є необхідними, але недостатніми передумовами реального самоврядування. Тому повноваження та ресурси за-кріплено за громадами таким чином, щоб жодні інші рівні та гілки влади не могли втручатися в самоврядування. Дублювання сфер відповідальності не існує!

Місцеві громади стали незалежними юридичними суб’єктами, з правом захищати власні інтереси в суді (в тому числі — перед урядом). І вони це право успішно використовують. Прикладом може бути справа «Громада Стшельце Опольські проти уряду». Предметом справи було несвоєчасне перерахування освітньої дотації на рахунок громади, через що громада була змушена взяти кредит у банку. За позовом громади суд зобов’язав уряд сплатити банківські відсотки.

Польська реформа самоврядування була успішною тому, що вона була добре підготовленою, швидкою і комплексною. Але така реформа не могла б відбутися, якби не було відповідного політичного моменту та політичної волі. Парламент був готовий голосувати за сміливі закони, а уповноважений уряду зі своєю командою не були політиками, тобто не концентрувалися на результаті найближчих виборів.

Що з польського досвіду можна використати
в Україні?

Польський досвід не може бути перенесений на український ґрунт механічно.

Головні перешкоди цьому — інший адміністративний поділ, суспільно-економічні умови та політична ситуація в країні.

На початку 1990-х у Польщі не було необхідності зміни адміністративного поділу. Кількість та кордони громад (їх було близько двох з половиною тисяч) не змінилися, змінилася їх сутність. В Україні ж, при порівняльній кількості населення, сьогодні є понад 11 тисяч громад. Але лише 650 з них могли б самостійно та ефективно виконувати завдання, типові для найнижчого рівня самоврядування.

Стартові суспільно-економічні обставини для проведення реформи самоврядування також інші. В Польщі самоврядні громади з’явилися в момент демонтажу соціалістичної держави. В Україні ж за двадцять три роки незалежності сформувалася олігархічно-кланова економіка, а корупція глибоко вкоренилася в усіх гілках влади. Олігархат та корупціонери не зацікавлені в децентралізації ані владних повноважень, ані фінансових потоків.

І цю перешкоду важко буде подолати без сильного консолідованого тиску з боку суспільства, яке має отримати найбільшу вигоду від децентралізації. Важко — але можливо.

Потрібно пам’ятати, що з-поміж усього іншого реформа — політичний процес. А українська політична конфігурація, хоча значно прогресивніша, ніж рік тому, є далеко непростою. І вже зараз надходять певні тривожні сигнали.

Та, незважаючи на відмінності, польський досвід дуже чітко показує, яких принципів треба дотримуватися для створення реального сильного самоврядування. Це такі принципи:

— чіткий поділ повноважень різних рівнів та гілок влади;

— рівень майнових та фінансових прав, адекватний до компетенції;

— судовий захист (справді незалежним судом) громад від будь-якого обмеження їхніх прав або втручання з боку центральної влади.

Відсутність будь-якої з цих трьох складових неминуче призведе до того, що інші дві також не працюватимуть.

Маркіян ЖЕЛЯК,
координатор польсько-української експертної групи радників уряду України
з питань реформи самоврядування та децентралізації.

Джерело: «Європейська правда».

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net