І в кози є родовід

Чи обов’язкова ідентифікація тварин
для всіх господарств, а чи тільки тих, які вирощують худобу на продаж?

За законом об’єктом ідентифікації та реєстрації є велика рогата худоба, коні, свині, вівці, кози. Причому ідентифікації підлягають абсолютно всі названі види тварин, незалежно від того, чи вони вирощуються у приватних господарствах для власного споживання чи на продаж підприємцями. Це зумовлено тим, що із Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» вилучено стару норму щодо непоширення його дії «на фізичних осіб, які займаються розведенням тварин та їх утриманням для власного споживання продуктів харчування тваринного походження». Втім, варто за-значити, що ідентифікація та реєстрація тварин, які утримуються і розводяться у господарствах фізичних осіб, здійснюється винятково за рахунок коштів держави. Це передбачено частиною першою статті 10 закону.

Нагадаю: раніше обов’язково ідентифікувалися і реєструвалися лише тварини, які вирощувалися на продаж.

Які вимоги ставить закон
до власників тварин, що підлягають ідентифікації?

Права та обов’язки таких осіб прописані в статті 5 Закону «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин».

З-поміж обов’язків — подавати для реєстрації та вести облік тварин, зокрема даних про їх забій, ути-лізацію, загибель, падіж, усіх переміщень між господарствами. Міститься також вимога зберігати такі відомості впродовж трьох років після смерті або переміщення тварини з господарства. А переміщувати тварин можна лише з ідентифікаційними документами.

Власники господарств повинні подавати дані про всі переміщення тварин, збільшення їх чисельності, забій, утилізацію, падіж до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, протягом п’яти робочих днів з дати таких дій або подій.

Що таке ідентифікаційний номер тварин?

Відповідно до закону індивідуальний ідентифікаційний номер є унікальним у межах одного виду тварин. Великій рогатій худобі, вівцям, козам та коням присвоюється винятково індивідуальний номер. Груповий ідентифікаційний номер може присвоюватися групі тварин у межах одного господарства і є унікальним для господарства в межах України.

Так, для візуальної ідентифікації великої рогатої худоби використовуються бирки, які прикріплюються на кожне вухо тварини і не змінюються протягом усього її життя. Зразок бирки затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 17 вересня 2003 року № 342. Цим же наказом затверджено Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби. На кожну тварину видається паспорт, термін дії якого безстроковий. До нього вноситься, зокрема, інформація про захворювання, які були виявлені в зоні походження тварини, про ветеринарні дослідження та обробки.

Яка відповідальність передбачена за невиконання вимог законодавства про ідентифікацію тварин?

За неподання для реєстрації даних про тварин передбачена адміністративна відповідальність. Стаття 107-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення штрафу на винних осіб у розмірі від 3 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (залежно від дій). Скажімо, за переміщення тварин без ідентифікаційних документів, проведення забою, утилізації неідентифікованих та незареєстрованих тварин розмір штрафу для громадян — від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів, а для фізичних осіб-підприємців, уповноважених осіб — від п’яти до десяти. Притягнути до адміністративної відповідальності — оштрафувати — за порушення законодавства про ідентифікацію тварин можна буде лише з 1 січня 2015 року.

Підготувала
Ольга ШЕРШЕЛЬ,
заслужений юрист України.