«От де, люде, наша слава..!»
У вівторок в Одеському історико-краєзнавчому музеї (вул. Гаванна, 4) відкрилася виставка «От де, люде, наша слава...» (українське козацтво у творчості Т. Шевченка), присвячена 200-річчю Великого Кобзаря та приурочена до Дня Українського козацтва — Покрова Пресвятої Богородиці.
Тут представлені артефакти козацької доби: предмети озброєння та військового спорядження, побутові речі, документи ХVI — ХVIІІ ст., живопис та графіка, картографічні матеріали, друковані видання ХVI — ХХ ст., зокрема вірші та листування Т.Г. Шевченка, репродукції його малюнків, з музейного та приватних зібрань.
З 1830-х і до останніх днів життя Тарас Шевченко був відданий темі українського козацтва. Це один із головних напрямів його творчості, який простежується у більшості віршів Великого Кобзаря. Найвідоміші твори Тараса Григоровича, присвячені героїзму і трагедії українського козацтва, — «Тарасова ніч» (1838), «Іван Підкова» (1839), «Гайдамаки» (1841), «Гамалія» (1842), «Невольник» (1845/1858), «Чернець» (1847). У них ніби оживають улюблені народні герої — реальні особистості та узагальнюючі образи — запорожці та гайдамаки: захисники знедолених, визволителі бранців, безстрашні воїни, суворі і шляхетні, та їх ватажки-отамани.
Оспівуючи переможну озброєну народну самоорганізацію, поет і митець робить наголос на величі гетьманської держави як вищого прояву козацької демократії, що відкривав для України історичні перспективи. Він славить українських гетьманів за звитяжну волелюбність і досягнення фактичної незалежності водночас гнівно і гірко докоряє їм за втрачену можливість суверенітету, за надмірну довірливість до іноземних «доброзичливців» («Чигирине, Чигирине…» (1844), «Великий льох» (1845), «І мертвим, і живим…» (1845), «Іржавець» (1847), «Заступила Чорна хмара» (1848), «Якби то ти, Богдане п’яний…» (1859)).
Саме занепадом Гетьманщини і втратою державності пояснює Шевченко безвихідну лють повстань ХVІІІ ст. Маючи високу освіту, добре знаючись на старожитностях, він реалістично показує гайдамаччину, але віддзеркалює у своїй творчості народне ставлення до оборонців українства і православ’я. Звідси і його мистецький, дослідницький та соціальний конфлікт з А. Скальковським — видатним офіційним істориком козаччини («Холодний Яр» (1845)).
У своїх віршах, малюнках, поясненнях до них, передмовах, рядках листування, Великий Кобзар гостро ставив питання про збереження пам’яток козацької доби як невід’ємної частини культурної спадщини українського народу, природно-історичного ландшафту України («Тарасова ніч» (1838), «Думи мої, думи мої…» (1839), «До Основ’яненка» (1839), «Розрита могила» (1843),«Стоїть в селі Суботові» (1845)).
Усі шевченкознавці сходяться на тому, що «Кобзар» є зверненням до нащадків. Тож і Шевченкове ставлення до козацької доби, її артефактів неодмінно відгукнеться у серцях тих, хто виборює незалежність та відстоює ідеали українства у наші дні.
Виставка «От де, люде, наша слава..!» триватиме до 14 листопада. Оглянути експозицію можна щодня, крім п’ятниці, з 10.00 до 17.00.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
