№ 91 (21562) четвер 20 листопада 2014 року

21 листопада — День гідності та свободи

Як уже повідомлялося, президент Петро Порошенко підписав два укази: про відзначення щорічно 21 листопада Дня гідності та свободи і 22 січня — Дня Соборності України. Перед підписанням цих указів глава держави зазначив: «Україна — це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції — наш Майдан 2004 року і Революція Гідності 2013 року. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність і своє прагнення до свободи». Як і раніше, 22 січня відзначатиметься День Соборності України з нагоди проголошення у 1919-у Акта злуки УНР і ЗУНР.

День гідності і свободи, зазначається в указі, започатковано з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до нинішнього і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також вшанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року і в листопаді 2013 — лютому 2014 років стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів українського народу та його європейського вибору.

22 листопада — День пам’яті жертв голодоморів

Щорічно у четверту суботу листопада Україна згадує жертв Голодомору. Цього року національні пам’ятні заходи пройдуть під гаслом «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у 33-у — непереможні сьогодні!»

Голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Володимир В’ятрович за-значає: «Побутує міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. Але навіть у ті страшні часи тисячі українців боролися, зокрема зі зброєю в руках, відстоювали своє право на свободу та життя. Згадуючи мільйони жертв цього страшного злочину, слід особливо пом’янути тих, хто до остан-нього чинив спротив. Завдяки кожному із цих людей нас не знищили як народ у 33-у. А пам’ять про них робить нас непереможними сьогодні».

У п’ятницю в Одеському кризовому медіа-центрі із журналістами спілкувалася біженка з Горлівки Марина. Обличчя її було прикрите маскою, щоб, як вона пояснила, не постраждали рідні та близькі, котрі залишилися у горлівському пеклі. Марина ж виїхала звідти автобусом до Одеси, не бажаючи й надалі жити у стані тваринного жаху, в якому перебуває все місто. Ось що вона розповіла, відповідаючи на запитання медійників.

— Як живе Горлівка під контролем так званої «ДНР»?

— Стан, коли на тебе летять снаряди, не можна порівняти ні з чим. По місту ходять незрозумілі люди незрозумілої зовнішності, національності та з неясними цілями. У жителів міста — фобії, розвивається страх тиші. Місцеві — залякані до краю, всі розмови тільки про те, як пережити цей жах. Одні не виключають телевізор навіть вночі, хтось п’є заспокійливе, хтось — міцніші засоби. Тепер у жителів Горлівки три цілі: не потрапити під обстріл, дістати їжу або гроші на неї і не зійти з глузду від усього цього.

За останні п’ять років соціологи зафіксували найбільший відсоток респондентів, які вважають Голодомор геноцидом. Про це йдеться у результатах дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг».

Більшість опитаних українців (72%) погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом українського народу. Натомість не погодилися з таким твердженням 15% опитаних. Не визначилися з цього питання 14% респондентів.

Дирекція Літературного музею та Ліга українських жінок Одеси запрошують на благодійний концерт «Світе тихий, краю милий, моя Україно!» з участю доцента Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової Антоніни Кулієвої та її вихованців.

Організатори переконані, що звернення в цей складний час до творчості генія українського народу Тараса Шевченка, української та світової музичної класики (Вериківський, Косенко, Надененко, Пучіні, Чайковський) допоможе наснажитися вірою в перемогу духу людини.

«ЄС, НАТО… Що посилить безпеку України?» — такою була тема дискусії, яку Інститут світової політики за підтримки уряду Норвегії  провів в Одесі у рамках Стратегічного диску-сійного клубу

Участь в дискусії взяли: Марчін Кожіел, директор Офісу зв’язку НАТО в Україні, Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики, Вадим Карасьов, політолог, директор Інституту глобальних стратегій, Міхал Кацевич, журналіст, політичний оглядач щотижневика Newsweek Polska (Польща), Леонід Літра, асоційований експерт Інституту розвитку та соціальних ініціатив Viitorul (IDIS) у Кишиневі (Молдова), Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень.

Під час засідання експерти обговорили найголовніші питання національної безпеки України, від вирішення яких сьогодні залежить її стратегічний розвиток та навіть існування. Конференц-зала одеського готелю «Брістоль» заледве помістила громадських активістів, студентів та журналістів, котрих цікавить тематика євроінтеграції. Дискусія пройшла жваво та продуктивно, було отримано відповіді на багато нелегких запитань. Наводимо окремі виступи відомих спікерів.

Саме під таким гаслом у світі проводиться масштабна профілактична робота з протидії цукровому діабету — хворобі, на яку сьогодні страждають понад 2 мільйони громадян нашої держави, у тому числі майже 75 тисяч мешканців Одеської області (12 тисяч з них — інсулінозалежні).

Про підступність хвороби, методи її лікування та профілактику розповіла на прес-конференції, організованій Одеським кризовим медіа-центром, головний лікар обласного ендокринологічного диспансеру Ольга АГАФОНОВА.

Група вчених з Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, Одеського національного медичного університету та протичумного інституту отримала патент на нові ліки від грипу. Над створенням протигрипозного засобу науковці працювали близько чотирьох років.

«Основа препарату — координаційна сполука біологічно активних іонів металу і біолеганду: германію, кобальту та лимонної кислоти. Германій є індуктором інтерферону в організмі, лимонна кислота бере участь у циклі Крепса, кобальт — мікроелемент, що входить до складу життєво важливого для людини вітаміну В12», — йдеться в повідомленні прес-служби ОНУ ім. І.І. Мечникова.

Тема незаконної торгівлі тютюновими виробами сьогодні, як ніколи, актуальна. Щодня правоохоронці, представники бізнес-структур та громадські організації фіксують сотні фактів реалізації цигарок за рамками акцизного обігу. І це попри всі вжиті державою санкції.

Аби привернути увагу громадськості до проблеми, в Одесі провели «круглий стіл» щодо впливу сигарет-нелегалок на економіку країни. Захід пройшов у рамках національного проекту боротьби з тіньовою торгівлею тютюновою продукцією.

22  листопада – День  пам’яті  жертв  голодоморів

Маленький худюсінький хлопчик простягає тоненькі, мов стеблини, руки до ікони — «їстоньки хоче невинна дитина», а попросити більше ні в кого: тато і ненька, всі в селі вимерли з голоду. Ця картина вимальо-вується в уяві, коли читаєш вірша української поетеси Антоніни Листопад «Біла молитва братика». Ось кілька рядків з нього: «Бозю! Що там у Тебе в руці?! Дай мені, Бозю, хоч соломинку, щоб не втонути в Голодній Ріці. Бачиш, мій Бозю, я ще — дитинка... Світу не бачив ще білого, Бозю. Я пташенятко прибите в дорозі, хоч би одненьку пір’їночку дай». Не отримавши ні соломинки, ні пір’їнки, хлопчик благає: «Бозю, зроби, щоби їсти не хтілось!». Більшості читачів не треба пояснювати — і так зрозуміло — цей вірш написано за «життєвими мотивами»: поетеса описує страждання дітей у роки Голодомору.

А узагальнений їхній портрет зумів передати відомий український письменник єврейського походження, фронтовий кореспондент Василь Семенович (Йосиф Соломонович) Гросман (1905—1964). Він писав: «Їхні голови були схожі на важкі м’ячі на тонких, як у лелек, шиях, і видно було кожну кістку їхніх рук і ніг, що виступали зі шкіри, і весь кістяк проступав зі шкіри, що виглядала, як жовта марля. Дитячі обличчя були старі, зморені, ніби цим дітям було по 70 років, а з початком весни вони вже зовсім не мали облич».

25  років  тому,  19 листопада  1989-го,  українська  земля прийняла  Олексу  Тихого,  Юрія  Литвина  і  Василя  Стуса

Основна ґрупа, передрімавши в пермському готелі на матрацах, кинутих на підлогу (бо місць не було), приїхала за чотири години електричкою в Чусовой, обійшла всі потрібні установи. Усю громіздку апаратуру доводилося переносити на собі та возити місцевим транспортом. Дошкуляв холод. Під вечір виявили, що не взяли довідок про смерть Тихого, Литвина, Стуса — тому нам не віддають домовини. Довелося послати Овсієнка назад до Пермі. 17-го вранці ґрупа вирушила автобусом місцевої друкарні в село Борисово, на околиці якого притулилося кладовище. Дорогою ґрупа зустрілася з дільничним міліціонером Матякубовим, заїхала в сільраду в Копально, але голови сільради там не виявилося, хоча з ним домовлялися про зустріч по телефону. Стали видзвонювати його та районне начальство. Нікого нема. Чернілевському, Дмитрові Стусу та Ґурдзанові з операторами довелося, завізши інструмент на кладовище, повертатися в Чусовой, де після довгих зволікань їм дозволили викопувати домовини, але не піднімати їх, доки не буде привезено цинкових. Такі само перетрактації велися й на кладовищі з дільничним міліціонером і якимось оперуповноваженим. Близько 12-ї години ми заявили, що починаємо копати самовільно, беручи всю відповідальність за наслідки на себе. Ішлося про «наругу над могилами»...

Суперфіналіст першого сезону вітчизняного шоу «Україна має талант», фіналіст проекту «Зірковий ринг», унікальний співак Артем Семенов дав концерт в Одеській опері.

Двогодинне концертне дійство, подароване артистом, стало ніби ковтком свіжого повітря для обізнаної одеської публіки, котрій уже, по правді, набили оскомину заїжджі розкручені «звьозди», які свої примітивні, але нахраписто розкручені пісні в три акорди зухвало подають під фонограму, чим дуже принижують глядачів.

Повсюдно чути російську мову.
А під Донецьком знову і знову
Рвуться і рвуться російські снаряди,
Пущені з їхніх же танків і «Градів».

Так називається виставка відомого одеського фотографа Олександра Синельникова, яка відкрилася у виставковій залі Всеукраїнського центру болгарської культури (пров. Віце-адмірала Жукова, 9).

Відомий насамперед як майстер жанрової фотографії, Олександр Синельников цього разу постав у якості тонкого художника-колориста, для якого гарне поєднання кольорів, гра світла і тіні важливіші за будь який зміст як такий. Одеса в його роботах представлена як одна велика і красива кольорова пляма, приємна для очей, розбита для зручності споглядання на окремі фотографії та радує яскравими і чистими відтінками форми поза змістом.

Ізраїльська компанія Sologic «посадила» в місті Зихрон дерева. Тільки вони далекі від звичного розуміння: замість зеленого листя на них «ростуть» сонячні батареї, повідомляє greenevolution.ru.

Таке «дерево» є металевим стовпом, що підтримує численні сонячні батареї. Конструкція, яка нагадує піксельне зображення у 8-бітній грі, виводить енергію від батарей на виходи USB для зарядки пристроїв, на інформаційні LCD-екрани, забезпечує струмочки води для тварин та питної води для людини, доступ до Wi-Fi і нічне освітлення.

Цими днями у рамках VІ Міжнародного інвестиційного бізнес-форуму з питань енергоефективності та відновлюваної енергетики відбувся ворк-шоп на тему «Повсякденна енергоефективність». Експерти з різних галузей об’єдналися, аби обговорити проблеми, пов’язані з впровадженням енергоефективних заходів.

Перший заступник голови Держ-енергоефективності Олексій Корчміт розповів про те, що агентство розробило механізм підтримки громадян щодо заміщення газу шляхом компенсації частини тіла кредиту. «Держава вперше не просто сказала, що потрібно заміщувати газ, а визнала, що потрібно надавати державну підтримку тим, хто запроваджує ці заходи. Тобто вперше ми перейшли від слів до діла», — підкреслив він.

Думати  глобально,  діяти  локально

У рамках проекту «Адаптація до зміни клімату в дельті Дунаю» у Вилковому встановлені лінія з виробництва брикетів з відходів очерету і спеціальний котел, за допомогою якого опалюватиметься будівля міськради, а також кордони інспекторів служби державної охорони Дунайського біосферного заповідника. Частина брикетів надійде в продаж для місцевого населення.

Проект встановлення лінії з брикетування — перший подібний досвід для українського Придунав’я. Ця ініціатива дуже перспективна і корисна не тільки для регіону, а й для всієї України, адже наша країна зараз бере курс на енергонезалежність і стимулює отримання енергії з відновлюваних джерел.

Співробітники Служби безпеки України в Одеській області спільно з працівниками МВС викрили ти припинили протиправну діяльність посадовця місцевої Державної екологічної інспекції, який одержував неправомірну вигоду від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за безперешкодне проходження екологічного та радіологічного контролю імпортованих вантажів.

Зловмисника затримано «на гарячому», під час одержання хабара у розмірі 2 тисяч доларів США та понад 40 тисяч гривень.

Ліс асоціюється у нас з усім найпрекраснішим, з чимось загадковим і водночас спокусливим. Він манить нас, стає нашою втіхою і схованкою від гамірних днів. Адже в кожного бувають у житті хвилини, коли з’являється велике бажання сховатися від сірої повсякденності і залишитися наодинці з природою, яка вабить до себе первісною красою і доскона-лістю, приховує у собі вічну таємницю буття.

Як на мене, то найгарніший ліс наприкінці літа і восени. Саме тоді у природі присутній ще той яскравий, але вже не надто демонстративний шарм. Мрійливо, позбувшись набридливих думок, ти заходиш у ліс і бачиш цю диво-красу — аж серце завмирає. Ні, це не порожні слова, взяті з книжки, — це справді так! Це зрозуміє кожен, хто бодай раз у житті був у лісі, не кажучи вже про тих, хто причетний до збереження та примноження цього неперевершеного дива.