№ 86 (21557) субота 1 листопада 2014 року

Щоденний сніданок — запорука доброго здоров’я і стрункої фігури. Натомість відмова від нього може стати причиною різкого зниження рівня цукру в крові, призвести до погіршення пам’яті та концентрації уваги.

Але чи всі продукти варто споживати натщесерце? Дієтологи застерігають: щоб уникнути багатьох хвороб, вранці слід відмовитися від цитрусових, бананів, сирих овочів, солодощів, кави, холодних напоїв і навіть йогуртів.

Початок цьогорічної осені виявився як ніколи спекотним і посушливим. Їдеш отак безкрайніми степами й озираєшся: чи не закрутить десь поряд страшний смерч, чи не здійметься над задискованим полем чорна пилова буря?

Аж ось і Семихатки з рятівною криничкою край села. Зупинишся… й очам не повіриш: біля крайньої садиби — оаза! Для пейзажиста тут невичерпна природна палітра. Тисячі листочків на деревах та кущах за кожного подиху вітру та зміни сонячних тіней переливаються новими й новими гамами. Уловлюй лишень неповторну мить й увічнюй на полотні…

Можливо, комусь здається недоречним, що в цей важкий для нашої країни час веду мову про навколишнє середовище, про  природу, яка довкруж нас. Але для цього бачу вагомі причини. Й перша з них: ми майже перестали піклуватися про довкілля, і це дуже погано. Адже природа — це наше життя. Природа — це майбутнє наших дітей. Природа — це майбутнє нашої планети.

На жаль, сьогодення маємо інше. Всюди відбувається знищення тварин, птахів, комах, рослин, річок та озер, масштабні отруєння повітря, нагромадження сміття, хімічних добрив. Земля стає бруднішою з кожним днем. І в усьому цьому винні ми, люди. Хоча мали б її берегти, дякувати їй і, найголовніше, захищати.

З лютого 2015 року молочну продукцію з України продаватимуть на європейському ринку, повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства Андрій Дикун наголосив, що Україна звикла жити в умовах торговельних війн, починаючи від сирних, плодоовочевих, молочних і завершуючи енергетичними та прямим воєнним втручанням. «Отримавши кілька тижнів тому позитивні висновки європейських експертів, ми отримали «зелене світло» для виходу на європейський ринок. Сьогодні Європа відзначила якість нашої продукції, тоді як багато років Росія наголошувала на недостатньому рівні, постійно запроваджуючи-відміняючи санкції», – зазначив він. На думку Андрія Дикуна, Росія через кілька років сама проситиме відновити постачання, бо з радянських часів росіяни звикли до смакових та якісних властивостей української продукції.

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» разом з Центром міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за участю експертів з України, Польщі, Чехії та Словаччини провів у нашому місті «круглий стіл» на тему «Європейська інтеграція у світлі реформ, що відбуваються в Україні, на прикладі «вишеградських країн»: досвід реформ та уроки для України».

Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна зазначила, що їхня організація постійно досліджує громадську думку в Україні щодо євроінтеграції і, за останнім опитуванням, яке проводилося в середині жовтня, євроінтеграцію підтримали 55% українців, а ідею Митного союзу — лише 22%. За останні кілька місяців навіть у регіональному розрізі є позитивна динаміка, зазначила експерт. Зокрема, 43% жителів сходу країни сьогодні обирають євроінтеграцію і тільки 26% — євразійський вектор. На півдні України, до якого входить й Одеська область, за даними жовтневого опитування, 37% громадян за євроінтеграцію і 32% — за Митний союз.

(Закінчення. Початок у номері за 30 жовтня).

Три найпотужніші виробництва — ВАТ Миколаївський суднобудівний завод «Океан», ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара» і найбільше суднобудівне підприємство України та всієї Європи — холдингова компанія «Чорноморський суднобудівний завод» (ЧСЗ). На долю цих трьох підприємств припадає понад 50% суднобудування в Україні. Планами військового суднобудування передбачається будівництво на ЧСЗ до 2018 року чотирьох корветів. Наразі у Миколаєві вже будують головний корвет нового типу «Володимир Великий», закладений 27 травня 2010-го.

До анексії Криму у складі ВМС України служило близько 15 тисяч військовослужбовців, на озброєнні перебувало 4 корвети, 2 ракетних корвети, 1 фрегат, 1 підводний човен, 26 допоміжних кораблів і катерів (кораблі управління, морські тральщики, розвідувальні, десантні, рятувальні, буксирні та інші спеціалізовані судна), 35 літаків, 8 протичовнових гелікоптерів. У частинах берегової оборони було 40 танків, 170 бойових броньованих машин, 50 артсистем калібром понад 100 мм.

Гібридна війна Росії проти України дуже багатогранна: крім воєнної інтервенції, інформаційної агресії, економічного тиску, до переліку загроз з боку Сходу тепер включена гуманітарна складова. Точніше, під прикриттям гуманітарної місії російська сторона намагається ви-рішувати воєнні завдання на східній Україні.

Колони білих авто, які нібито поспішають на допомогу нужденним людям, виконували не зовсім гуманітарні завдання. Організація Росією «гуманітарної допомоги» для постраждалих областей України стала приводом для неоднозначних суджень і викликала масу запитань в українців та спостерігачів ООН.

Близько місяця залишається до того часу, коли морська вода почне наповнювати ложе Куяльницького лиману, який за останні роки обмілів настільки, що й лиманом його вже назвати важко. Не злічити, скільки дискусій викликав спосіб його порятунку, скільки списів було зламано при розв’язанні дилеми: наповнювати його морською водою чи ні? «Наповнювати», — вирішила більшість авторитетних учених. Згоден з цим рішенням і знаний еколог, доктор біологічних наук, громадський діяч Іван Русєв, але з певними застереженнями. Робити це треба дозовано, обережно і якісно. Та поки що чітко не названо виконавця цих робіт, який не лише наповнюватиме лиман, а й контролюватиме цей процес, аби не переборщити з морською водою, стежити за її солоністю, не розбити частини ложа водойми...

Підстави для занепокоєння є: не всі складові з підготовки цієї операції виконано якісно. Зокрема, ніхто не подбав про те, щоб морську воду перед подачею в лиман очищати, бо ж Одеська затока, як знаємо, таки забруднена. Про це, з-поміж іншого, вчений поінформував на брифінгу, який цими днями відбувся в Одеському кризовому медіацентрі.

Міжнародна федерація футболу щиро вибачилася перед Україною за офіційний відеоролик, у якому Крим був зображений як нібито «частина Росії».

«За сприяння президента Федерації футболу України Анатолія Конькова українській стороні вдалося отримати вичерпну відповідь від ФІФА за непорозуміння щодо відеоролика», — повідомив виданню «Чемпіон» керівник управління інформаційної політики ФФУ Павло Терновий.

На виконання закону «Про очищення влади» Президент Петро Порошенко 30 жовтня звільнив низку голів районних державних адміністрацій. З них 8 у Донецькій, по 7 —у Дніпропетровській та Запорізькій, 4 — в Одеській, 2 —у Сумській та по 1 —у Рівненській та Харківській областях.

У нас, на Одещині, відповідними розпорядженнями з посад звільнені: голова Ананьївської райдержадмі-ністрації  В’ячеслав Сербін, Білгород-Дністровської — Василь Чорнолуцький, Болградської — Михайло Садаклієв та Іванівської — Наталія Бянова.

Уже майже вщухли виборчі пристрасті. Всі більш-менш заспокоїлися, що позначилося й на ході чергового пленарного засідання Одеської облради. Загалом порядок денний 37-ї сесії складався з 26 пунктів, які спокійно вирішили майже за годину.

Серед депутатського гурту тривають міграційні настрої-процеси. Так, стало відомо, що депутатська група «Партія розвитку України» оголосила про свій розпуск, натомість з’явилася депутатська група «Опозиційний блок», яку очолив Василь Бабанський. До її складу увійшли: Микола Скорик, Наталя Пурдик, Михайло Рафаєвич, Дарія Крижанівська, Наталя Кожухаренко, Віктор Волков, Володимир Видобора та Наталя Куртогуз. Із фракції Партії регіонів вийшли Микола Златов та Олександр Кравець. А до депутатської групи «За Одещину!» приєдналися Іван Антощук, Олександр Верба, Олександр Кравець, Дмитро Макосій та Надія Марчук.

Як ми уже повідомляли, за попередніми даними ЦВК, на позачергових виборах до Верховної Ради «Народний фронт», набравши 22,16% голосів, посів перше місце, далі з мінімальним відривом фінішував Блок Петра Порошенка — 21,83%. Об’єднання «Самопоміч» набрало 10,98%, «Опозиційний блок» — 9,40%, Радикальна Партія Олега Ляшка — 7,45%, Всеукра-їнське об’єднання «Батьківщина» — 5,68%. Всеукраїнське об’єднання «Свобода», не добравши навіть менше від трьох десятих відсотка з результатом 4,71% не змогло подолати прохідний бар’єр.

Як зазначають у Комітеті виборців України (http://www.cvu.org.ua), ці вибори проводилися в особливих умовах фактичної війни, тому видалися важчими, ніж президентські. Голова правління КВУ Олексій Кошель наголосив: «Кампанія була скорочена, тому й перенасичена по-літичною рекламою, що викликало навіть певне несприйняття. Втрата рейтингу Блоку Петра Порошенка на 7—10% — це технологічна помилка, адже ця політична сила не закликала приходити на вибори, тож не змогла мобілізувати своїх виборців, до того ж цей блок не відповідав запитам виборців щодо безпеки в усіх проявах. Ті політичні сили, які програли виборчі перегони, розглядають свою поразку з позиції того, що це була помилка їх політтехнологів, у країні відбувається війна, у соціологічних рейтингах нібито були маніпуляції. Втім варто, скоріше, думати про те, що несприйняття виборцями по-літичних сил пов’язане із бажанням реальних змін».

У четвер «Українська правда», посилаючись на власні джерела, повідомила про перших претендентів на посади у новообраній ВР та в майбутньому уряді. За даними видання, названі кандидатури розглядалися під час консультацій щодо створення коаліції у Раді восьмого скликання.

Так, Володимирові Гройсману (донедавна — мер Вінниці, а з лютого 2014-го — віце-прем’єр-міністр) пророкують посаду або голови ВР, або нинішню — заступника очільника уряду. Крім нього, на посаду спікера ВР розглядається кандидатура Юрія Луценка.

Виборча кампанія, вибори до Верховної Ради восьмого скликання та пов’язані з цим хвилювання підходять до кінця. На порядку денному — формування парламентської більшості, призначення прем’єр-міністра та уряду України — сюжети не менш напружені, ніж вибори, й більш значущі для нашої держави.

Арифметика
поступається алгебрі

Прояснився розклад сил у Верховній Раді, й арифметика поступається місцем алгебрі. Завойовані місця у парламенті треба конвертувати в реальну владу. У чинній Конституції України повноваження Президента та Кабінету Міністрів виписані нечітко і перетинаються. Відтак боротьба глави держави і прем’єр-міністра за владне домінування закладена в основах. Її не можна уникнути. Можна тільки ввести в певні рамки, пом’якшити чи посилити.

Кошмаром української політики свого часу стало протистояння президента Ющенка і прем’єра Тимошенко. Особисті характеристики опонентів зіграли, звичайно, роль, але визначальним фактором стала відсутність правил гри і надійного арбітра, яким у «битві титанів» не міг бути ні розділений парламент, ні далекий від незалежності суд.