Електоральні настрої

Існують істотні регіональні відмінності у готовності виборців прийти на виборчі дільниці. Найбільший відсоток тих, хто висловив готовність взяти участь у голосуванні, — у За-хідному (90%) та Центральному (82%) регіонах, дещо менша — у Південному (74%) та Східному (73%), а на Донбасі, на територіях, які контролює Україна, — 57%.

Основною причиною відмови від участі у виборах є, як і зазвичай, те, що громадяни не бачать партії чи кандидата, за яких було б варто проголосувати, — про це сказало 35% тих, хто не збирається голосувати. Як і два роки тому, 20% пояснює свою неучасть у виборах тим, що їхнє життя від виборів ніяк не залежить. Разом із тим, порівняно з виборами 2012-го, більш ніж удвічі зменшився відсоток тих, хто пояснював свою відмову від участі у виборах недовірою до чесності проведення виборів (з 25% до 13%), зменшилася й кількість тих, хто вважає, що вибори нічого не змінять (з 19% до 13%). Натомість значно зросла (з 9% до 15%) кількість тих, у кого не буде можливості проголосувати, причому дві третини таких виборців становлять жителі окупованих територій Донбасу.

Основним мотивом, що спонукає українців до участі у виборах, стабільно є відчуття свого громадянського обов’язку (57%). І, теж ста-більно, на другому місці серед причин — побоювання, що хтось інший зможе скористатися голосом за відсутнього (28%). А от позитивний мотив — що «серед партій та кандидатів є ті, кого хочеться підтримати» — є головною спонукою участі у виборах лише для 17,5%.

На період проведення опитування третина виборців (32%), які збиралися взяти участь у виборах, не визначилися, за кого голосуватимуть. Поки що серед тих, хто має намір іти на вибори, виборчий бар’єр перетинають: по-літична партія «Блок Петра Порошенка» — 20,5%, Радикальна партія Олега Ляшка — 8,6%, політична партія «Народний фронт» — 6,8%, політична партія «Об’єднання «Самопоміч» — 5,8% і, майже впритул до бар’єру — 4,7%, політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Водночас очевидно, що 32% тих, хто має намір іти на вибори, — це значний резерв для зростання рейтингів партій, і виборчий бар’єр може перетнути 7—8 політичних сил.

Якби проголосували лише ті, хто вже зараз визначився з вибором, до Верховної Ради потрапило б 7—8 політсил: Блок Петра Порошенка (30,4%), Радикальна партія (12,9%), «Народний фронт» (10,8%), «Самопоміч» (8,5%), «Батьківщина» (7,5%), «Сильна Україна» (5,6%), «Опозиційний блок» (5,9%) та, можливо, «Громадянська позиція» (4,8%). Водночас голоси тих 32%, хто не визначився, можуть розподілитися і в інший спосіб.

Остаточно визначилися з голосуванням за кандидата по своєму виборчому округу 16% виборців, ще 18% загалом визначилися, але їхнє рішення не остаточне, а 55% не вирішили зовсім. У 2012 році визначеність була більшою: за місяць до виборів 29% знали, за кого голосуватимуть, не знали зовсім — 45%.

Для тих, хто визначився із голосуванням за кандидата по мажоритарному округу, най-більше важить особистість кандидата (33%), його можливості у майбутньому вирішувати проблеми округу (33%) та належність до партії, за яку виборець збирається проголосувати (28%). Якщо порівняти з виборами 2012-го, то різко зріс особистісний чинник (з 15% до 33%) та здатність вирішувати проблеми округу (з 16% до 33%).

Опитування проведене у рамках проекту «Громадський соціологічний консорціум» за фінансової підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні та Європейського Союзу.