Щоб ромські діти здобували освіту

Фонд «Відродження» опікується ромською спільнотою в Україні вже 20 років. За цей час перепробував всілякі способи допомоги представникам цієї національної меншини: сприяли з оформленням паспортів, підшукували людям роботу, підтримували їхні фестивалі. «Але згодом ми зрозуміли, що всі наші кроки спрямовані на вирішення не тих проблем. І тоді наш фонд зайнявся стимулюванням ромської громади до самопомочі. Ми робили все, аби роми почали самі відстоювати свої права — боролися за «не дискри-мінацію», змушували суспільство відмовлятися від стереотипів. І цей плацдарм до самосвідомості готує їм саме школа», — наголосила Ольга Жмурко. Тому так важливо, щоб ромські діти здобували освіту. Інакше в майбутньому в них не буде рівних можливостей із своїми ровесниками. На підтримку освіти ромських дітей міжнародний фонд «Відродження» виділяє стипендії. «Одеський регіон другий в Україні за чисельністю ромського населення. Лише об’єднавши зусилля органів місцевої влади й освітян, ми зможемо зрушити це питання з мертвої точки. Нам усім разом треба подбати про те, як зробити освіту для ромів доступнішою. Але за один раз змінити схему, за якою жили віками, не можна», — зауважила пані Ольга.

Справді, пояснити ромам, для яких традиції не порожній звук, що в їхньому житті треба щось змінити й дати дітям освіту, — майже нереально. Більшість з них живе так, як жили їхні батьки. А відтак, як зазначив під час «круглого столу» голова благодійного фонду «Планета добрих людей» Максим Джум, виходить замкнене коло: діти повторюють своїх батьків і, коли самі стають батьками, не бачать необхідності в отриманні їхніми дітьми освіти. «Для ромів як для батьків основна потреба — нагодувати й одягнути дитину. Вони живуть в інших економічних реаліях. Для них важко (бо ніхто їх цьому не вчив) стати своїм дітям тими батьками, які дадуть старт у житті, — відправити їх до школи, потім умотивувати на отримання якоїсь професії. Тому насамперед треба працювати з батьками, а потім переключатися на дітей», — зауважив Максим Джум. Праця з батьками — це європейський досвід. Там давно зрозуміли, що простіше почати вирішувати проблему в її зародку, аніж потім витрачати людські й матеріальні ресурси на усунення глобальнішої біди. «Відповідальному батьківству» ромів вчать на спеціальних курсах, які організовуються в поселеннях їх компактного проживання.

Не стоять осторонь проблем освіти ромів і звичайні сільські вчителі. Зі свого боку, вони роблять навіть більше, ніж комусь може здатися. «У нас мають навчатися близько 130 ромських дітей. На практиці — приходять лише п’ятеро-шестеро. І щодня, за графіком, черговий вчитель, якщо нема дітей, іде в табір на бесіду з бароном. Там ніхто, крім барона, це питання не вирішує. Таким чином і збираємо дітей на навчання», — розповіла директор Нерубайського НВК Світлана Зубрицька. Займаються в школах і вирішенням дискримінаційного питання. У Жовтневому НВК створили окремий клас для ромських дітей. Там вчителі спробували заохотити учнів до отримання освіти через притаманне їм мистецтво, що позначилося на самому процесі навчання.

Результатом «круглого столу» стало розроблення рекомендацій для освітян — «Як заохотити ромських дітей до отримання освіти». Подібні зустрічі, за задумом організаторів, проводитимуться і в інших регіонах України.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.