Прагнемо миру, тримаємо порох сухим

Результат номер два. Режим припинення вогню встановлено вздовж значної частини лінії зіткнення. Кількість жертв серед наших військових значно знизилася... Ті ж, хто порушують режим припинення вогню, отримують гідну відсіч. Тут ніякого пацифізму бути не може. Наші відважні воїни героїчно тримають оборону Донецького аеропорту, який вже став символом мужності і героїзму. З вражаючими мужністю і відвагою. Українськими кіборгами прозвали вороги цих героїв. Карбувати їхній подвиг в літописі української бойової слави треба буде золотими літерами. Держава належним чином оцінить їх мужність.

Третій важливий результат. Вже майже півтори тисячі наших полонених, наших людей, які перебували в заручниках, вдалося звільнити з катівень терористів. Ми боремося за повернення всіх без виключення затриманих. І тих, кого утримують бойовики, і тих, кого мордують як політичних заручників в російських в’язницях.

По-четверте. Ми отримали можливість частково здійснити ротацію військових, загоїти рани, відремонтувати пошкоджену та доставити нову техніку в зону АТО. Звести кілька ліній оборонних споруд на Донбасі і надійно прикрити решту української території від розповзання тероризму.

І, нарешті, п’яте. У тих містах, селах і районах, над якими знову майорить український прапор, уже панує мир. Там платять зарплати і пенсії. Там є вода, світло, тепло. Там працюють школи, дитячі садки. Там налагоджується нормальне життя. Призначено нових голів обласних адміністрацій Донецької і Луганської областей. Ними стали два генерали. Відповідно, Олександр Кіхтенко та Геннадій Москаль. Умовно ми їх називаємо генерал-губернаторами. Таке поєднання є оптимальним рішенням для того часу й тих умов, в яких нині перебуває Донбас. Для тих викликів, які ми спільно маємо вирішити. Я чітко поставив перед ними завдання повною мірою відновити роботу всіх органів державної влади в кожному звільненому місті і селі.

Тепер про те, якими мають бути наші подальші кроки в боротьбі за мир.

Ми розраховуємо вже найближчими днями добитися-таки повного припинення вогню. Після того, як це станеться, почнеться створення буферної зони. Обидві сторони мають відвести важкі озброєння як мінімум на 15 кілометрів углиб контрольованих територій. Значна частина, я сподіваюся, покине територію України. Як наслідок — утвориться тридцятикілометровий пояс безпеки. Це унеможливить обстріл бойовиками населених пунктів Донбасу і принесе довгоочікувану безпеку мирним мешканцям. Відведення важкої зброї і важкої техніки калібру більше ста міліметрів стане додатковою гарантією дотримання режиму припинення вогню. Його неможливо буде більше порушити спонтанно і безкарно.

Ключове ж з ключових наших завдань — встановлення контролю на українсько-російському кордоні. Бо кордони України — це святе. Вони незмінні, і ми не віддамо жодного клаптика нашої землі. Ми  поновимо суверенітет над кожним квадратним метром. Але для цього потрібен час.

І щоби забезпечити спостереження за ситуацією на кордоні, в Україну із Австрії вже надійшли перші безпілотні літальні апарати. Такі ж самі прилади незабаром доставлять із Німеччини та Франції. Їхня загальна кількість, я сподіваюся, буде достатньою для того, щоб протягом 24 годин на добу забезпечити спостереження за всією територією вздовж українсько-російського порубіжжя. Завдяки такому контролю, я маю велику надію, буде припинено постачання через кордон техніки, нової зброї, свіжих найманців.

Я звернувся й отримав позитивну відповідь, що ОБСЄ збільшила кількість спостерігачів до півтори тисячі осіб. Така кількість дозволить цій поважній європейській організації виконати свої зобов’язання зі спостереження за припиненням вогню та поновленням українського контролю за кордоном з Росією.

Взагалі, ми маємо чітко розуміти, що без підтримки всього світу нам не вдалося б зупинити інтервенцію. Наступного тижня я вирушаю до Італії, до Мілана. Там відбудеться низка багато- та двосторонніх переговорів, присвячених реалізації нашого Мирного плану. Там має відбутися наша зустріч з Путіним. З одного боку — керівники ЄС та низки європейських країн разом з Президентом України. З іншого — Президент Російської Федерації. Я не маю жодних ілюзій — це будуть непрості переговори. Але я до них готовий. Моя мета — непорушна незалежність країни, її територіальна цілісність, недоторканість кордонів, відновлення миру.

Якщо ми доб’ємося повного припинення вогню, виведення російських військ та техніки, встановлення контролю над кордоном, то відкриється зрозумілий і необхідний шлях до політичного врегулювання.

Для цього на поки що підконтрольних бойовикам територіях, мають відбутися вибори місцевих органів влади. Але не ті, які намагаються проголосити терористи. А лише ті, які передбачені українськими законами. Які відбудуться за українськими правилами і які повністю відповідатимуть українським законам. Які відбудуться під спостереженням ОБСЄ та інших європейських, міжнародних орга-нізацій та структур і будуть визнані всім світом як прозорі та демократичні.

Мирний план, який вже як мінімум забезпечив певний рівень деескалації конфлікту, постійно атакується ура-патріотами. Це здебільшого люди, відірвані від реалій, і, будучи відкритим до критики, я, тим не менш, не збираюся міняти стратегію. А вона полягає в тому, що ми перемогти можемо лише мирним шляхом.

Я оптиміст, але це не означає, що країна не повинна бути готовою і до гіршого. Бути в змозі дати рішучу відсіч тим, хто, не дай Боже, вирішить повернутися на шлях війни та поновити бойові дії проти України…

Ми сильніші, набагато сильніші, ніж місяць тому. Ми тримаємо порох сухим. Бо мирний процес ще не став незворотним. Але головне — у рамках мирної стратегії ми добилися суттєвої деескалації конфлікту і кожен з вас це вже відчуває. Це дає шанс із великою надією та стриманим оптимізмом дивитися у наше українське мирне майбутнє…