Щоб була Рада, а не зРада

Аби не допустити повторення ганьби, коли національний парламент в очах українців перетворився на «Верховну зРаду», ГО «Всеукраїнська люстрація» здійснила аналіз відкритих даних щодо найважливіших голосувань депутатських фракцій протягом грудня 2012 — жовтня 2014 років.

Як відомо, головними вимогами громадян під час Революції Гідності були: безкомпромісна боротьба з корупцією, забезпечення європейської та євроатлантичної інтеграції України, зменшення адміністративного тиску на бізнес, належна державна підтримка найменш захищених верств населення, захист національного суверенітету від зовнішніх зазіхань.

Отже, проблема законодавчого забезпечення боротьби з корупцією у минулому скликанні Верховної Ради була однією з найгостріших. Вона полягала в тому, що лояльна до Януковича більшість намагалася проштовхнути через сесійну залу ініціативи, які сприяли незаконному збагаченню «сім’ї» та наближених олігархів. Наприклад, за місяць до Вільнюського саміту, 24 жовтня, зусиллями депутатів Партії регіонів (192 голоси, 92%), Комуністичної партії України (31 голос, 97%) і позафракційних парламентарів (14 голосів) було ухвалено закон про реструктуризацію бюджетної заборгованості шляхом видачі фінансових казначейських векселів. За словами тодішніх депутатів-опозиціонерів від «УДАРу» та «Батьківщини», завдяки цьому законопроекту додаткові прибутки (понад 5 млрд грн) отримали газові компанії та банки Дмитра Фірташа й Ріната Ахметова. Водночас проти цього законопроекту проголосували 100% «свободівців» і лише 50% фракції «УДАРу» та 30% «Батьківщини».

Показово, що до і після Євромайдану демократичні політичні сили демонстрували різний ступінь готовності голосувати за антикорупційні ініціативи. У квітні цього року, коли громадські активісти поставили руба питання щодо оприлюднення всієї інформації про учасників та пропозиції на державних тендерах і повернення прозорості у сферу державних закупівель (проект №4587), голосування ледве не було провалене через низьку дисципліну в новій коаліції. Так, 10 квітня під час вирішального голосування у 226 голосів «Батьківщина» дала 83% «за», «УДАР» — 76%, група «Суверенна європейська Україна» екс-спікера Литвина — 86%, група колишніх «регіоналів» Кінаха-Хомутинника «Економічний розвиток» — 78% і лише «Свобода» — 100%.

Найпоказовішим, з точки зору здатності партій підніматися над політичними амбіціями заради спільної справи, було голосування 16 вересня за пакет антикоруційних законів у першому читанні. За «ударівський» законопроект про Національне бюро антикорупційних розслідувань проголосували лише 7% самих «ударівців», 31% членів «Батьківщини», 0% комуністів, 23% «Суверенної європейської України» екс-спікера Литвина, 2% групи Кінаха-Хомутинника «Економіч-ний розвиток», 1% «регіоналів», а «Свобода» проголосувала на 100%. Законопроект «Батьківщини» про Державну службу протидії корупції підтримали  41% представників «Батьківщини», 7% «УДАРу», 37% «Суверенної європейської України» та 100% «Свободи».

14 жовтня під час голосування закону про запобігання корупції знову могли виникнути проблеми через низьку дисципліну партій, які на словах спрямовують усі зусилля  на боротьбу з цим явищем. Зокрема, результат у 230 голосів став можливим завдяки 100-відсотковому голосуванню «Свободи», 92% голосів «Батьківщини», 80% — «УДАРу». Тоді як колишні «регіонали» з групи Литвина «Суверенна європейська Україна» дали лише 42%, «Економічний розвиток» — 56%, фракція Партії регіонів та лояльна до Януковича група «За мир та стабільність» — 15% та 6% відповідно.

Важливим з точки зору дотримання національних інтересів, незважаючи на тиск Росії, стало голосування 14 жовтня  за визнання Організації українських націоналістів та Української повстанської армії воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу і незалежність України. Ухвалення цього закону є принциповим для сьогодення: в умовах ро-сійської агресії постає питання про статус людей, які добровільно, як і 70 років тому, стали на захист своєї землі. Тому визнання визвольної боротьби ОУН та УПА стане першим кроком до героїзації бійців, які зараз стримують натиск ро-сійських військ у Донецькому аеропорту, біля Маріуполя, Дебальцевого та Луганська. Проте, незважаючи на те, що відповідний закон сім разів ставили на голосування, кожного разу бракувало від 39 до 6 голосів.

Розглянемо ці два крайні випадки — коли голосування збирало мінімум та максимум голосів. Обидва рази голосування підтримали 100% депутатів «Свободи», які відстоюють цю ідею з початку заснування партії. «Батьківщина» також обидва рази дала 90% голосів. «УДАР» спочатку спромігся лише на 73%, довівши згодом свою підтримку до 95%. Тобто голосування, за винятком «Свободи», провалили колишні учасники антиянуковичівської коаліції!

Тож 26 жовтня ми обиратимемо не просто нову Раду, а й матимемо унікальний шанс назавжди позбавити зрадників впливу на державну політику. І саме тому обирати треба ті сили, які вже довели свою парламентську дієвість — у часи суцільного тиску режиму Януковича та у півріччя після його падіння.

Іван ДАНИЛЕНКО.