Міліцейський ребрендинг

«Україна потребує повного ребрендингу міліції — починаючи з назви, закінчуючи повноваженнями та підпорядкуванням. Ми пропонуємо кардинально змінити статус міліції — з воєнізованого формування на службу з надання послуг, яка зможе ефективно гарантувати безпеку та правопорядок», — каже Олександр Банчук, експерт робочої групи з Центру політико-правових реформ.

Сьогодні в Одеській області зайнято 10600 працівників МВС, 10% з яких працюють в апараті обласного управління. В рамках реформи можливе скорочення штату працівників апарату облуправління майже на 80%. Натомість пропонується збільшити кількість дільничних інспекторів на місцях — у містах та селах Одещини. Там, на думку розробників реформи, повинні працювати патрульно-постові служби у розрахунку 15 співробітників органів правопорядку, які по-стійно проживатимуть у межах закріпленої території, на 10000 населення. «Сьогодні ж один дільничний інспектор, як правило, відповідає за кілька сільських рад. Це 3 — 7 сіл з населенням до 5 тисяч, й інколи загальна площа покриття становить 30—50 кілометрів», — зауважує Олександр Банчук. Місцева міліція повинна стати виконавчим органом місцевої ради, який буде утворено в кожній громаді.

Органи правопорядку отримають нову назву — «по-ліція», до лав якої можна буде потрапити на конкурсних засадах. Конкурсна комісія у складі депутата місцевого рівня, представника громадськості, адвоката та представника Уповноваженого з прав людини визначатиме готовність претендентів до роботи в органах правопорядку. Слід чекати, що претендентів не бракуватиме, адже заробітну плату працівників поліції передбачається закріпити на рівні 5 прожиткових мінімумів — близько 6000 гривень.

Нововведення будуть і в підготовці кадрів. «Випускники нинішніх вишів МВС переважно відпрацьовують визначений законодавством обов’язковий термін і звільняються з органів, щоб надалі влаштуватися куди завгодно, тільки не в міліцію. Причин багато — і низька заробітна плата, і непрестижність професії. Відтак гроші на їх навчання витрачаються, а, фактично, міліція залишається без спеціалістів», — наголошує Олександр Банчук.

Ще одна інновація реформи — нагрудний жетон. Завдяки цьому жетону можна буде одразу дізнатись посаду, ім’я та прізвище поліцейського. На законодавчому рівні буде заборонено приховувати свій жетон, а тим паче — не носити його. У громадян також з’явиться право фіксувати роботу представників органів правопорядку на фото- чи відеокамеру, що викликає велике невдоволення у нинішніх міліціонерів.

Експерт повідомив, що в рамках реформи пропонується ліквідувати ДАІ в нинішньому вигляді. Натомість передбачається створити патрульно-постову службу, яка відповідатиме за правопорядок на певній території, а не лише на окремому відрізку дороги, як зараз. «Мабуть, кожному з нас доводилося спостерігати ситуації, коли працівник ДАІ відмовлявся реагувати на правопорушення, скоєні поруч, наприклад у сусідньому парку. Мовляв: «Я відповідаю за порядок на дорозі, а решта мене не обходить». Тому для ефективнішої роботи органів правопорядку ми пропонуємо об’єднати обов’язки нинішньої ДАІ з патрульною службою», — пояснює Олександр Банчук.

Пропонують ліквідувати і Державну службу охорони, мотивуючи це тим, що її функції цілком можуть виконувати приватні охоронні агенції.

Після реорганізації повноваження ДАІ разом із патрульною службою, державною лісовою охороною, державною рибоохороною виконуватиме адміністративна поліція. Функції підрозділів карного розшуку, боротьби з організованою злочинністю, боротьби з економічною злочинністю, боротьби з незаконним обігом наркотиків передбачається передати кримінальній та фінансовій поліції. Повноваження решти численних управлінь та підрозділів відійдуть до військової та прикордонної поліції. «Якісно нова поліція з прозорою структурою входитиме до МВС, але міністр, як політична особа, буде позбавлений повноважень оперативного управ-ління нею», — переконаний Олександр Банчук. Саме такий принцип роботи органів правопорядку виправдовує себе в провідних європейських країнах протягом останніх десяти років.

Регіональний прес-центр ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».